Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"09" липня 2008 р. Справа № 33/55-08
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Бабакової Л.М., судді Пуль О.А.,
при секретарі -Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача -Юрченко І.М. за довіреністю № 206/10 від 29.12.2007 р.,
відповідача - Сивак А.Ю. за довіреністю від 01.06.2006 р,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1456Х/2-4) Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2008 р. по справі № 33/55-08
за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до відкритого акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5», м. Харків
про стягнення 8309997,13 грн., -
встановила:
ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернувся з позовом до ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»про стягнення 8309997,13 грн., в тому числі 4040000,47 грн. богу, 1918192 грн. пені, 1988721,78 грн. інфляційних, 363082,88 грн. 3% річних за договором № 10-187 від 04.03.1999р. на постачання природного газу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2008р. по справі № 33/55-08 (суддя Савченко А.А.) в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.
Позивач, не погоджуючись з рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2008р. по даній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. Також позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача витрати пов'язані зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засідання господарського суду апеляційної інстанції проти доводів апелянта заперечував, вважаючи їх безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, виходячи з наступного.
04.03.1999р. між ДК «Торговий дім «Газ України»(Постачальник), правонаступником якого є позивач та ДП «Харківська ТЕЦ-5»(Покупець), правонаступником якого є відповідач було укладено договір № 10-187 на постачання природного газу з додатками до нього (а.с. 10-16). Відповідно до умов договору позивач зобов'язувався передати відповідачу у грудні 1998р. природний газ в обсязі 27213000 куб. м. на умовах, визначених в договорі, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору, а саме розділом №4 договору. У відповідності до п.5.1. договору оплата за природний газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача вартості обсягу газу, що був поставлений згідно п.п.2.1;2.2 договору, протягом 30 днів з моменту укладення даного договору.
Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань у грудні 1998 р.поставив відповідачеві 10000,000 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 2741600,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.1998р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками, який долучений до матеріалів справи (а.с. 17). Дооцінка вартості газу згідно з п.4.2 договору становить 1 298 400,00 грн.
Відповідач, в порушення ст.161,162 ЦК УРСР, який діяв на час укладення договору, не виконав своєчасно та в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, а саме не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі позивачу за поставлений природній газ, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 4 040 000,47 грн.
Згідно з ч.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (від 16.01.2003 р.) правила ЦК України (від 16.01.2003 р.) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Статтею 71 ЦК УРСР (від 18.07.1963 р.) визначено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.
Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР (від 18.07.1963р.) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а саме, з дня коли відповідач повинен був проводити оплату, а з матеріалів справи видно, що оплата за поставлений позивачем в грудні 1998 р. природній газ, мала бути здійснена протягом 30 днів з моменту укладення договору. Оскільки договір укладено сторонами 04.03.1999р., у зв'язку з чим у позивача право на позов виникло 05.04.1999р., тобто з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про те, що його право порушене. Строк позовної давності про стягнення вартості спірного газу закінчився 05.04.2002р.
Враховуючи те, що позивач за захистом свого порушено права звернувся 01.04.2008р., тобто після закінчення трирічного строку без надання доказів поважних причин пропуску строку позовної давності. Отже, позивачем було пропущено строк позовної давності встановлений для захисту його порушеного права.
Оскільки позивач відповідно до ст. 33 ГПК України, не подав до господарського суду доказів поважності пропущеного строку позовної давності, у зв'язку з чим вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Таким чином, господарський суд Харківської області правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки закінчення стоку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмові у позові згідно зі ст. 80 ЦК України (1963р.).
На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2008 р. по справі № 33/55-08 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства та матеріалів справи і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.05.2008 р. по справі № 33/55-08 залишити без змін.
Повний текст постанови підписано 09.07.2008 р.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Пуль О.А.