01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.07.2008 № 32/69
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальнстю "Сергол"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.05.2008
у справі № 32/69 (Хрипун О.О.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальнстю "Сергол"
до Мале приватне підприємство "Рокон"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 51720,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.05.2008 р. у справі № 32/69 позов ТОВ «Сергол» до МПП «Рокон» про стягнення 51720 грн. залишений без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва без змін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу надійшло клопотання про відкладення розгляду в зв'язку з відрядженням, але колегія суддів залишає клопотання про відкладення без задоволення, оскільки відповідно до ст. 66 ГПК України спір має бути вирішений у строк не більше двох місяців, а відповідач не надав документів що підтверджують відрядження представника
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 01.12.2005 сторонами укладений договір № 01/12 на виготовлення продукції, за умовами якого відповідач зобов'язався виготовити напільні дисплеї для шоколаду, відповідно до специфікації, а позивач прийняті та оплатити їх вартість.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно акту приймання-передачі позивач прийняв від відповідача напільні дисплеї у кількості 80 шт. вартістю 84000грн. У акті сторони жодних претензій щодо виконаних робіт не мали, а також зазначили що товар виготовлений відповідно до додатку - специфікації і відвантажені позивачу без пошкоджень.
Даний товар був переданий позивачем ЗАТ «АВК» на підставі договору № 252 від 07.11.2005р. на виготовлення дисплеїв.
ЗАТ «АВК» повідомило позивача про те, що передані йому дисплеї не відповідають затвердженому зразку, оскільки є вузьким у порівняні з плиткою шоколаду та просив усунути дефекти.
Позивач звернувся до відповідача про усунення дефектів, але останній відмовив у задоволенні, посилаючись на те, що роботи виконані відповідно до специфікації , тобто вимог, які ставилися саме позивачем.
В зв'язку з відмовою відповідача переробити товар, позивач уклав договір на перероблення дисплеїв з ТОВ «Сила» та звернувся з відповідним позовом до господарського суду з вимогою про відшкодування з відповідача збитків.
Господарський суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на відсутність доказів що виготовлені відповідачем дисплеї передані ЗАТ «АВК», а не іншим контрагентом, а надані позивачем докази не можуть бути прийняти до уваги, оскільки підтверджують неналежне виконання зобов'язань позивача перед третіми особами і не стосуються предмету розгляду.
Заперечуючи проти рішення суду позивач посилається на те, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, так як відповідач був залучений до виготовлення дисплеїв в якості субпідрядника, а тому надані докази безпідставно не взяти до уваги; відповідач повинен був узгодити з ним розміри товару у випадку якщо незрозумілі креслення, що відповідачем не було дотримано. Таким чином, відповідач повинен відшкодувати збитки, яки завдані позивачу у результаті перероблення дисплеїв.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи; у цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником-як замовник.
За умовами договору, укладеному позивачем та ЗАТ «АВК», перший отримує від замовника оригінал-макет, затверджений уповноваженою особою, згідно якого виготовлюється товар. Отже, цій оригінал-макет повинен був переданий відповідачу до початку виконання робіт відповідно до п.2 укладеного сторонами по справи договору.
Частина 6 ст. 882 ЦК України передбачає, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Всупереч вказаним вимогам, позивач підписав акти прийняття-передачі дисплеїв без перевірки та випробувань та на момент передачі товару претензій щодо якості товару не мав, а відвантажений товар був справний та без ушкоджень, в силу чого колегія суддів вважає, виготовлений відповідачем товар у відповідності до макету ЗАТ «АВК», а дефектний акт ( а.с.28) не може бути належним доказом, оскільки недоліки вказані у ньому могли виникнути при транспортуванні дисплеїв позивачем до ТОВ «Сила»
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Преюдиціальним є рішення господарського суду м. Києва № 26/206 від 10.05.2007 за позовом МПП «Рокон» до ТОВ «Сергол» про задоволення позовних вимог щодо стягнення суми боргу за виготовлену продукцію (дисплеї) , яке постановою Київського апеляційного суду від 18.07.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2007 залишено без змін. Ухвалою Верховного суду України від 10.01.2008 відмовлено позивачу -ТОВ «Сергол» у касаційному провадженні. Судами встановлено що, при виготовленні товару відповідачем дотримано розмірів відповідно до специфікації п.2 та розмірів № 1, тобто виготовлена відповідачем продукція відповідає умовам договору.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ТОВ «Сергол» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2008 року у справі № 32/69 залишити без змін.
2. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.
17.07.08 (відправлено)