79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
16.07.08 Справа № 14/48
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
При секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі», м. Рівне, вих. № 04/3-юр від 04.06.2008р.
на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.06.2008 року
у справі № 14/48 , суддя Марач В.В.,
за позовом Приватного підприємства «Мономах-Рівне», м. Рівне
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі», м. Рівне
про стягнення 7 921, 61 грн. боргу,
за участю представників
від позивача - не з'явились;
від відповідача -не з'явились.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.06.2008 року у справі № 14/48 позовні вимоги Приватного підприємства «Мономах-Рівне»задоволено. З рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі»на користь позивача стягнуто 6 294, 58 грн. основного боргу, 1 386,86 грн. пені, 23,01 грн. -3% річних та 217,16 грн. -інфляційних втрат, позивачу відшкодовано судові витрати.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог позивача, їх відповідністю вимогам законодавства, зокрема тим, що відповідачем не подано суду доказів, які б підтверджували виконання останнім взятих на себе договірних зобов'язань. Так, місцевим господарським судом визнано встановленим факт передачі позивачем відповідачу товару на загальну суму 6 367, 06 грн., з яких неоплаченими залишились грошові кошти в розмірі 6 294, 58 грн., а тому, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу за прострочення виконання взятих на себе зобов'язань інфляційні, пеню та річні, що з врахуванням суми основного боргу в сукупності становить 7 921, 61 грн.
Відповідач -ТОВ «Рівненські торгівельні мережі», не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та дату розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи ту обставину, що розгляд справи відкладався, сторін не було позбавлено їх конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також те, що клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як встановлено місцевим господарським судом, 3 січня 2007 року між ПП «Мономах-Рівне»(продавець) та ТОВ «Рівненські Торгівельні Мережі»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №03/01/07, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а останній, в свою чергу - прийняти та оплатити його вартість.
Відповідно до п. 3.5 договору (доповнення до договору купівля-продажу) покупець сплачує постачальнику кошти за отриманий товар не пізніше 30 днів після його отримання.
На виконання умов укладеного договору позивач згідно видаткових накладних №МР-0000098, №МР-0000100 від 15.02.08р., №МР-0000115, №№МР-0000116, МР-0000117 від 22.02.08р., №МР-0000147 від 07.03.08р., №МР-0000164, №МР-0000165, №МР-0000166 від 14.03.08р., №МР-0000184 та №МР-0000185 від 21.03.08р. поставив відповідачу товар в асортименті на загальну суму 6367 грн. 06 коп.
1 квітня 2008р. відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на суму 72, 48 грн., неоплаченим залишився товар на суму 6 294, 58 грн.
З врахуванням умов п. 3.5. договору відповідач повинен був провести розрахунки з продавцем за отриманий товар, відповідно, до 17.03.08р., 24.03.08р., 07.04.08р., 14.04.08р. та до 21.04.08р.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині, оскільки в матеріалах справи відсутні, а скаржником не подано доказів сплати грошових коштів, заявлених до стягнення.
Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При зверненні до суду з позовом, позивач просив стягнути на його користь 1 386, 86 грн. пені, 23,01 грн. -3% річних та 217,16 грн. -інфляційних втрат.
У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України).
Так, п. 8.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати або поставки товарів винна сторона сплачує на користь іншої пеню в розмірі 0, 5% від вартості недопоставленого товару або простроченої суми оплати за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ.
З огляду на дані умови договору, позивачем підставно нараховано відповідачу пеню на загальну суму 1 386, 86 грн., по кожній поставці окремо.
Крім того, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині задоволення позову щодо стягнення з відповідача 217, 16 грн. -інфляційних втрат та 23,01 грн. -3% річних, оскільки нарахування таких передбачено ст. 625 ЦК України.
Покликання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 107 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 03.06.2008 року у справі № 14/48 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.