Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"14" липня 2008 р. Справа № 40/94-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Шкуренко Л.О.
за участю представників сторін:
позивача -Бикової О.Ю. (дов.б/н від 20.03.2008р.)
відповідача - Рябоконь О.В. (дов.№1 від 03.01.2008р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 1420Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28 травня 2008 року у справі № 40/94-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промдизайн", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодон", м. Луганськ
про розірвання договору та стягнення 225 907,80 грн.,
встановила:
28 травня 2008 року позивач - ТОВ "Промдизайн", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору підряду та стягнення з ТОВ "Автодон" 225 907,80 грн., з яких -212 772,44 грн. основного боргу, 751,99 грн. -3% річних, 6 617,22 грн. -інфляційних витрат та 5 766,15 грн. -штрафних санкцій.
Крім того, позивачем була подана заява про забезпечення позову, в якій він просив суд в якості забезпечення позову заборонити видаткові операції в межах позовних вимог на суму 225 907,80 грн., що знаходяться на рахунках відповідача. Своє клопотання позивач, зокрема, обґрунтовує тим, що відповідач навмисно ухиляється від виконання своїх зобов'язань перед ним і у разі невжиття заходів забезпечення позову, виконання рішення господарського суду може бути неможливим, оскільки відповідач може здійснити заходи щодо приховування майна та грошових коштів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 травня 2008 року у справі №40/94-08 (суддя Хотенець П.В.) порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 10 червня 2008 року о 10:30 год. та цією ж ухвалою, з метою забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти відповідача - ТОВ "АвтоДон" у розмірі 225 907,80 грн., на підставі ст. 66, 67 ГПК України.
Відповідач з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі № 40/94-08 від 28 травня 2008 року, скасувати заходи по забезпеченню позову та зняти арешт з грошових коштів ТОВ "АвтоДон", які знаходяться на банківських рахунках Товариства.
В апеляційній скарзі відповідач та у судовому засіданні його повноважний представник посилаються на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки в ухвалі господарського суду Харківської області не наведено жодного обґрунтованого доводу необхідності вжиття заходів до забезпечення позову. Стверджують, що вжиття заходів по забезпеченню позову порушує права, свободи та інтереси ТОВ "АвтоДон", арешт грошових коштів ТОВ "АВТОДОН" негативно вплине на роботу товариства - призведе до невиконання договірних зобов'язань, зупинення діяльності, що може мати суттєві негативні наслідки. Арешт коштів чинить значної шкоди ТОВ "АВТОДОН" та ускладнює його діяльність. Крім того, відповідач вказує, що згідно зі ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Місцезнаходженням ТОВ "АвтоДон" є м. Луганськ, а тому дана справа не повинна розглядатися у господарському суді Харківської області.
Ухвалою від 18.06.2008 р. у справі № 40/94-08 Харківським апеляційним господарським судом було прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження в частині скасування заходів забезпечення позову, оскільки статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Приписами статті 64 Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість оскарження ухвал господарського суду щодо порушення провадження у справі. Законодавством встановлено, що в тексті самої норми щодо винесення місцевим господарським судом ухвали, має бути чітко зазначено, що вона підлягає оскарженню.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. № 8 визначено, що оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Таким чином, в частині порушення провадження у справі ухвала господарського суду Харківської області від 28 травня 2008 року по даній справі не підлягає оскарженню, про що й було зазначено у додатковій ухвалі апеляційного господарського суду від 11.07.2008 року.
Представник позивача у запереченнях на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні стверджує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підтвердженими жодними доказами. Між тим, в ухвалі суду чітко вказано про застосування заходів до забезпечення лише в межах позовних вимог. Отже, в цій частині ухвала суду є законною і обґрунтованою. На підставі наведеного, представник позивача просить оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, місцевий господарський суд керувався статтями 66 та 67 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до зазначених процесуальних норм, господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи. Отже, вжиття заходів щодо забезпечення позову, як гарантії задоволення законних вимог позивача - є правом суду, наданим йому чинним процесуальним законодавством.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. У переліку заходів до забезпечення позову статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Наведе стосується й вимоги щодо забезпечення позову.
На думку колегії суддів, місцевий господарський суд, задовольняючи клопотання ТОВ "Промдизайн" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах позовних вимог на суму 225 907,80 грн., що знаходяться на рахунках відповідача, не врахував того, що позивач жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття заходів до забезпечення позову та не надав належних правових доказів в обґрунтування заявленого клопотання, які б могли бути достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову. До заяви про забезпечення позову позивачем не було надано доказів, що підтверджують наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим на майбутнє виконання рішення, а тому твердження відповідача, викладені ним у заяві про вжиття заходів до забезпеченню позову, ґрунтуються лише на припущеннях того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Більш того, у заяві про забезпечення позову позивач вказує, що під час укладання спірного договору ТОВ "Промдизайн" було надане відстрочення платежу ТОВ "АвтоДон" з метою забезпечення можливості відповідачу вирішення власних фінансових питань.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява позивача про забезпечення позову та ухвала суду у цій частині не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, оскільки, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач не довів обґрунтованості підстав вжиття заходів до забезпечення позову, а місцевий господарський суд, всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не дослідив повно, всебічно та об'єктивно фактичні обставини справи та передчасно дійшов висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, а тому, колегія суддів вважає, що заходи до забезпечення позову вжиті місцевим господарським судом без наявності на те відповідних підстав та доказів.
Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статей 13, 15 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Матеріали справи свідчать, що предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Промдизайн" про розірвання договору підряду, укладеного між ним та ТОВ "АвтоДон", а також стягнення за цим договором з ТОВ "АвтоДон" на користь позивача 225 907,80 грн. за виконані ТОВ "Промдизайн" роботи з облицювання торгівельно-розважального комплексу у м. Луганську.
Отже, оскільки дана матеріально-правова вимога була заявлена ТОВ "Промдизайн" до ТОВ "АвтоДон", а місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за спірним договором здійснити сплату грошових коштів - ТОВ "АвтоДон" - є м. Луганськ, то дана господарська справа, за правилами ч.1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, не повинна була прийматися до розгляду господарським судом Харківської області.
Таким чином, господарський суд Харківської області повинен вирішити питання щодо направлення справи за підсудністю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 4 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 28 травня 2008 року у справі № 40/94-08 в частині вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.
У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовити.
Справу передати до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду, з урахуванням питання щодо підсудності.
Головуючий суддя
суддя
суддя