79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
26.06.08 Справа № 2/41
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді
Кравчук Н.М.
суддів
Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі»(надалі ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі») за № 05/2-юр від 05.05.2008р.
на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.04.2008 року про заходи до забезпечення позову
у справі №2/41
за позовом: Приватного підприємства «Рівненська товарна група», м. Рівне
до відповідача: ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі», м. Рівне
про: стягнення в сумі 29 822,44 грн.,
з участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Делідон І.М. -представник (довіреність б/н від 11.02.2008р.)
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представнику відповідачу роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.04.2008р. у справі № 2/41 (суддя Савченко Г.І.) вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача -ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі» -в сумі 29 822,44 грн. (а.с. 2).
Не погоджуючись з даною ухвалою, ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі»подано апеляційну скаргу, в якій ухвалу суду вважає незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати. На думку скаржника, позивачем не зазначено обставин, які б обґрунтовували неможливість чи складність виконання рішення, тому вважає, що висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову зроблено на припущенні позивача, які не відповідають дійсності.
Представник ПП «Рівненська товарна група»в судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не подав. Враховуючи, що останній належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе слухати справу за його відсутності.
Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши представника відповідача, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про скасування ухвали місцевого господарського суду з наступних підстав.
Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 29 822,44 грн. Позивач, в обґрунтування клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТзОВ «Рівненські торгівельні мережі»вказав, що відповідач, визнаючи борг, тривалий час не сплачує його (а.с. 3-4).
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до вимог статті 67 цього Кодексу позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України.
Проте, всупереч положенням ст.66 ГПК України, клопотання позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях про те, що відповідач ухиляється від оплати за придбаний товар.
Ухвала господарського суду Рівненської області від 24.04.2008р. про вжиття заходів до забезпечення позову не містить обґрунтування, в чому саме невжиття заходів до забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у цій справі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв ухвалу з порушенням норм процесуального права, тому цю ухвалу належить скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.04.2008 року у справі № 2/41 скасувати.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.
4. Справу передати на розгляд господарському суду Рівненської області
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко