Ухвала
Іменем України
02 липня 2008 року
Справа № 2-27/17221-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Волкова К.В.,
секретар судового засідання Хміль О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Решоткін Олександр Геннадійович, довіреність № 01/6 від 10.01.08, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод";
відповідача: не з'явився, Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 01.04.2008 у справі № 2-27/17221-2006А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (вул. В. Белик, 12,Керч,98306)
до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40,Керч,98300)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Позивач звернувся до господарського суду АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0000222200/0 від 07.04.2006 про застосування фінансових санкцій у розмірі 62731,26 грн., №0000302200/1 від 03.05.2006 на суму 61371 грн., №0000292200/1 від 03.05.2006 на суму 1360,00 грн., №0000302200/2 від 17.07.2006 на суму 61371,26 грн. і від 17.07.2006 №0000292200/2 на суму 1360,00 грн., 0000302200/3 від 28.09.2006 на суму 61371,26 грн. і №0000292200/3 від 28.09.2006 р. на суму 1360,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2008 у справі № 2-27/17221-2006А задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
При прийнятті постанови судом першої інстанції прийняті до уваги факти, встановлені рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006 по справі № 2-27/2066-2006, а саме, що за контрактом № ФТР 57/02 нерезидент належним чином виконав зобов'язання по поставці товарів, недостача імпортного товару відбулася з вини перевізника (резидента України), а збитки, у зв'язку з недостачею, за рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2005 по справі № 14/348 віднесені на Державну адміністрацію залізничного транспорту України. Місцевий господарський суд Автономної Республіки Крим, посилаючись на рішення того ж суду, від 06.04.2006 у справі № 2-27/2066-2006 встановив, що за зовнішньоекономічним договором № 5506 від 14.07.2004 позивач не отримав право власності на документацію.
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач застосував до позивача штрафні санкції за новий звітний період за порушення, оцінка яким дана судом під час розгляду справи № 2-27/2066-2006.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
В апеляційній скарзі заявник вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що робоча документація, яка була придбана товариством з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", є товаром та підлягає митному оформленню шляхом подання вантажної митної декларації; суд, приймаючи рішення, не звернув увагу на поняття "географічного" і "митного" перетинання кордону України та нормативні акти, в яких вони визначені. Також, заявник апеляційної скарги зазначає, що валютне законодавство України не ставить нарахування пені в залежність від судових прецедентів.
27.06.2008 від позивача на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшли заперечення, в яких він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, як таку, що винесена при повному дослідженні обставин справи та правильному застосуванні норм діючого законодавства України.
У судовому засіданні, яке відбулося 02.07.2008, представник позивача проти скарги заперечував. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судова колегія, враховуючи вимоги п. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, оскільки він не надіслав судовій колегії доказів про наявність поважних причин неявки у судове засідання, а крім того, його явку не визнано обов'язковою.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до вимог статей 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ті обставини.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного спору є виконання нерезидентом зобов'язання по контракту № ФТР 57/02 від 10.10.2002 та необхідність митного оформлення позивачем продукції за договором № 5506 від 14.07.2004.
Судом встановлено, що в період з 10.02.2006 по 23.03.2006 Керченською МДПІ АР Крим, правонаступником якої є ДШ в м. Керч АР Крим, було проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2005 по 31.12.2005.
Результати перевірки відображено в акті №561/23-1/31929136 від 30.03.2006.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено рішення №0000222200/0 від 07.04.2006 про застосування штрафних (фінансових ) санкцій у розмірі 62731,26 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Керченської МДПІ зі скаргою №01/174 від 12.04.2006.
Керченська МДПІ рішенням про результати розгляду первинної скарги від 03.05.2006 №5214/10/25-0 у задоволенні скарги було відмовлено та винесено рішення №0000302200/1 від 03.05.2006 про застосування фінансових санкцій у розмірі 61371,26 грн. і №0000292200/1 від 03.05.2006 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1360,00 грн.
Не погодившись також з вказаним рішенням, позивач звернувся з повторною скаргою №01/240 від 11.05.2006 до ДПА в АР Крим.
ДПА в АР Крим рішенням про результати розгляду повторної скарги від 10.07.2006 №1449/10/25-007 у задоволенні скарги відмовила, а також винесла рішення №0000302200/2 від 17.07.2006 про застосування фінансових санкцій у розмірі 61371,26 грн. і №0000292200/2 від 17.07.2006 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1360,00 грн.
Останні рішення позивач оскаржив 20.07.2006 (скарга до ДПА України №01/382).
ДПА України рішенням про результати розгляду скарги від 20.09.2006 №10543/6/25-0415 у її задоволенні відмовила.
По результатам розгляду вказаної скарги було також винесено рішення №0000302200/2 від 28.09.2006 про застосування фінансових санкцій у розмірі 61371,26 грн. і №0000292200/3 від 28.09.2006 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1360,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006 у справі № 2-27/2066-2006 (суддя Н.В. Воронцова) встановлено, що за контрактом № ФТР 57/02 від 10.10.2002 по залізнодорожній накладній № 00025886 від 11.09.2004 Відкрите акціонерне товариство "Ферро Транс Трейд" відвантажило позивачу 134570,00 кг продукції, чим самим виконало зобов'язання перед позивачем. У зв'язку з цим, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування відповідальності по статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті".
Таким чином, обставини справи, а саме: факт виконання нерезидентом зобов'язання за контрактом № ФТР 57/02 від 10.10.2002, відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає повторному доказуванню.
Не підлягає також повторному доказуванню факт того, що за договором № 5506 від 14.07.2004, розроблена Закритим акціонерним товариством "Ленпромтранспроект" документація не може бути об'єктом купівлі-продажу, та підлягати митному оформленню.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2006 у справі № 2-27/2066-2006 станом на 02.07.2008 чинне.
Судова колегія не бере до уваги доводи заявника апеляційної скарги, оскільки в даному випадку підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги виступає не судовий прецедент, як судове рішення у конкретній справі, обґрунтування якого стає обов'язковим для судів тієї ж або нижчої інстанції під час вирішення аналогічних спорів, а обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, які, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ті обставини.
З огляду на викладене, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2008 у справі № 2-27/17221-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді Ю.В. Борисова
К.В. Волков