Ухвала
Іменем України
02 липня 2008 року
Справа № 2-1/955.1-2008А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Заплава Л.М.,
Латиніна О.А.,
секретар судового засідання Змейкова Г.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
3 осіб: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції "Феодосіякурорт" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 11.03.2008 по справі № 2-1/955.1-2008А
за позовом Гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції "Феодосіякурорт" (вул. Галерейна, 14, місто Феодосія, 98100)
до Привітненської сільської ради (вул. Трудова, 15, с.Привітне, Кіровський р-н, 97341)
3-тя особа Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, місто Сімферополь, 95022)
Феодосійська територіальна рада по управлінню курортами Профспілок (вул. Земська, 4, місто Феодосія, 98100)
про визнання незаконним та скасування рішення
Гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція "Феодосіякурорт» звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним рішення Привітненської сільської ради № 16/292 від 12.11.2004 у частині оголошення власністю територіальної громади джерела мінеральної води «Айвазовська», яке розташовано в с.Айвазовське; у частині встановлення для суб'єктів підприємницької діяльності порядку користування джерелом мінеральної води «Айвазовська», іншими природними ресурсами у відповідності з діючим законодавством України з укладенням відповідних договорів на платне користування з відповідачем; у частині оформлення радою свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна та джерело мінеральної води «Айвазовська» на території відповідача. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане рішення Привітненської сільської ради порушує вимоги чинного законодавства та права і законні інтереси позивача.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2008 (суддя Ковтун Л.О.) провадження у справі закрите, оскільки дійсний спір не є спором адміністративної юрисдикції.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, позов задовольнити.
На думку сторони висновок суду про те, що даний спір не адміністративним, не відповідає обставинам справи та діючому законодавству.
Як вбачається з позову, сторонами спору є господарське товариство «Гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція "Феодосіякурорт" та Привітненська сільська рада, тобто орган місцевого самоврядування при здійсненні ним владних управлінських функцій, оскільки позов стосується рішення цього органу відносно невизначеного кола осіб, в яке потрапив також і позивач, який має надане йому Кабінетом Міністрів України право, яке порушив відповідач, перевищивши свою компетенцію.
Позивач не укладав з відповідачем жодних договорів, тобто між сторонами справи відсутній спір з укладання, зміни, розірвання і виконання господарських договорів; відсутній спір з банкрутства; відсутній спір за заявою Антимонопольного комітету України; відсутній спір з корпоративних відносин. Отже, висновок суду про те, що ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства за нормами Господарського процесуального кодексу України є помилковим.
Справа розглядалася трьома інстанціями не підставі Кодексу адміністративного судочинства України. Повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд не вказав про необхідність визначитись, в порядку якого судочинства підлягає розгляду ця справа. Вищий адміністративний суд України розглянув касаційну скаргу позивача в порядку адміністративного судочинства, що є підтвердженням наявності спору між сторонами у сфері владно-публічних, а не господарських відносин.
Позов про визнання недійсним рішення Привітненької сільської ради № 16/292 від 12.11.2004 у частині, що порушує інтереси позивача, є спором з оскарження правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, а тому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України знаходиться лише в компетенції адміністративного суду та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам не підсудні спори, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України (без зазначення будь-яких виключень) передбачено, що спір між юридичними особами та суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень розглядаються за правилами адміністративного судочинства, він не може бути розглянутий за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, на думку позивача, суд першої інстанції проігнорував висновки рішення Вищого адміністративного суду України по даній справі та ухвалив незаконну ухвалу.
Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.23008 змінено склад судової колегії, суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Заплава Л.М.
Слухання справи відкладалось з 21.05.2008 на 02.07.2008.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 змінено склад судової колегії, суддю Фенько Т.П. замінено на суддю Латиніна О.А.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Третя особа - Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, за наявними матеріалами у справі.
Відповідач надіслав клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з зайнятістю юриста в розгляді справи у Вищому господарському суді України.
Судова колегія відхиляє заявлене клопотання відповідача у зв'язку з відсутністю доказів поважності причин неприбуття в судове засідання його представника та розглядає справу за відсутністю сторін, оскільки відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції відповідно до вимог статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05-06.06.2006 у справі № 2-21/8815-2006А визнано недійсним рішення Привітненької сільської ради № 16/292 від 12.11.2004 у частині оголошення власністю територіальної громади джерела мінеральної води «Айвазовська», яке розташовано в с.Айвазовське; у частині встановлення для суб'єктів підприємницької діяльності порядку користування джерелом мінеральної води «Айвазовська», іншими природними ресурсами у відповідності з діючим законодавством України з укладенням відповідних договорів на платне користування з відповідачем; у частині оформлення радою свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна та джерело мінеральної води «Айвазовська» на території відповідача.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 у справі № 2-21/8815-2006А постанову господарського суду скасовано, у задоволені позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2007 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано, матеріали справи передані на розгляд суду першої інстанції.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції -скасуванню з таких підстав.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно з пунктом 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Судовою колегією встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям відповідачем рішення «Про дотримання законодавства України з використання природних ресурсів» стосовно встановлення права власності та порядку використання джерела мінеральної води «Айвазовська».
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Відповідачем у даній позовній заяві є суб'єкт владних повноважень, якій у даному конкретному випадку здійснює владні управлінські функції щодо інших суб'єктів, вказаний спір носить публічно-правовий характер, а тому повинен вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, спірні правовідносини повинні бути розглянутими за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання суду першої інстанції на необхідність розгляду справи за правилами Господарського процесуального кодексу України є неправильним, оскільки між сторонами у справі не існує договірних відносин.
Відповідно до частини 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 195, 196, 199 (пункт 3), 202 (пункт 4), 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції "Феодосіякурорт" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2008 у справі № 2-1/955.1-2008А скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис В.А. Лисенко
Судді підпис Л.М. Заплава
підпис О.А.Латинін