79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.05.08 Справа № 12/179-3762
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Городечної М.І.
Кузя В.Л.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (далі РВ ФДМ України по Тернопільській області) від 06.02.2007р. № 01-04/523/10-004-00077
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2007р.
у справі № 12/179-3762
за позовом РВ ФДМ України по Тернопільській області, м. Тернопіль
до відповідача Закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Агробуд», м. Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Агробуд»від 30.08.2007р. № 1
та за зустрічним позовом ЗАТ «Агробуд», м. Тернопіль
до РВ ФДМ України по Тернопільській області, м. Тернопіль
про 1. припинення права РВ ФДМ України по Тернопільській області на частку в статутному фонді ЗАТ «Агробуд»в розмірі 4,42 %;
2. визнання недійсним Статуту ВАТ «Агробуд», Установчого договору про створення ВАТ «Агробуд»в частині наявності частки держави в статутному фонді ВАТ «Агробуд»в розмірі 4,42% і засновника товариства в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Тернопільській області;
3. визнання недійсним Статуту ЗАТ «Агробуд», Установчого договору про створення ЗАТ «Агробуд»в частині наявності частки держави в статутному фонді ЗАТ «Агробуд»в розмірі 4,42% і засновника товариства в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області;
за участю прокурора
за участю представників:
від позивача за первісним позовом -Микитович М.М. -головний спеціаліст-юрисконсульт відділу правового забезпечення та кадрової роботи;
від відповідача за первісним позовом - Кукуруза В.А. -голова спостережної ради, Присяжнюк Ю.К. -голова правління;
від третьої особи -не з'явився.
Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2007р., суддя Скрипчук О.С., первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Агробуд»від 30.08.2007р. №1; зустрічний позов Закритого акціонерного товариства «Агробуд»задоволено частково; Статут ВАТ «Агробуд», Установчий договір про створення ВАТ «Агробуд»в частині наявності частки держави в статутному фонді ВАТ «Агробуд»в розмірі 4,42% і засновника товариства в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області визнано недійсним; Статут ЗАТ «Агробуд», Установчий договір про створення ЗАТ «Агробуд»в частині наявності частки держави в статутному фонді ЗАТ «Агробуд»в розмірі 4,42% і засновника товариства в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Тернопільській області визнано недійсним; в частині зустрічних позовних вимог про припинення права Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області на частку в статутному фонді Закритого акціонерного товариства «Агробуд»в розмірі 4,42 % в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст.4, 37, 40, 41, 42, 43, 45, 51, 54, 56, 60, 64, 65, 67, 71, 76 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст.100, 126, 148, 154, 365 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.167 Господарського кодексу України (далі ГК України), а також зокрема тим, що:
- факти, встановлені рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 1/59-2364 за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області до ЗАТ «Агробуд»про визнання права державної власності на частку в статутному фонді ЗАТ «Агробуд», не є безумовною підставою для виведення позивача по основному позову зі складу засновників;
- з матеріалів справи, а саме з Протоколу №1 загальних зборів акціонерів від 20.08.2007р, вбачається та не заперечується відповідачем по основному позову, що під час обговорення питання про припинення діяльності ЗАТ «Агробуд»шляхом його перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю представник учасника товариства, а саме Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах, що є порушенням прав учасника товариства, визначених законом та установчими документами;
- Господарським судом Тернопільської області у справі № №1/59-2364 (12/112-1296 (15/52-1070) встановлено факт відсутності частки держави в особі в Регіональним відділенням ФДМ України по Тернопільській області в статутному фонді ВАТ «Агробуд»та ЗАТ «Агробуд»в будь-якому розмірі;
- рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.02.2007р. по справі №1/59-2364 (12/112-1296 (15/52-1070), залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2007р., постановою Вищого Господарського Суду України від 10.10.2007р., а тому згідно положень частини 4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили, і відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, РВ ФДМ України по Тернопільській області, позивач за первісним позовом і скаржник у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2007р. у справі № 12/179-3762 щодо задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ЗАТ «Агробуд»і припинити в цій частині провадження у справі, оскільки скаржник вважає, що оскаржене рішення місцевого господарського суду є незаконним, необґрунтованим та безпідставним, а висновки, зроблені судом, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Також, скаржник зокрема вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
Присутні представники учасників судового процесу у судових засіданнях підтримали свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, а також у поясненнях, наданих у судових засіданнях.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.
РВ ФДМ України по Тернопільській області звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ «Агробуд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державних реєстраторів Тернопільської міської ради, про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Агробуд»від 30.08.2007р. № 1, а ЗАТ «Агробуд»у свою чергу звернулось до господарського суду з зустрічним позовом до РВ ФДМ України по Тернопільській області про припинення права РВ ФДМ України по Тернопільській області на частку в статутному фонді ЗАТ «Агробуд» в розмірі 4,42 %, визнання недійсним Статуту ВАТ «Агробуд», Установчого договору про створення ВАТ «Агробуд»в частині наявності частки держави в статутному фонді ВАТ «Агробуд»в розмірі 4,42% і засновника товариства в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області, визнання недійсним Статуту ЗАТ «Агробуд», Установчого договору про створення ЗАТ «Агробуд»в частині наявності частки держави в статутному фонді ЗАТ «Агробуд»в розмірі 4,42% і засновника товариства в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області.
Згідно з ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Підставою звернення позивача за первісним позовом до суду є, на його думку, порушення його прав, внаслідок того, що рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Агробуд»прийняте з порушенням норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства». Позивач стверджує, що статус регіонального відділення, як засновника товариства, закріплений установчим договором і Статутом ВАТ «Агробуд», а також Установчим договором та Статутом його правонаступника - ЗАТ «Агробуд». Державна частка в обох Статутах була зафіксована в розмірі 4,42 відсотка. Так як державна частка у статутному капіталі ЗАТ «Агробуд»незначна і не могла вплинути на результати голосування, загальні збори прийняли незаконне рішення про виключення регіонального відділення з числа засновників та про реорганізацію ЗАТ «Агробуд»у ТОВ «Агробуд».
Позивач за зустрічним позовом мотивує доведеність судовими рішеннями факту відсутності державної частки в статутному фонді товариства.
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області у поданих запереченнях проти зустрічного позову від 29.10.2007р. №01-02/4791, від 08.11.2007р. №01-02/4972 вимоги ЗАТ «Агробуд»не визнає, вважає їх безпідставними та такими, що не підтвердженні належними доказами. Стверджує, що при створенні акціонерного товариства «Облагробуд»держава в особі регіонального відділення виступила співзасновником на державну частку, яка за станом на 01.01.1986р. складала 4,42% і є підтвердженою відповідною фінансово-статистичною звітністю станом на 01.01.1986р.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до ч.3 ст.167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Оскільки спір стосується відносин, предметом яких є виникнення корпоративних прав (рішення про виключення позивача з числа учасників товариства та рішення про участь), а сторонами є господарське товариство та його учасник, суд правильно кваліфікував його як корпоративний.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, зокрема із Статуту Закритого акціонерного товариства «Агробуд», зареєстрованого управлінням в справах торгівлі, побуту та реєстрації Тернопільської міської ради 14.05.2003р., товариство було створено шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства «Агробуд»у Закрите акціонерне товариство «Агробуд»і є його правонаступником. Статутний фонд товариства становить 1 953 264 грн.
Відповідно до п.7 Установчого договору і ст.3.3 Статуту - ВАТ «Агробуд»було створено на майновому комплексі лабораторно-адміністративного корпусу, переданого працівникам виконавчого апарату для персоніфікації, рішенням ради асоціації 1995 року.
Відповідно до п. 5.1 Статуту засновниками товариства виступили юридичні особи - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області, Асоціація «Облагробуд»та фізичні особи.
Як зазначено в п.6.4 Установчого договору про створення ВАТ «Агробуд», акції розподіляються між засновниками таким чином: 27,65 % - асоціація «Облагробуд», 4,42 % Регіональне відділення Фонду державного майна по Тернопільській області, решта акцій розподілені між фізичними особами. В подальшому, такий розподіл був зафіксований в установчих документах ЗАТ «Агробуд».
Так, згідно з ст.27 Закону України «Про господарські товариства»акціонерне товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Тернопільського територіального управління Держаної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.09.2003р. №2-В, ЗАТ «Агробуд»було відмовлено у реєстрації випуску акцій в зв'язку з виявленими порушеннями встановленого законодавством порядку утворення ВАТ і ЗАТ та проведення випуску цінних паперів.
30 серпня 2007 року загальними зборами акціонерів ЗАТ «Агробуд» було прийняте рішення, що оформлене протоколом №1, яке оспорюється позивачем.
Відповідно до протоколу №1 від 30.08.2007р. на зборах приймали участь акціонери з частками в статутному фонді: Асоціація «Облагробуд»-27,65%, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області -4,42%, акціонери, фізичні особи -50,56%.
До порядку денного були включені питання про виведення із складу засновників Закритого акціонерного товариства «Агробуд»Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області, про реорганізацію Закритого акціонерного товариства «Агробуд»у Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробуд», затвердження установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд»та про вибори керівних органів товариства і ревізійної комісії.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови погоджується з судом першої інстанції у наступному.
Прийняте загальними зборами засновників рішення, яке оформлено протоколом №1 від 30.08.2007р. не відповідає нормам законодавства України, тому підлягає визнанню недійсним, виходячи з наступного.
За нормами законодавства України, а саме статті 41 Закону України “Про господарські товариства», вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких належить, зокрема, визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу, створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень, прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Як вбачається із оспореного рішення, виключення із складу засновників ЗАТ «Агробуд»Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області зборами засновників здійснювалося у зв'язку з тим, що Регіональне відділення не має частки у статутному фонді. При прийнятті рішення про виключення загальні збори товариства керувались нормами Цивільного кодексу України, які регламентують здійснення права спільної часткової власності та взяли до уваги факти встановлені рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 1/59-2364 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до ЗАТ «Агробуд» про визнання права державної власності на частку в статутному фонді ЗАТ «Агробуд».
Так, відповідно до ст.100 Цивільного кодексу України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.
Відповідно до статті 365 Цивільного кодексу України, якою керувалися загальні збори ЗАТ «Агробуд»при прийнятті рішення про виключення із складу засновників товариства Регіонального відділення, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
- частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
- річ є неподільною;
- спільне володіння і користування майном є неможливим;
- таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно відзначив, що зазначені норми закону не регулюють корпоративних відносин, які склалися між засновниками ЗАТ «Агробуд», а за своєю правовою природою є лише нормами цивільного права, що регулюють право спільної власності.
Корпоративні відносини регулюються ст. статтею 167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майна) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Порядок та умови виходу учасника з господарського товариства регламентовано ст.ст. 126, 148 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54, 64, 71 Закону України «Про господарські товариства». При цьому, відповідачем по основному позову не взято до уваги той факт, що процедура виходу з товариства з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, з повного та командитного товариства не може бути застосована до акціонерних товариств.
Так, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах;
- рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.
Зокрема, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:
- прийняття загальним зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41-42, 59-60 Закону України «Про господарські товариства»);
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»);
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»).
З огляду на вищенаведені норми господарського законодавства та системного аналізу (дослідження) установчих документів ЗАТ «Агробуд»вбачається, що зборами акціонерів при прийнятті вказаного рішення застосовувалися норми Цивільного кодексу України, які не регулюють відносини щодо виключення із складу засновників акціонерних товариств, а також за відсутності відповідних положень в установчих документах ЗАТ «Агробуд», які б регулювали випадки та порядок виключення учасника з товариства з інших підстав.
Як правильно відзначив суд першої інстанції, факти встановлені рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 1/59-2364 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до ЗАТ «Агробуд»про визнання права державної власності на частку в статутному фонді ЗАТ «Агробуд», не є безумовною підставою для виведення позивача по основному позову зі складу засновників.
Крім цього, як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, а саме з Протоколу №1 загальних зборів акціонерів від 20.08.2007р та не заперечується відповідачем за первісним позовом, під час обговорення питання про припинення діяльності ЗАТ «Агробуд»шляхом його перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю представник учасника товариства, а саме Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах, що є порушенням прав учасника товариства, визначених законом та установчими документами, адже, датою виходу учасника із господарського товариства є дата внесення змін до статуту товариства. Факт прийняття рішення, дата підписання протоколу рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства є лише окремими юридичними фактами, які є необхідними і тільки у своїй сукупності достатніми для настання певних юридичних наслідків.
У зв'язку з вищенаведеним апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом у тому, що первісний позов РВ ФДМ України по Тернопільській області про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Агробуд», яке оформлене протоколом №1 від 30.08.2007р., підлягає до задоволення, а прийняте рішення визнанню недійсним.
Позовні вимоги ЗАТ «Агробуд»про визнання недійсним Статуту ВАТ «Агробуд», Установчого договору про створення ВАТ «Агробуд»в частині наявності частки держави в статутному фонді ВАТ «Агробуд»у розмірі 4,42% і засновника товариства в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області та визнання недійсним Статуту ЗАТ «Агробуд», Установчого договору про створення ЗАТ «Агробуд»в частині наявності частки держави в статутному фонді ЗАТ «Агробуд»у розмірі 4,42% і засновника товариства в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про господарські товариства»акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту, який згідно статті 154 Цивільного кодексу України є його установчим документом.
Вимоги та відомості, які повинні містити установчі документи передбачені статтями 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства».
Господарським судом Тернопільської області розглядалася справа за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до Закритого акціонерного товариства «Агробуд», про визнання права державної власності на частку в статутному фонді ЗАТ «Агробуд»у розмірі 59,45 відсотків.
З метою визначення частки держави у статутному фонді ВАТ «Агробуд», яке в подальшому було перетворено у ЗАТ «Агробуд»судом призначалась судово-економічна експертиза, висновки якої взято до уваги судом при винесенні рішення.
Як було встановлено під час розгляду справи 1/59-22364 (12/112-1296 (15/52-1070), та підтверджено висновком судово-економічної експертизи від 20.03.2006р., документально підтвердити державну частку, зазначену в Установчих документах відповідача по зустрічному позову, а саме:
- у розмірі 4% у Статутному фонді Обласного кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву «Облагробуд», створеного у 1986 році;
- у розмірі 4% у Статутному фонді Тернопільської обласної асоціації по агропромисловому будівництву «Облагробуд», зареєстрованої Тернопільською міською державною адміністрацією під реєстраційним № 253 від 21.10.1993р.;
- у розмірі 4,42% у Статутному фонді ВАТ «Агробуд», зареєстрованого торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської Ради від 27.12.2000р. під реєстраційним №25349301100010706;
- у розмірі 4,42% у Статутному фонді ЗАТ «Агробуд», зареєстрованого Управлінням в справах торгівлі, побуту та реєстрації Тернопільської міської Ради під реєстраційним №15349301100010706 в реєстрації підприємницької діяльності 14.05.2003р.,
- не видається за можливе.
Збільшення Статутного фонду ЗАТ «Агробуд»за рахунок державних капітальних вкладень, згідно з наданими річними звітами об'єднання «Облагробуд»(правонаступник ЗАТ «Агробуд») за 1990- 1994 р.р., не вбачається, так як одержані протягом 1990 - 1994р.р., в т.ч.: в 1990р. в сумі 435,5тис.крб., в 1991р.- 810,0тис.крб., в 1992р. - 1504,508тис.крб., в 1993р. - 6000,0тис.крб, в 1994р. - 140000,0тис.крб., державні капіталовкладення на розвиток об'єктів власної бази, Обласним об'єднанням «Облагробуд»були повністю використані на розвиток бази підвідомчих районних організацій, при цьому, враховуючи вимоги Порядку визначення часток, що належать державі в статутних фондах підприємств, створених за участю недержавних суб'єктів господарювання, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.08.2000р. №1800, державні централізовані капіталовкладення при визначенні державної частки у Статутному фонді підприємств не враховуються.
Як встановлено судовими рішеннями у справі № 1/59-2364 (12/112-1296 (15/52-1070) із висновку повторної судово-економічної експертизи № 8284/8285 від 30.10.2006р. у цій справі, за результатами проведеного дослідження по першому питанню встановлено: «державна частка у статутному фонді обласного кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву «Облагробуд», створеного у 1986 році, конкретно не визначена і документально в розмірі 4% або у іншому розмірі не підтверджується; у статутному фонді Тернопільської обласної асоціації «Облагобуд», зареєстрованої Тернопільською міською державною адміністрацією під реєстраційним номером 253 від 21.10.1993р., документально не підтверджується. Розмір частки та розмір пайового внеску кожного учасника не визначений статутними документами Асоціації та установчим договором; у статутному фонді ВАТ «Агробуд»зафіксована у розмірі 4,42% згідно Статуту, зареєстрованого Торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської Ради від 27.12.2000р. під реєстраційним номером 25349301100010706, але документально не підтверджується ні в розмірі 4,42%, ні в іншому розмірі. У статутному фонді ЗАТ «Агробуд» зафіксована в розмірі 4,42%, згідно Статуту, зареєстрованого 14.05.2003р. Управлінням в справах торгівлі, побуту та реєстрації Тернопільської міської Ради під реєстраційним номером 15349301100010706 в реєстрації підприємницької діяльності, однак документально не підтверджується ні в розмірі 4,42%, ні в іншому розмірі.
Враховуючи вимоги Порядку визначення часток, що належать державі в статутних фондах підприємств, створених за участю недержавних суб'єктів господарювання, із змінами та доповненнями, внесеними наказом Фонду державного майна України від 07.02.2003р. №200, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.08.2000р. №1800 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.09.2000р. за № 626/4847), розрахунково частка держави в апараті управління Облагробуд на момент створення Обласного кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву «Облагробуд», а відповідно і ВАТ «Облагробуд», з урахуванням зменшення балансової вартості майна апарату тресту «Тернопільсільбуд»за станом на 20.02.1997р., вартість переданого адміністративного будинку за адресою: площа Свободи, 8 в м. Тернополі, складає 5,39%, якщо за основу прийняти початковий внесок держави у розмірі 250 588 тис. крб., однак документально підтвердити державні капіталовкладення не вбачається за можливе».
Висновком експерта та рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі від 22.02.2007р. №1/59-2364 (12/112-1296 (15/52-1070) встановлено, зокрема, що нежитлова будівля по вул. Майдан Волі, 8 (колишня Свободи, 8 у м. Тернополі) на балансі апарату управління «Облагробуд»обліковувалась до моменту передачі її на баланс Тернопільського філіалу Інституту «Укрсільгосптехпроект»(на кінець 1986 року на балансі апарату управління «Облагробуд»будівля вже не обліковувалась).
Отже, місцевим господарським судом у справі №1/59-2364 (12/112-1296 (15/52-1070) встановлено факт відсутності частки держави в особі в Регіонального відділення ФДМ України по Тернопільській області в статутному фонді ВАТ «Агробуд»та ЗАТ «Агробуд»у будь-якому розмірі.
Рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №1/59-2364 (12/112-1296 (15/52-1070) залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2007р., постановою Вищого Господарського суду України від 10.10.2007р.; ухвалою Верховного Суду України від 06.12.2007р. у цій справі відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України у справі № 1/59-2364 (12/112-1296) (15/52-1070), ухвала є остаточна і оскарженню не підлягає, а тому згідно положень частини 4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набрало законної сили.
У відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи положення норм ЦК України, ГК України та Закону України «Про господарські товариства»суд може визнати недійсними установчі документи за наявності одночасно таких умов:
- на момент розгляду справи вони не відповідають вимогам законодавства;
- допущенні при їх прийнятті та затвердженні порушення не можуть бути усунуті;
- відповідні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів.
З даної категорії спорів до корпоративних відносяться лише спори за позовами учасників (засновників, акціонерів) господарського товариства, пов'язані з вимогами про визнання недійсними установчих документів господарського товариства та скасування його державної реєстрації у зв'язку порушеннями вимог законодавства щодо порядку їх прийняття і затвердження.
За таких обставин, зважаючи на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що позиція РВ ФДМ України по Тернопільській області про створення ЗАТ «Агробуд»на вартості майна апарату управління Асоціації «Облагробуд»шляхом перетворення апарату управління у ВАТ «Агробуд»документально не підтверджена, державні капіталовкладення на будівництво, чи реконструкцію лабораторно-адміністративного корпусу не направлялися, що знаходить підтвердження в балансах апарату управління асоціації «Облагробуд», а також Регіональним управлінням не доведено право державної власності на частку в статутному фонду ЗАТ «Агробуд», суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що позовні вимоги ЗАТ «Агробуд»про визнання частково недійсними установчих документів ВАТ «Агробуд»та ЗАТ «Агрообуд»підлягають до задоволення.
У частині позовних вимог ЗАТ «Агробуд»щодо припинення права РВ ФДМ України по Тернопільській області на частку в статутному фонді ЗАТ «Агробуд»у розмірі 4,42 % у задоволенні суд першої інстанції правомірно відмовив, з огляду на те, що норми цивільного законодавства, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, на корпоративні відносини не поширюються.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність і безпідставність судового рішення.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:
1. Залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2007 року у справі № 12/179-3762 без змін, а апеляційну скаргу РВ ДМ України по Тернопільській області - без задоволення.
2. Судові витрати покласти на скаржника.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.
Постанова оформлена і підписана 14.07.2008р.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Городечна М.І.
Суддя Кузь В.Л.