Справа №2-28/2008
15 квітня 2008 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., при секретарі Заводяній О.Ю., за участю адвоката ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3та ОСОБА_4про визначення частки у праві спільної часткової власності, -
Позивач звернувся до суду 11 вересня 2006 року з позовом до відповідачок про розподіл квартири, посилаючись на те, що він є власником 1/3 частини приватизованої квартириАДРЕСА_1, іншими співвласниками цієї квартири є ОСОБА_3. та ОСОБА_4., які мають кожна по 1/3 частині цієї квартири, хоча у спірній квартирі мешкає лише ОСОБА_4. зі своєю сім'єю. Позивач зазначає, що відповідачки чинять йому перешкоди у користуванні цією квартирою, в зв'язку з чим він звертався до суду з позовом про поновлення порушеного права і вселення. Згідно рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 червня 2005 року він вселений у спірну квартиру, однак навіть після вступу рішення в законну силу його проживання в квартирі є неможливим, а іншого житла він не має. Квартира складається з двох ізольованих кімнат, загальною площею 28,3 м2, доля кожного співвласника квартири складає 9,43 м2. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду і просить виділити йому меншу кімнату площею 13,6 м2, або провести технічну експертизу для вирішення питання про можливість перебудування квартири та виділення йому окремої ізольованої житлової площі розміром 9,43 м2.
23 січня 2008 року ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги і просив визначити йому частку у праві спільної часткової власності в ромірі 1\3 частини, посилаючись на те, що в даний час змінилися його життєві обставини. Позивач також зазначив, що вказана квартира двокімнатна, при користуванні нею власниками виникають певні труднощі, тому він має намір провести відчудження свєї частки, для чого йому необхідно визначитися з розміром частки квартири, яка належить йому згідно рішення суду.
В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідачки ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на протязі останнього часу до судових засіданнь не з'являлись, про день та місце розгляду справи були попереджені належним чином та своєчасно, про що свідчать їх власноручні підписи в явочних листах, в поштових повідомленнях про вручення їм судовик викликів, а також рапорти працівників міліції, яким було доручено здійснити привід до судового засідання відповідачок (а.с.144,145,149,150,153-155,162,163,166,167), однак будучи присутніми при розгляді справи проти позовних вимог ОСОБА_2 категорично заперечували, пояснювали , що на їхню думку позивач не має жодного права на спірну квартиру, оскільки ця квартира є власністю батьків ОСОБА_3., а до приватизації її ОСОБА_2. було включено помилково.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та його адвоката, пояснення відповідачок в минулих судовх засіданнях, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 27 листопада 2001 року, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.5). Позивач є власником 1/3 частини приватизованої квартириАДРЕСА_1, іншими співвласниками цієї квартири є ОСОБА_3. та ОСОБА_4. За вказаною адресою позивач та відповідачки зареєстровані, про що свідчить к\копія його паспорту, копія лицьового рахунку на квартиру (а.с.6-8,14,16). Всі власники квартири мають по 1/3 частині кожен, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 13 січня 1999 року (а.с.13). Однак, у спірній квартирі фактично мешкає лише ОСОБА_4. -дочка позивача та відповідачки зі своєю сім'єю. Оскільки право позивача на проживання в цій квартирі порушено, відповідачки чинять йому перешкоди у користуванні цією квартирою, він звертався до суду з позовом про поновлення порушеного права і вселення. Згідно рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 червня 2005 року він вселений у спірну квартиру, однак навіть після набрання рішенням суду чинності його проживання в квартирі є неможливим, а іншого житла він не має (а.с.17). Квартира складається з двох ізольованих кімнат, загальною житловою площею 28,3 м2, доля кожного співвласника квартири складає 9,43 кв.м ; загальною площею 42,1 кв.м, згідно витягу з технічного паспорту на квартиру (а.с.15,16).
Позивач на протязі тривалого часу намагався вирішити вказане питання неодноразово, різними засобами, але відповідачки відхиляли всі його пропозиції, про що не заперечували в ході розгляду справи. Так, 9 червня 2006 року ним подано заяву до КП «Комжитло» про розподіл лицьових рахунків для зручності оплати комінальних послуг, оскільки вони з дружиною розірвали шлюб, але його заява розглянута не була і було рекомендовано звернутися до суду ( а.с.11,12).
Згідно довідки Лозівського БТІ вказана квартира належить позивачеві та відповідачкам на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житло, виданого Лозівською міською Радою 13 січня 1999 року, але право власності за ними не зареєстроване (а.с.59).
Ст. 357 ч.1 ЦК України вимагає, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або азконом.
Згідно вимог ч.1 ст. 156 Житлового Кодексу України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з ним, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Ч.4 цієї ж статті ЖК України передбачає що до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЖК України, а саме: дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
В данному випадку суд робить висновок про ще, що права ОСОБА_2., як співвласника спірної квартири, суттєво порушені відповідачками, які теж є співвласниками цієї ж квартири, тому суд вважає необхідним його позовні вимоги задовольнити та визнати за ним право власності на 1/3 частину спірної квартири, залишивши у власності відповідачок інші, належні їм частини.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 357 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_2до ОСОБА_3та ОСОБА_4про визначення частки у праві спільної часткової власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 1/3 частину у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.