Постанова від 20.09.2011 по справі 2а-3589/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 р. № 2а-3589/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,

представника позивача Пирча Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Стрийському районі Львівської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 69 924,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Стрийському районі Львівської області звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 податкову заборгованість та інші обов'язкові платежі в сумі 69924,0 грн. за рахунок майна боржника.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач зареєстрований як платник податку; порушив п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України, оскільки самостійно задекларував суми податків, що підлягають сплаті до бюджету в декларацій з ПДВ та розрахунку податку на землю, які не сплатив у встановлений термін. Тому сума заборгованості є узгодженою та є податковим боргом, жодних заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом платник не вживає, про що свідчить розрахунок податкового боргу та постійний його ріст.

Позивач підтримав позов та просить задоволити його повністю.

Представник відповідача подав письмові заперечення. Заперечення обгрунтовані тим, що податковий борг, на який вказує ДПІ, -це штраф, визначений ДПІ в Стрийському районі в результаті планової виїзної перевірки. Відповідач вважає, що визначення суми штрафу обумовлене суб'єктивним висновком ДПІ у Стрийському районі про те, що один із договорів, укладених ОСОБА_2, є недійсним. Правомірність нарахування ДПІ даної суми податкового боргу оспорювалась ним в судовому порядку. Відповідач також вважає безпідставним податкове повідомлення -рішення на суму 69 924,00 грн. та таким, що винесене з порушенням чинного законодавства, оскільки зазначена сума не є узгодженою до вирішення судової справи.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

ДПІ у Стрийському районі було проведено виїзну планову перевірку підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.01.2007 р. по 05.02.2007 р., про що складено акт від 08.02.2007 р. № 281/17-3/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення -рішення № 0000331703/0 від 12.02.2007 р. за платежем ПДВ на загальну суму 69 924,0 грн. (46 616,00 грн. - основний платіж та 23308,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до наданих позивачем довідок, що уточнюють особливий характер діяльності ПП ОСОБА_2, щодо нього відсутні відомості про реєстрацію прав на нерухоме майно, а також інформація про реєстрацію відповідача як землевласника чи землекористувача та про наявність зареєстрованих транспортних засобів.

ПП ОСОБА_2 оскаржив в судовому порядку податкове повідомлення -рішення № 0000331703/0 від 12.02.2007 р. на суму 69 924,0 грн. Постановою Господарського суду Львівської області від 08.05.2007 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ДПІ у Стрийському районі в позові відмовлено. 06.09.2007 року Львівський апеляційний адміністративний суд постанову Господарського суду Львівської області від 08.05.2007 року залишив без змін. Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення, тобто 06.09.2007 р., і доказів її оскарження не надано.

В свою чергу ДПІ у Стрийському районі Львівської області звернулась до суду з позовом про визнання угоди між ПП ОСОБА_2 та ТзОВ «Багатопрофільне підприємство «Авангард»недійсною. Постановою Господарського суду Львівської області від 30.08.2007 року за позовом ДПІ у Стрийському районі Львівської області до ПП ОСОБА_2, ТзОВ «Багатопрофільне підприємство «Авангард»щодо визнання недійсної угоди від 01.08.2005 р. відмовлено в задоволені позову. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2008 року постанову Господарського суду Львівської області залишено без змін. 13.07.2011 року Ухвалою Вищого адміністративного суду касаційну скаргу ДПІ у Стрийському районі на постанову Господарського суду Львівської області від 30.08.2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2007 року, задоволено частково. В частині вимог ДПІ у Стрийському районі про визнання договору недійсним та визнання недійсними податкових накладних скасовано судові рішення першої та апеляційної інстанцій із закриттям провадження у справі.

Таким чином, спір виник щодо стягнення податкового боргу в розмірі 69 924,00 грн.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини, правовідносини сторін та підстави позову, Суд враховує таке:

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. У ст. 68 передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (надалі -ПК України), Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед бюджетом виникла до 2011 р.

Закон України Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2181), яким податковий орган керувався при визначенні та нарахуванні суми боргу, втратив чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).

Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” застосовуються Судом при вирішенні спору.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181, податковим боргом (недоїмкою), вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.5.2.5 п. 5.2 Закону № 2181 з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

При цьому є важливим встановлення моменту, з якого сума заборгованості є узгодженою. Згідно з ст. 5 Закону № 2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, платник податків -ОСОБА_2 оспорював в суді податкове повідомлення -рішення № 0000331703/0 від 12.02.2007 р. на суму 69924,0 грн. і 06.09.2007 року Львівський апеляційний адміністративний суд постанову Господарського суду Львівської області від 08.05.2007 року, де оскаржувалось зазначене рішення від 12.02.2007 р., залишив без змін. Таким чином, податкове повідомлення -рішення № 0000331703/0 від 12.02.2007 р. не було скасовано. Судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення, тобто 06.09.2007 р. і саме з цього часу воно вважається узгодженим, а в платника податків виникає обов'язок сплатити податковий борг.

На виконання ст. 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган повинен надіслати такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач не надав доказів, які б свідчили про те, що ПП ОСОБА_2 виносились податкові вимоги по сплаті боргу в розмірі 69 924,0 грн. Починаючи з 06.09.2007 р. і до часу звернення до суду заборгованість не була погашена, а ДПІ звернулась до суду з вимогою примусово стягнути 69924,0 грн. лише 24.03.2011 р., тобто більше як через три роки.

Відповідно до п.15.1.1. ст. 15 Закону № 2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 15.2.1 ст. 15 Закону № 2181 у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Податкове зобов'язання на суму 69924,0 грн. є узгодженим та підлягає сплаті починаючи з 06.09.2007 р. ДПІ було відомо про наявність судового рішення, яким встановлено законність податкового повідомлення -рішення № 0000331703/0 від 12.02.2007 р.

Податковий орган протягом 1095 днів, тобто до 07.09.2010 р., не звертався до суду з вимогою про її стягнення, не виносив вимог на згадану суму боргу. Відтак, Суд вважає, що ДПІ пропустило строк, протягом якого така сума може бути стягнута. Законом не передбачено можливості поновлення чи продовження цього строку.

Спір про визнання недійсною в судовому порядку угоди, укладеної між підприємцем ОСОБА_2 та ТзОВ «Багатопрофільне підприємство «Авангард», не перешкоджав стягненню податкового боргу, який ґрунтується на податковому повідомленні -рішенні 0000331703/0 від 12.02.2007 р.

Враховуючи наведене, Суд вважає позовні вимоги про стягнення 69 924,0 грн. безпідставними, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то такі у справі відсутні, а тому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2011р.

Суддя Кравчук В.М.

Попередній документ
18392138
Наступний документ
18392140
Інформація про рішення:
№ рішення: 18392139
№ справи: 2а-3589/11/1370
Дата рішення: 20.09.2011
Дата публікації: 04.10.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: