79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
21 вересня 2011 р. № 2а-7554/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Лунь З.І.
за участю секретаря
судового засідання Івашків В.І.,
представників сторін:
від позивача: Цяпало О.Д.,
від відповідача: Пилип'юк А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Тепло-технічний сервіс»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.06.2011 року №0002281550.
Приватне підприємство «Тепло-технічний сервіс»звернулося з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.06.2001 року №0002281550.
В судовому засіданні представник позивача проти позову заперечила з мотивів, викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у запереченні на адміністративний позов від 21.09.2011 року. У задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Приватного підприємства «Тепло-технічний сервіс».
За результатами перевірки складено Акт №292/150/32819017 від 25.05.2011 року про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток (далі -Акт перевірки).
На підставі Акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 року №0002281550, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 8145,00 грн. в тому числі 6516,00 грн. -основний платіж; 1629,00 - штрафні (фінансові) санкції.
Перевіркою встановлено, що при заповненні декларації з податку на прибуток за І кв. 2011 року підприємство неправильно відобразило балансову вартість запасів на початок звітного періоду ( відображено 26064 гри., має бути відображено 0 грн. - балансова вартість запасів на кінець звітного року, відображена у графі 5 Додатку К 1/1 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік), що привело до заниження скоригованого валового доходу за І кв-л 2011 року на суму 26064 грн. і відповідно заниження податку на прибуток за І кв. 2011 року в сумі 6516 грн.(26064Х25%=6516 грн.), чим порушено п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. .У°283/97-ВР та п.З «Порядку складаня декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143 та узгодженого рішенням Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 31.03.2003р. №06-10/239.
Відтак, станом на день подання Додатку К 1/1 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік, позивачем відображено приріст балансової вартості запасів підприємства у сумі 2913,00 грн.
Зазначене також підтверджується сумою відображеною у Декларації з податку на прибуток за 2010 рік у рядку 01.2 К1, яка, відповідно, становить 2913,00 грн.
Як вбачається із Декларації з податку на прибуток за 2010 рік сума приросту балансової вартості запасів у розмірі 2913,00 грн. включена до скоригованого валового доходу за 2010 рік, з якої відповідно до закону сплачено податок на прибуток.
Суд бере до уваги відомості оборотно-сальдових відомостей по рах.20 за 2010 рік, по рах.20 за 1 кв. 2011 року та накладну від 22.12.2010 року, які підтверджують, що балансова вартість запасів підприємства на кінець звітного періоду (2010 рік) дійсно становила 26064,00 грн. приросту балансової вартості запасів.
Як вбачається з матеріалів справи, у графі 5 «Балансова вартість запасів на кінець звітного періоду»Додатку К 1/1 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік позивачем відображено «0»грн., тоді як сума в розмірі 26064, 00 грн. відображена у графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності». Водночас, у графі 3-4-5 «Приріст Убуток»цього ж додатку відображено «-2913»грн.
Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №285/97-ВР, чинного на час існування правових відносин між сторонами, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку -покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку звітному періоді.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при формуванні податкової звітності було допущено саме механічну (не арифметичну, чи методологічну) помилку.
Відповідно до Конституції України Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що допущена при складанні податкової звітності механічна помилка не вплинула на його податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2010 рік.
Відтак, висновок органу податкової служби про заниження позивачем скоригованого валового доходу за 1-й квартал 2011 року є безпідставним і несвоєчасним.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи зазначене вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнається нечинним, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області від 03.06.2011 року №0002281550.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Тепло-технічний сервіс»(місце знаходження: 81126, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Шкільна, 12, ідентифікаційний код 32819017) 3 (три) грн.40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова в повному обсязі складена 23.09.2011 року.
Суддя Лунь З.І.
З оригіналом згідно
Суддя Лунь З.І.