79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
22 вересня 2011 р. № 2а-7025/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Костів М.В.
при секретарі судового засідання Билень Н.С.
з участю представників:
від позивача : Процак О.Р.;
від відповідача : Сівак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом автогаражного кооперативу “Пасічник” до відповідача -1 -Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, до відповідача - 2 -Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області закрити виконавче провадження щодо виконання сплати недоїмки зі страхових внесків, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області розтермінувати заборгованість в сумі 2158,93 грн. на 60 календарних місяців,
встановив:
Автогаражний кооператив “Пасічник” звернувся із позовом до відповідача -1 -Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, до відповідача - 2 -Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області закрити виконавче провадження щодо виконання сплати недоїмки зі страхових внесків, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області розтермінувати заборгованість в сумі 2158,93 грн. на 60 календарних місяців.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що вимога про сплату боргу №ю-198 від 04.02.2011 р. містить неправильні дані щодо заборгованості позивача. Посилається на невикористання відповідачем -2 свого права, передбаченого п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” про розстрочення сплати фінансових санкцій на термін не більше 60 місяців. Просить позов задовольнити.
Представники відповідачів позов заперечили за безпідставністю. Просять у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.
Рішенням від 07.10.2010 р. №400/04/25256551 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, позивачу було нараховано штраф 10% в сумі 2045,63 грн. та пеню в сумі 134,28 грн., усього в загальній сумі 2158,93 грн. Про це позивачу була скерована вимога №ю-198 від 04.02.2011 р. Посилання позивача на помилковість нарахованих сум не доведена суду у встановленому порядку належними доказами. При цьому, вказане рішення позивач не оскаржував, доказів протилежного суду не надав.
Згідно із ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки, а також рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
Посилання позивача на п. 7 перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, згідно із яким заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року, не заслуговує на увагу, враховуючи, що заборгованість позивача утворилась після 01.01.2004 р., відтак, дане положення на позивача не поширюється. У зв'язку із наведеним, у позові до відповідача -2 слід відмовити.
25.05.2011 р. державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№26691954 з примусового виконання вимоги №ю-198 від 04.02.2011 р. Позивач просить зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області закрити виконавче провадження. Однак, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 30, п. 8 ч. 1 ст. 49 вказаного закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Наявність передбачених вказаних законом підстав для покладення на відповідача -1 обов'язку закрити виконавче провадження не доведена суду у встановленому порядку належними доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 27.09.2011 року.