79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
20 вересня 2011 р. № 2а-3846/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Костіва М.В.,
при секретарі Билень Н.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Юрчак Н.Р.;
від відповідача: Мусійчук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Сілен»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова №0000142380 від 09.03.2011 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 16867,60 грн.,
встановив:
Адміністративний позов заявлено приватним підприємством “Сілен”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, м. Львів, про скасування рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова №0000142380 від 09.03.2011 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 16867,60 грн.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 17.05.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач безпідставно, всупереч ст. 80 ПК України провів фактичну перевірку та безпідставно виніс оскаржуване рішення, оскільки у відповідності до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивач веде облік товарних запасів з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва, тобто не ведеться, оскільки це не передбачено для суб'єктів, які оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних і проданих товарів. Перевірка була проведена у присутності неуповноваженої особи -ОСОБА_3 Визнав, водночас, порушення, що полягало у продажу товару на суму 5,20 грн. без роздрукування відповідного розрахункового документа. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в запереченні. Ствердив, зокрема, що Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»поширюється на відповідача і передбачає обов'язкове ведення бухгалтерського обліку, підставою для якого є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Посилається на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 25.03.2011 р. №3-805/2011, якою ОСОБА_3 як продавця ПП «Сілен»було визнано винним у вчиненні зазначеного правопорушення. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст. 80 ПК України відповідач провів перевірку позивача з питань дотримання підприємством порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Згідно із п. 80.2. ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Враховуючи наведене, а також в світлі виявлених порушень, посилання позивача на безпідставність проведення перевірки не знаходять підтвердження у матеріалах справи. Крім того, відповідач був фактично допущений до проведення перевірки.
За результатами перевірки складено акт від 22.02.2011 р. №602/13/01/2331215073, на підставі якого ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 09.03.2011 р. №0000142380, яким за порушення вимог п. п. 1,2,13,12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штраф в сумі 16868,6 грн. Актом встановлено, що позивачем не забезпечено роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції при продажу товару на суму 5,20 грн.
Згідно із п. 1 ст. 17 вказаного закону, за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 гривня за порушення, що вчинене вперше. Зазначене порушення позивач визнав у позовній заяві та не оскаржує.
Крім того, актом встановлено незабезпечення ведення обліку товарних запасів, вказаних у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), доданого до акту перевірки, за місцем їх реалізації, порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів на складах та за місцем реалізації. Загальна сума надлишку товарно-матеріальних цінностей становить 8433,8 грн. На момент перевірки були відсутні накладні на товари, вказані в додатку №3 до акту перевірки. Посилання позивача на те, що у нього є в наявності відповідні накладні та товарно-транспортні накладні, долучені до матеріалів справи, не спростовує факту їх ненадання відповідачу під час перевірки. Доказів їх представлення відповідачеві на час перевірки суду не надано.
У відповідності до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 2 цього закону, він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Згідно із п.п. 1, 3 та 5 ст. 9 вказаного закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, чим спростовуються посилання позивача на особливості ведення ним бухгалтерського обліку.
Згідно із ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_3 є не уповноваженою особою надавати відповідачеві документи, що він не є працівником ПП «Сілен» спростовується матеріалами справи. Зокрема, Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.03.2011 р. у справі №3-805/2011 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КупАП за вказане порушення і накладено на нього адміністративне стягнення. При цьому судом було встановлено, що ОСОБА_3, працюючи продавцем ПП «Олен», за адресою: м. Львів, вул. Роксолани, 59, та будучи особою, яка здійснює розрахункові операції, допустив порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків, чим порушив п. п. 1,2,13,12 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В суді ОСОБА_3 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, розкаявся у вчиненому. Згідно із ч. 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно із ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 26.09.2011 року.