79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
16 вересня 2011 р. № 2а-6946/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Крутько О.В.,
при секретарі судового засідання Чернишенко Н.А.,
за участю представника позивача Мельничука В.А.,
представника відповідача Савченка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом ПП «Біола»
до ДПІ у Галицькому районі м. Львова
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування прийнятих ДПІ у Галицькому районі м. Львова податкових повідомлень-рішень від 05.01.2011 р. № 0000012321/0 та № 0000022321/0.
Позов мотивується тим, зокрема, що: спірні податкові повідомлення-рішення видані на підставі висновків акту перевірки, які ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а також відомостях, які не відповідають даним бухгалтерського обліку позивача; вказує на об»єм товару, який поставлявся від ТзОВ «Гранд-Рів»єра»у спірний період та його розміри, вважає безпідставними висновки органу державної податкової служби про те, що вчинення спірних господарських операцій потребувало «великої кількості транспортних засобів, механізмів та робочої сили для їх завантаження та доставки»; зазначає, що: відсутні будь-які докази того, що фіктивні операції ТОВ «Гранд-Рів»єра» мали місце, мали відношення до операцій з позивачем; вчинення господарських операцій купівлі-продажу з позивачем не потребувало наявності у ТзОВ «Гранд-Рів»єра»будь-яких основних засобів, про відсутність яких міститься посилання у акті; представлені до перевірки документи повністю підтверджують факти здійснення господарських операцій з придбання послуг у СПД ФО ОСОБА_3; даний акт перевірки, а також акт попередньої перевірки не містить відомостей про те, що ПП «Біола»у 2006 р. будівлю трансформаторної підстанції незаконно включило до складу основних засобів, тому її вартість підлягає амортизації.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.
Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов, у якому він посилається на обставини та висновки, які зафіксовані у акті перевірки № 6035/23-209/20806124 від 21.12.2010 р. «Про результати виїзної планової перевірки ПП «Біола»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.», лист ДПА у Львівській області від 28.10.2010 р. № 24941/7/23-712/733, дані «Системи автоматизованого співставлення податкового зобов»язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; зазначає, що до перевірки не представлено товарно-транспорті накладні та інші документи про транспортування товару від ТзОВ «Гранд-Рів»єра»на склади, накази на відрядження працівників, договори на завантаження та доставку матеріалів іншими суб»єктами господарювання, договори та акти виконаних робіт по зберіганню придбаних матеріалів чи оренді складських приміщень у покупця чи іншого суб»єкта господарювання, вважає, що договір поставки, укладений між ПП «Біола»і ТзОВ «Гранд-Рів»єра»не спричинив реального настання правових наслідків; на підставі наданих до перевірки первинних документів (актів виконаних робіт) щодо надання СПД ФО ОСОБА_3 послуг по консультуванню з комерційної діяльності та управління неможливо встановити, яку економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності принесли понесені витрати; вказує, що підприємством в порушення пп. 8.1.2, п.п.8.1.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) завищено суму амортизаційних нарахувань на суму 2627 грн., оскільки будівля трансформаторної підстанції не використовується у господарській діяльності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, вказаних у письмовому запереченні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено виїзну планову перевірку ПП «Біола»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт № 6035/23-209/20806124.
На підставі акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011 р. № 0000022321/0, яким визначено ПП «Біола»суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість в розмірі 301073,01 грн., з яких 240858,41 грн. зобов»язання за основним платежем, 60214,6 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011 р. № 0000012321/0 про визначення позивачу податкового зобов»язання з податку на прибуток у розмірі 442037,79 грн. з яких 353630,23 грн. зобов»язання за основним платежем, 88407,56 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.
Перевіркою встановлено порушення ПП «Біола»п.1.3.2 ст. 1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст. 5, п.п.8.1.2, пп.8.1.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 334/94), заниження податку на прибуток на загальну суму 353630,23 грн.
Висновок про завищення валових витрат на суму 1204292 грн. і порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 вищенаведеного закону ґрунтується на твердженнях податкового органу про те, що ПП «Біола»не отримувало товарно-матеріальні цінності від ТзОВ «Гранд-Рів»єра», а усний договір поставок укладений без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вигоди.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94).
Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На підтвердження господарських взаємовідносин ПП «Біола»та ТзОВ «Гранд-Рів»єра»позивачем представлено видаткові накладні (копії у справі -а.с. 109-160 -Т.1), податкові накладні (а.с. 1-50 -Т.2), докази оплати товару та його подальшої реалізації. Податковим органом не виявлено жодних порушень у оформленні документів ПП «Біола».
Обгрунтованим є посилання позивача на те, що перевезення зазначеного товару не потребувало «великої кількості транспортних засобів, механізмів та робочої сили для їх завантаження і розвантаження»з огляду на обсяг поставок та характеристику товару (розміри товару в упаковці).
Щодо покликань податкового органу на наявність відомостей про кримінальну справу контрагента позивача № 05-13810, то як правомірно звертає увагу позивач, на час розгляду даної справи відсутній вирок про засудження посадових осіб ТзОВ «Гранд-Рів»єра», інші докази про те, що вказаним контрагентом здійснювались фіктивні операції і що такими є господарські операції з ПП «Біола».
З огляду на вищеописані обставини та долучені докази суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про завищення валових витрат на суму 1204292 грн.
Висновок податкового органу про завищення ПП «Біола»валових витрат у сумі 169000 грн., порушення вищенаведених норм Закону № 334/94, а також його п.1.32 ст. 1 зроблено з посиланням на те, що понесені ПП «Біола»витрати з придбання послуг у СПД - фізичної особи ОСОБА_3 не оформлені відповідними документами, які в підтверджували фактичне виконання робіт.
Дані твердження інспекторів ДПІ у Галицькому районі м. Львова є помилковими. До перевірки та для дослідження суду представлено копії: договору на надання інформаційно-консультативних послуг, укладеного ФОП ОСОБА_3 та ПП «Біола», актів здачі-приймання виконаних робіт (а.с.73-84). Також суду представлено копії видаткових касових ордерів на оплату наданих послуг. Дані документи підтверджують здійснення господарських операцій з придбання зазначених послуг у спірний період.
Таким чином, висновок ДПІ у Галицькому районі про завищення ПП «Біола»валових витрат за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. в сумі 1373292,0 грн. не підтверджується матеріалами справи.
Податковим органом під час перевірки повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. встановлено їх завищення в сумі 2627 грн., порушення підприємством п.8.1.2, п.8.1.3 Закону № 334/94.
ПП «Біола»згідно договору купівлі-продажу приміщення № 916 від 04.04.2006 р. було придбано будівлю трансформаторної підстанції загальною площею 40,7 кв.м. На суму вартості будівлі трансформаторної підстанції підприємством збільшено балансову вартість 1 групи основних засобів на підприємстві та протягом періоду, що перевірявся нараховано амортизацію за ставкою 2%.
Відповідно до п.8.1.2 Закону № 334/94 амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.
Правомірними є твердження позивача, про те, що оскільки будівлю трансформаторної підстанції включено до складу основних фондів, порушень при віднесенні її до складу основних фондів не встановлено, отже, правильно нараховано амортизаційні відрахування у спірний період.
Таким чином, податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 442037,79 грн. визначено ПП «Біола»безпідставно, податкове повідомлення-рішення № 0000012321 від 05.01.2011 р. підлягає скасуванню.
Податковий орган у акті перевірки від 21.12.2010 р. № 6035/23-209/20806124 робить висновок про неправомірне формування ПП «Біола»податкового кредиту, його завищення в сумі 240858,41 грн.
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (надалі Закон № 168), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону).
З врахуванням вищеописаних у даній постанові обставин при оцінці підставності визначення позивачем валових витрат та вищевказаних доказів судом не встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту у спірний період.
Придбання позивачем товару підтверджується відповідними первинними фінансово-господарськими документами.
З огляду на викладене, суд вважає, що ПП «Біола» були дотримані вимоги пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168, податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 240858,41 грн. визначено позивачу протиправно, податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011 р. № 0000022321/0 підлягає скасуванню.
Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, Львівський окружний адміністративний суд вважає, що позов слід задоволити, протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 05.01.2011 р. № 0000012321/0 та № 0000022321/0.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України судові витрати у формі сплаченого позивачем судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 05.01.2011 р. № 0000012321/0.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 05.01.2011 р. № 0000022321/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Біола» 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крутько О.В.