79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
13 вересня 2011 р. № 2а-7213/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого -судді: Крутько О.В.
за участю секретаря судового засідання: Чернишенко Н.А.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Садлівського І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Військової частини 4114 ВВ МВС України
про визнання протиправними дій, стягнення грошової компенсації, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини 4114 ВВ МВС України, просив визнати дії посадових осіб Військової частини 4114 ВВ МВС України щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно не законними, стягнути з відповідача 7468 грн. 01 коп. грошової компенсації за не отримане речове майно (вимоги п.3 щодо здійснення виплати з врахуванням індексу інфляції та із застосуванням компенсації у зв»язку з порушенням термінів виплати відкликано).
Позивач в позовній заяві посилається на те, що Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000 р. не відповідає Конституції України, на теперішній час законодавством України жодного обмеження щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно не встановлено.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених у поданому до суду запереченні, пояснив, що Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»від 17.02.2000 року за № 1459-III було призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому немає підстав для задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши доводи позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Наказом командира Військової частини 4114 ВВ МВС України № 34 від 17 лютого 2011 року прапорщика ОСОБА_1, помічника начальника військового наряду роти з охорони дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, звільненого відповідно до п.6 «б»ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»з військової служби наказом начальника управління Західного ТрК ВВ МВС України від 07 лютого 2011 року № 8 о/с у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Речовим майном позивач у встановленому порядку не забезпечувався.
Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», редакція якого діє на час звернення позивача до суду, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в термін, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час.
Відповідно до пункту 27 вказаного Положення військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Таким чином, на день підписання наказу про звільнення зі служби позивач має передбачене цим Положенням право на отримання при звільненні зі служби грошової компенсації замість неотриманого речового майна.
Позивач звертався до відповідача із заявою від 17.03.2011 р. про виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно, яка відповідачем не була задоволена.
Згідно довідки № 1/21-172 від 28.02.2011 р. грошова компенсація взамін речового майна, що нарахована ОСОБА_1, згідно довідки-розрахунку № 12 від 17.02.2011 р., становить 7468,01 грн.
Видавши вказані довідки відповідач визнав право позивача на отримання речового майна у період дії законів, які передбачали таке право, та на одержання зазначеної у ній суми грошової компенсації при звільненні, оскільки сам визначив її розмір.
За таких обставин, суд вважає, що порушене право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного майна, в розмірі, вказаному відповідачем у наданій довідці, підлягає поновленню, шляхом стягнення на його користь 7468,01 грн. грошової компенсації, визнавши протиправними дії відповідача у відмові виплатити таку компенсацію.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати протиправними (незаконними) дії Військової частини 4114 внутрішніх військ МВС України щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно ОСОБА_1
Стягнути з Військової частини 4114 на користь ОСОБА_1 7468,01 грн. грошової компенсації за неотримане речове майно.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крутько О.В.