79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
09 вересня 2011 р. № 2а-6301/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., за участю секретаря судового засідання: Чернишенко Н.А., представника позивача: Дяків Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови від 17.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження ВП №26510932,-
Головне Управління Пенсійного фонду України в Львівській області звернулося в суд з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області, в якому просить визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати постанову від 17.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження ВП №26510932, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-4572/2008, виданого 06.01.2011 року Львівським окружним адміністративним судом, згідно якого позивача зобов'язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум за періоди з 13 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року включно.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказана постанова винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження»та п.3.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, оскільки у виконавчому документі відсутня дата прийняття і номер судового рішення, а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до положень ст.128 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАСУ учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження»та покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»вiд 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи 17.05.2011 року державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №26510932 на виконання виконавчого листа №2а-4572/2008, виданого 06.01.2011 року Львівським окружним адміністративним судом, згідно якого позивача зобов'язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум за періоди з 13 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року включно.
Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999року № 606-XIV (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону).
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»(надалі -Закон) однією з підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 Закону.
Позивач посилається на те, що виконавчий лист, виданий 06.01.2011 року по справі № 2а-4572/2008 не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі відсутні дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано виконавчий документ.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено вимоги до виконавчого документа, на підставі якого відкривається виконавче провадження.
Позивач у позовній заяві посилається на невідповідність вимогам закону виконавчого листа №2а-4572/2008. Зазначений виконавчий лист не визнавався судом таким, що не підлягає виконанню, позивач не посилається на наявність у ньому помилок чи інших упущень, які б перешкоджали здійсненню виконавчого провадження за виконавчим листом.
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 з 01.01.2011 року не перебуває на обліку в ГУПФУ у Львівській області, однак дане твердження документально не обґрунтовував.
Заміна сторони виконавчого провадження не проведена.
Перевіривши оскаржувану позивачем постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2011 року ВП №26510932, суд вважає, що така прийнята з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, тому позов є безпідставним.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 158, 160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови від 17.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження ВП №26510932 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Крутько О.В.