79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
22 вересня 2011 р. № 2а-8548/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Дака Т.П.,
представника позивача Дяків Л.В.,
розглянувши справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови ВП №27597644 від 14.07.2011 року про відкриття виконавчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавче провадження відкрите з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема у виконавчому документі відсутні дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано виконавчий документ, виконання вказаного виконавчого документу не підвідомче Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. Крім того, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.
Ухвалою суду від 01.08.2011 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 22.09.2011 року відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просила суд адміністративний позов задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином обізнані про розгляд справи.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.
На виконанні підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі - ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області) перебуває виконавчий лист №2а-4240/2008, виданий 22.06.2011 року Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн»за період з 10 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.
Згідно постанови державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області ВП №27597644 від 14.07.2011 року відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання до 21.07.2011 року.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області, Позивач оскаржив її до суду.
Приймаючи рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, є ознакою складу злочину передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.
Загальні умови та порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, встановлені Законом України «Про виконавче провадження»№606-XIV вiд 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно п.1 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Вимоги до виконавчого документа визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що у виконавчому листі №2а-4240/2008 року, який виданий 22.06.2011 року Львівським окружним адміністративним судом, наявні відомості про дату прийняття (15.03.2011 року) і номер рішення, згідно з яким видано документ (№2а-4240/2008 року). Виконавчий документ відповідає вимогам ст. 18 Закону.
Згідно ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.
Статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що на відділ примусового виконання рішень головного управління юстиції в області покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1261від 24.10.2007 р., яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в АРК Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Відповідно до Положення «Про утворення головних управлінь Пенсійного фонду України в АРК Крим, областях, мм. Києві та Севастополі», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2002 р. № 581/6869, головні управління Пенсійного фонду України в АРК Крим, областях, мм. Києві та Севастополі утворюють систему Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги твердження Позивача щодо непідвідомчості підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області виконавчого провадження з приводу примусового виконання виконавчого листа №2а-4240/2008, виданого 22.06.2011 року Львівським окружним адміністративним судом.
Відповідно до ч.1 ст. 258 КАС України виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.
Як вбачається з виконавчого листа №2а-4240/2008, виданого 22.06.2011 року Львівським окружним адміністративним судом, документ вступив у законну силу (набрав чинності) 24.03.2011 року. А відтак, твердження Позивача з цього приводу є безпідставними.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ч.1,2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Згідно із ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і свідчать про намагання сторони у виконавчому провадженні (боржника) уникнути обов'язків, покладених на неї чинним законодавством.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачами здійснювалися дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є невмотивованими та не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова виготовлена в повному обсязі 27 вересня 2011 року.
Суддя Сакалош В.М.