79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
05 вересня 2011 р. № 2а-2896/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судових засідань Якимець О.І.
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Ткача В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення від 11.03.2011 року № 0000461741; № 0000471741, -
суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_4 (далі - СПД-ФО ОСОБА_4.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області (далі -ДПІ у Городоцькому районі Львівської області), в якому просив:
- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі
Львівської області від 11.03.2011 року за № 0000461741 та зобов'язати відповідача -ДПІ у Городоцькому районі Львівської області надати органу державного казначейства у 30-денний термін висновок про відшкодування податку на додану варість за жовтень 2010 року в сумі 31 902 грн.;
- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі
Львівської області від 11.03.2011 року за № 0000471741 та зобов'язати відповідача включити в бюджетне відшкодування суму податкового кредиту за листопад 2010 року в розмірі 57 433 грн. та зобов'язати надати органу державного казначейства у 30-денний термін висновок про відшкодування позивачу податку на додану варість за листопад 2010 року в сумі 57 433 грн.
Обгрунтовуючи свою позицію позивач зсилається на те, що відповідач - ДПІ у Городоцькому районі Львівської області дійшов помилкового висновку щодо порушення СПД-ФО ОСОБА_4 вимог п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому неправомірно зменшив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень місяць 2010 року на суму 57 433 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 14 358 грн., а також зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року в розмірі 31 902, 00 грн. із нарахуванням штрафних санкцій в розмірі 7 976 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, просив
лише визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 11.03.2011 року за № 0000461741 та № 0000471741, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов із урахуванням уточнень задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, надав пояснення аналогічні до змісту письмових заперечень, мотивуючи тим, що позивачем порушено п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення від 11.03.2011 року за № 0000461741 та № 0000471741 вважає правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.
Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, при вирішенні спірних правовідносин виходив з наступного.
ДПІ у Городоцькому районі Львівської області було проведено позапланову виїзну перевірку СПД-ФО ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період серпень-жовтень 2010 року.
За наслідками перевірки складений Акт № 51/17-2560415256 від 25.02.2011 року, яким встанволені порушення:
- п.п.7.4.1 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на доданувартість»,
а саме, що суб'єктом господарювання завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2010 року на суму 57 433, 00 грн.;
- п.п.7.7.2 п.п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме
завищення суб'єктом господарювання суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 31 902, 00 грн.
На підставі висновків Акта перевірки № 51/17-2560415256 від 25.02.2011 року, ДПІ у Городоцькому районі Львівської області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000471741 та № 0000461741 від 11 березня 2011 року.
Податковим повідлмленням -рішенням № 0000471741 від 11 березня 2011 року за порушення п.п 7.4.1 п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 57 433, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 14 358 грн.
Податковим повідлмленням-рішенням № 0000461741 від 11 березня 2011 року за порушення п.п 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 31 902 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7 976 грн.
Прийняття оскаржуваних податкових-повідомлень рішень мотивоване тим, що СПД-ФО ОСОБА_4 у листопаді 2010 року імпортував на територію України:
- сідельний тягач DAF (вантажно-митна декарація від 24.11.2010 року №
209000016/2010/008931), ПДВ сплачене митним органам -35 791, 98 грн.;
- напівпричіп цистерна MAGYAR (вантажно-митна декларація від 24.11.2010
року № 209000016/2010/008935), ПДВ слачене митним органам становить 21 651, 19 грн.
Сплативши митним органам ПДВ на загальну суму 57 443,00 грн. позивач включив дану суму до податкового кредиту за листопад 2010 року.
У ст.1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів вказано, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Даний Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
У ст.28 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів вказано, що ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і вантажних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції.
Зі змісту вантажних митних декларацій вбачається, що одержувачем транспортних засобів (сідельного тягача DAF та напівпричепу-цистерни MAGYAR) та особою, відповідальною за фінансове врегулювання являється фізична особа -підприємець ОСОБА_4
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власником згаданих транспортних засобів вказано ОСОБА_4. Отже правомірність правоволодіння ФОП ОСОБА_4 підтверджує вже сам факт державної реєстрації рухомого майна, придбаного позивачем.
Таким чином, твердження відповідача, що майно належить не фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 суперечить матеріалам справи на які посилається Відповідач, а саме -вантажним митним декларації та свідоцтвам про реєстрацію транспортних засобів.
Статтею 318 ЦК України визначено коло суб'єктів права власності, якими є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу, серед них - фізичні особи та юридичні особи.
Поняття фізичної особи визначено у ст.24 ЦК України: людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Стаття 50 ЦК України визначає право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. У ч.2 ст.50 ЦК України вказано, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Таким чином, отримуючи статус підприємця, фізична особа не перестає бути учасником цивільних відносин і не позбавляється статусу фізичної особи як людини і пов'язаної з цим правоздатності - зокрема права набувати у власність майно, а лише набуває додаткових, пов'язаних з підприємницькою діяльністю прав та обов'язків, передбачених чинним законодавством України.
Оскільки жодних порушень Позивачем чинного законодавства в процесі придбання, ввезення на територію України та реєстрації транспортних засобів відповідачем не наведено, і судом не виявлено, враховуючи положення ч.2 ст.6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, придбані позивачем транспортні засоби (сідельний тягач DAF та напівпричеп-цистерна MAGYAR) належать саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4
Таким чином Позивачем правомірно включено до склажу податкового кредиту за листопад 2010 року суму сплаченого митним органам податку на додану вартість у розмірі 57 443,00 грн. за придбані транспортні засоби.
Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість", де зазначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до Довідки про загальну інформацію щодо ОСОБА_4 та результати його діяльності за період з 01.10.2010р. до 31.10.2010 р., згідно з реєстраційними даними видами господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 визначено надання послуг вантажними автомобілями та продаж транспортних засобів.
Перевіркою ДПІ у Городоцькому районі Львівської області встановлено, що фактично за період з 01.10.2010р. до 31.10.2010р. позивач здійснював наступні види господарської діяльності: надання послуг вантажними автомобілями та продаж транспортних засобів.
Позивачем фактично було придбано сідельний тягач DAF, призначений для транспортування напівпричепів та напівпричеп-цистерну MAGYAR, призначену для перевезення нафтопродуктів, отже дані транспортні засоби було придбано з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а отже у позивача виникло право на податковий кредит.
Враховуючи викладене вище, суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування правомірно, у встановленому Законом України «Про податок на додану вартість»порядку, оскільки відповідно до пп.7.2.7 п.7.2 ст.7 у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.
Зважаючи на те, що завищення суми бюджетного відшкодування за листопад місяць 2010 року в розмірі 31 902,00 грн. є наслідок необгрунтованого виключення відповідачем із розміру податкового кредиту, заявленого позивачем за листопад місяць 2010 року, суми 57 443,00 грн., факт порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є відсутнім,а інших обставин порушення даної норми закону відповідачем не вказано та доказів суду не надано.
Отже при визначенні розміру податкового кредиту позивачем дотримано вимог п.п.7.2.7 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, суд приходить до висновку, щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень від 11.03.11р. № 0000461741 та № 0000471741.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 7-14, 17-18, 49, 51, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000461741 та № 0000471741 від 11.03.2011року винесених Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Львівської області.
Стягнути з Державного бюджету на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 сплаченого судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 09.09.2011 року.
Суддя Мричко Н.І.