08 вересня 2011 року о 10-30 годині Справа № 2а-0870/6879/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., розглянувши в м. Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом та обґрунтовує свої вимоги тим, що на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя знаходиться приватний підприємець ОСОБА_1, який є платником страхових внесків, й за ним значиться заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 12808,56 гривень.
У зв'язку з несплатою вказаної заборгованості, представник позивача просить суд позов задовольнити, розглянувши справу без їх участі, у порядку письмового провадження.
Представник відповідача також надав до суду клопотання, в якому зазначив, що він позов визнає та просить розглядати справу без його участі, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПП ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.
Згідно п. 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 ( далі - Закон України № 2464), суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Згідно п.1 ч.1 ст.14 цього Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: … фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно ч.ч. 3,4, 6 ст. 18 цього Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство; законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески;
У частині 2 ст. 5 Закону № 1058-IV визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно п. 3 ст. 11 вказаного Закону, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п.5 ст. 14 цього Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною 3 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами ПФУ в випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.
Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, базовим звітнім періодом є квартал.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 106 цього Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Згідно з приписами ст. 1 Закону № 1058, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», відповідач повинен був сплатити страхові внески у розмірі не меншому ніж: 294,82 гривень - за липень-вересень 2010 року; 301,12 гривень - за жовтень-листопад 2010 року; 306,10 гривень - за грудень 2010 року.
Оскільки відповідачем внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі не сплачуються, спеціалістами УПФУ була сформована вимога про сплату недоїмки № 2122 від 07.06.2011 на всю суму недоїмки відповідача по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка направлялася на його адресу. Відповідачем зазначена вимога не оскаржувалась та на цей час залишилась несплаченою.
До органів ДВС вищевказана вимога не направлялась.
Підставою для формування вимоги були зміни в законодавстві, а саме зміни, внесені до Прикінцевих положень Закону № 1058 Законом України № 2461 від 08.07.2010. Відповідно до аналізу особового рахунку відповідача, мінімальна сума страхових внесків, які підлягають сплаті (з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку) за 2010 рік, складає 12808,56 гривень (за період липень - грудень 2010 року).
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Закону №1058 щодо повної та своєчасної сплати страхових внесків ускладнюється виконання Пенсійним фондом України, а відповідно і його представництвами, одного з його основних завдань - забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, чим порушуються як інтереси держави, так і громадян України, які, відповідно до чинного законодавства та ст. 46 Конституції України, мають право на соціальний захист у старості, яке гарантується державою шляхом загальнообов'язкового державного соціального страхування за рахунок внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Судом встановлено, що ПП ОСОБА_1, який, відповідно до ч.1 ст.14 та ч.1 ст. 15 Закону №1058-IV, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя. Сума наявної заборгованості відповідача перед УПФУ по страховим внескам складає 12808,56 гривень.
Оскільки відповідач позов визнав, але до цього часу суму заборгованості не сплатив, адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17,122, 158-163 КАС України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (адреса: 69002, АДРЕСА_1) на користь УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя на р/р 25608301201076, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508433, заборгованість по страховим внескам у розмірі 12808 (дванадцяти тисяч восьмиста восьми ) гривень 56 копійок.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Копію постанови направити сторонам.
Суддя О.В. Матяш