ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/458-41/13115.09.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Дослідний інститут зварювального
устаткування Інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона»
До Фонду державного майна України
третя особа Національна академія наук України
Про визнання нечинним та скасування наказу № 369 від 17.03.2010
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю
від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю
від третьої особи не з'явився
У судовому засіданні 15.09.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Закрите акціонерне товариство “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона”звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Фонду державного майна України про визнання нечинним та скасування наказу Фонду державного майна України № 369 від 17.03.2010.
Ухвалою суду від 20.09.2010 порушено провадження у справі № 13/458 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національну академію наук України.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2010 року у справі № 13/458 (суддя Курдельчук І.Д.) позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Фонд державного майна України звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 року апеляційну скаргу Фонду державного майна України задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2010 року у справі № 13/458 - скасовано. Прийнято нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Дослідний завод зварювального устаткування Інститут електрозварювання ім.. Є.О. Патона”в дохід держави 42, 50 грн. за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2011 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Дослідний завод зварювального устаткування Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона”задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 року у справі 13/458 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно автоматичного розподілу справ від 20.04.2011 року, справу № 13/458 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.
Ухвалою від 25.04.2011 року суддею Спичаком О.М. справу № 13/458 було прийнято до свого провадження, присвоєно номер № 13/458-41/131 та призначено до розгляду на 16.05.2011.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 16.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 27.05.2011.
В судовому засіданні 27.05.2011 у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 17.06.2011.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, ухвалою від 17.06.2011 розгляд справи було відкладено на 29.06.2011, а ухвалою від 29.06.2011 -до 07.07.2011.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 справу № 13/458-41/131 передано для подальшого розгляду судді Станіку С.Р. у зв'язку з відпусткою судді Спичака О.М., у зв'язку з чим суддя Станік С.Р. прийняв до провадження зазначену справу для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 розгляд справи відкладено до 26.07.2011, а ухвалою від 26.07.2011 -до 06.09.2011, а ухвалою від 06.09.2011 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи до 15.09.2011.
В судовому засіданні 15.09.2011 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. просив суд позов задовольнити. В обгрунтування вимог посилався на те, що оспорюваним наказом Фонду державного майна України № 369 від 17.03.2010 виключено п.22 Інв №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а з Переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона”від 12.06.02, який є додатком Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165. Позивач наголошує, що відповідач не наділений повноваженнями щодо відповідного виключення з Переліку майна, зазначеному у ньому, а також оскаржуваний наказ прийнято з перевищенням повноважень і він порушує право власності позивача на нерухоме майно, зокрема на Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул.Саперне поле, 9-а.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.09.2011 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. у письмовому відзиві на позов в обґрунтування заперечень відповідач посилався на те, що Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул.Саперне поле, 9-а до його передаі в статуний капітал позивача відносився до державного майна, яке в подальшому було приватизоване з порушенням вимог законодавства, оскільки гуртожиток, яким в дійсності є Інв №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул.Саперне поле, 9-а не міг бути приватизований у складі ЦМК.
В свою чергу, на підставі листів Головного управління житлового господарства Київської міської державної адміністрації від 03.09.2007 №046/155/15-2783 та Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 30.08.2007 №090-4138/13 відповідачем було з'ясовано, що по вул. Саперне поле, 9-а в м. Києві відсутній адміністративно-побутовий корпус, а за даною адресою знаходиться гуртожиток, який до статутного капіталу позивача не включався. Інвентаризаційні відомості, надані інвентаризаційною комісією виявились неточними, а за адресою по вул. Саперне поле, 9-а в м. Києві відсутній адміністративно-побутовий корпус та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 №318-р "Деякі питання збереження об'єктів державної власності" відповідачем було приведено Перелік у відповідність до вимог чинного законодавства, шляхом виключення з останнього п. 22. При цьому, будь-якого втручання в господарську діяльність позивача Фондом вчинено не було, як не було здійснено Фондом і розпорядження об'єктами господарського товариства, оскільки адміністративно-побутового корпусу, відображеного в п. 22 Переліку не існує. Наведені обставини, на думку відповідача, є підставами для відмови у позові.
Третя особа в судове засідання 15.09.2011 представників не направила, причин неявки суду не повідомила. Але в матеріалах справи наявні письмові пояснення Національної академії наук України, в яких остання наголошувала на тому, що оскаржуваний наказ Фонду державного майна України № 369 від 17.03.2010 видано з перевищенням повноважень та з порушенням статті 19 Конституції України. Також, наголошував на тому, що згідно Переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона”від 12.06.02, до статутного капіталу позивача дійсно було передано Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул.Саперне поле, 9-а, а не гуртожиток.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.1999 № 226 “Про перелік установ, організацій та підприємств, які входять до складу Національної академії наук”, Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона включено в перелік установ, організацій та підприємств, які входять до складу Національної академії наук України.
Згідно установчого договору Закрите акціонерне товариство "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є,О. Патона", зазначене підприємство створене 19.06.2002 державою в особі Фонду державного майна України та підприємствами приватної форми власності шляхом реорганізації Державного підприємства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона" НАН України.
Згідно до п. 5.6. установчого договору Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" всі майнові та грошові внески засновників після їх передачі до статутного фонду Товариства стають власністю Товариства.
Відповідно до п.5.7 установчого договору майно, що вноситься засновниками до статутного фонду, як оплата за акції, передається згідно з актами приймання-передачі та обліковується на балансі Товариства. Акти приймання-передачі підписуються уповноваженим представником засновника та Головою Правління Товариства.
Відповідно до Наказу Фонду державного майна України №739 від 24.04.2002р. “Про участь Фонду державного майна України у закритому акціонерному товаристві “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О. Патона” та Установчого договору від 24.04.2002р. від імені Держави Фондом державного майна України в обмін на 81,5559% акцій ЗАТ “ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона” у кількості 12763543 штуки (загальною номінальною вартістю 12763543,00 грн.) до статутного фонду створюваного акціонерного товариства було внесено цілісний майновий комплекс Державного підприємства “Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім.Є.О. Патона”.
Згідно Акту приймання-передачі №165 від 12.06.2002р., який складений та підписаний представниками сторін: Головою ФДМ України О.М Бондарем та Головою правління заводу В.О. Тітовим, Фондом державного майна України було передано в якості внеску до статутного фонду ЗАТ “ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона” основні засоби згідно доданого Переліку нерухомого майна, що передається у власність товариства (ЗАТ “ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О. Патона”), зокрема позивачу було передано в статутний фонд цілісний майновий комплекс державного підприємства “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона”, і зокрема Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул.Саперне поле, 9-а (п. 22, інв.. № 100001).
Статутом Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" визначено наступне:
п.1.1. Фонд державного майна України , в особі Першого заступника Фонду Чечетова М.В., який діє на підставі Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07 червня 1992 року №2558-ХП, місцезнаходження: м.Київ, вул.-Кутузова, 18/9;
п.1.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Експловелд", зареєстроване Голосіївською районною державною адміністрацією м.Київ, свідоцтво №30519182 від 06.09.99р., місцезнаходження: 03045, м.Київ, вул. Новопирогівська, 66;
п.1.3. Закрите акціонерне товариство "Транснаціональна промислово-фінансова група "Інтерагротек", зареєстроване Голосіївською районною державною адміністрацією м.Києва, свідоцтво №23712430 від 29.02.96р, місцезнаходження:03045, м.Київ, вул.Новопирогівська, 66
п.1.4. Дочірнє відкрите акціонерне товариство "Оргенергогаз" ВАТ "Газпром" (Російська Федерація), зареєстроване рішенням Відновської міської ради народних депутатів Московської області, свідоцтво №595-06 від 02.08.1999 р., місцезнаходження 142717, Росія, Московська область, Ленінський район, п. Развілка;
пойменовані надалі Засновники, визнаючи взаємовигідність співробітництва в галузі розробки та виготовлення зварювального устаткування, діагностики та ремонту ліній трубопроводів, що проходять через територію України в т.ч. компресорних станцій, уклали цей договір про нижчевикладене.
п 2.1. Засновники створили закрите акціонерне товариство "ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О.Патона", ідентифікаційний код 05417733, що далі іменується Товариство, з метою розробки і впровадження у виробництво сучасного устаткування і технологій, що створені на використанні висококонцентрованих джерел енергії, діагностики обробки металів, їх зварювальних з'єднань та металоконструкцій в цілому для підвищення їх експлуатаційної надійності та їх довговічності, а також інших технологічних процесів спецелектрометалургії і металообробки.
п. 4.1. Закрите акціонерне товариство “Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона” створюється шляхом реорганізації державного підприємства “Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона”НАН України, зареєстрованого Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво № 05417733 від 26.12.01 та є правонаступником усіх його прав та обов'язків.
п.4.2. Товариство є юридичною особою з моменту державної реєстрації та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України.
п.5.1. Для забезпечення діяльності Товариства створюється статутний фонд в розмірі
15 650 064 гривень.
п.5.2. Статутний фонд товариства поділено на 15 650 064 простих іменних акцій номінальною вартістю 1 (одна) гривня кожна, що розподіляються між засновниками.
п.5.3. Засновники сплачують акції Товариства майном, майновими правами та грошовими коштами:
- Фонд державного майна України 12 763 543 гривень у вигляді цілісного майнового комплексу Дослідного заводу зварювального устаткування ім. Є.О.Патона, вартість якого визначена експертним шляхом;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Експловелд" - 987 494 гривні ірошовими коштами;
- Промислово-фінансова група "Інтерагротек" - 987 494 гривні грошовими коштами;
- Дочірнє відкрите акціонерне товариство "Оргенергогаз" ВАТ "Газпром" - 911 533 гривні грошовими коштами.
п.5.4. Акції засновників у статутному фонді розподіляються таким чином: Фонд державного майна - 12 763 543 акцій, або 81,5% статутного фонду; ТОВ "Експловелд" - 987 494 акції, або 6,3% статутного фонду;
ПФГ "Інтерагротек" - 987 494 акції, або 6,3% статутного фонду;
ДВАТ "Оргенергогаз" ВАТ "Газпром" - 911 533 акції, або 5,9% статутного фонду.
п.5.5. Акції Товариства повинні бути сплачені Засновниками шляхом перерахування на рахунок Товариства грошових коштів та/або передачі на баланс Товариства майна, та майнових прав в строки, визначені чинним законодавством України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1760 від 20 грудня 2006 року вказаний державний пакет простих іменних акцій було передано від Фонду державного майна України в управління (Національній академії наук України).
Відповідно до ст.3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності об'єктами управління державної власності, зокрема, є корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
Згідно до ч.1 ст.4 Закон України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про перелік об'єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук”, державний пакет акцій у розмірі 81,5559 відсотка статутного фонду закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона є об'єктом державної власності, що входить до майнового комплексу Національної академії наук України.
Правові основи управління об'єктами державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук України, визначені Законами України “Про управління об'єктами державної власності”.
Згідно з положеннями указаних законів саме Національна академія наук України є суб'єктом управління корпоративними правами держави.
Отже, державний пакет простих іменних акцій у кількості 12763543 штуки (загальною номінальною вартістю 12763543 гривні) закритого акціонерного товариства “Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона” перейшов в управління від ФДМ України до Національній академії наук України, тобто ФДМ України не наділений повноваженнями виконувати функції з управління державною власністю відносно товариства.
Згідно Наказу №369 від 17.03.10 з метою додержання вимог Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Житлового кодексу Української РСР з посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року №318-р "Деякі питання збереження об'єктів державної власності" та на лист Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 30 серпня 2007 року №090-4138/13 відповідачем наказано виключити пункт 22 (Інв. №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а) з Переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона" від 12.06.02, який є додатком до Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165.
Також, зазначеним Наказом №369 від 17.03.2010 ФДМУ України рекомендовано Національній академії наук України та вищому органу закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання їм. О.Є.Патона" вжити заходів щодо безоплатної передачі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле 9-а, до сфери управління Національної академії наук України та недопущення зменшення державної частки у статутному капіталі закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона".
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997, № 9-зп "Справа за конституційним зверненням громадян Проценко Р. М., Ярошенко П. П. та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води)" ч.2 ст. 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В силу ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Фонд державного майна України в даному спорі не виконує по відношенню до позивача владних управлінських функцій, а оспорюваний наказ не є актом суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України.
Спірні правовідносини є відносинами з реалізації власником свого права на приватизацію пакету акцій, а не відносинами, в яких суб'єкт владних повноважень реалізує свої владні управлінські функції по відношенню до підпорядкованих йому суб'єктів, як того вимагає КАС України.
Згідно ч. 5.2 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановленими нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень, і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.
Згідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери. 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем у позові заявлені вимоги про визнання нечинним та скасування наказу Фонду державного майна України № 369 від 17.03.2010, яким було виключено пункт 22 (Інв. №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а) з Переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона" від 12.06.2002, який є додатком до Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165, а отже спірним наказом порушено право власності позивача на нерухоме майно, яке не відноситься д об'єктів житлового фонду, тобто між позивачем та відповідачем існує спір про право, який підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 7 Закону України “Про приватизацію державного майна” до повноважень Фонду державного майна України у сфері управління об'єктами державної власності відповідно до законодавства, віднесено:
1) щодо державних підприємств, установ і організацій: а) виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів; б) здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди; в) виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних фондів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства; г) виступає в установленому порядку правонаступником державних підприємств стосовно суб'єктів господарювання, раніше створених за їх участю, а також державних внесків до статутного фонду недержавних суб'єктів господарювання; ґ) приймає рішення про створення, реорганізацію (реструктуризацію) та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що перебувають у його управлінні; д) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств, що перебувають у його управлінні, та господарських організацій з корпоративними правами держави, у тому числі веде їх реєстри; е) забезпечує розроблення умов реструктуризації та санації підприємств, що перебувають у його управлінні, та їх погодження щодо господарських організацій, у статутних фондах яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; є) забезпечує проведення екологічного аудиту підпорядкованих йому підприємств; ж) укладає та розриває контракти з державними контролерами відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку; з) погоджує розмір плати за оренду (суборенду) державного майна (крім окремого індивідуально визначеного) за договорами оренди, укладеними підприємствами, військовими частинами Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями; и) бере участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів щодо об'єктів державної власності України, оформлює відповідно до міжнародних договорів право державної власності на майно та приймає рішення щодо його подальшого ефективного використання; і) забезпечує захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства, а за її межами - відповідно до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень;
2) щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна: а) виступає відповідно до законодавства орендодавцем державного майна; б) розробляє методичні засади визначення орендної плати відповідно до ринкової вартості майна; в) здійснює контроль за використанням майна, переданого в оренду, виконанням договорів оренди державного майна; г) приймає рішення про передачу до статутного фонду господарських організацій об'єктів державної власності; ґ) забезпечує в межах повноважень функціонування єдиної державної інформаційної системи обліку, зберігання та оцінки майна, що реалізується за рішенням органів виконавчої влади; д) здійснює в межах, визначених законодавством, формування і ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності; е) виступає розпорядником Єдиного реєстру об'єктів державної власності; є) забезпечує передачу нерухомого майна творчим спілкам та релігійним конфесіям у порядку, встановленому законодавством; ж) веде реєстр концесійних договорів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; з) за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських організацій, але перебуває на їх балансі; и) дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством; і) дає дозвіл на здійснення застави майна державних підприємств, що перебувають у його управлінні; ї) здійснює відповідно до законодавства право розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного; й) погоджує (приймає) рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук;
3) щодо корпоративних прав держави: а) здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; б) створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства; в) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо закріплення в державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації, доцільності їх відчуження або придбання державою відповідних пакетів акцій (часток) в інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; г) встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України; ґ) передає за рішенням Кабінету Міністрів України функції з управління об'єктами державної власності, що перебувають у його управлінні, уповноваженим органам управління, господарським структурам та уповноваженим особам, укладає з ними договори доручення і здійснює контроль за ефективністю управління цими об'єктами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; д) здійснює контроль за виконанням функцій з управління корпоративними правами держави уповноваженими органами управління та уповноваженими особами; е) здійснює методологічне забезпечення управління корпоративними правами держави; є) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави; ж) здійснює разом з центральним органом виконавчої влади з питань економіки та Міністерством фінансів України формування дивідендної політики та забезпечує її реалізацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; з) проводить відповідно до законодавства конкурси щодо визначення уповноважених осіб, яким передаються функції з управління корпоративними правами держави, та укладає з ними відповідні договори; и) призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні; і) укладає та розриває контракти з державними контролерами господарських організацій, у статутному фонді яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків та які перебувають у його управлінні, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; ї) здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками виконавчих органів господарських організацій та державними контролерами господарських організацій, які перебувають у його управлінні; й) забезпечує координацію діяльності щодо підвищення професійного рівня посадових осіб уповноважених органів управління, які виконують функції з управління корпоративними правами держави, та уповноважених осіб; к) подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо джерел і порядку виплати винагороди уповноваженим особам; л) виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.
Відповідно до п.1, п.3 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.92р. №2558-ХІІ (далі - Положення) Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією і законодавчими актами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
Згідно з п.6 Положення, Фонд державного майна України має право видавати в межах своєї компетенції нормативні документи, обов'язкові для виконання органами державної виконавчої влади, іншими юридичними особами, контролювати їх виконання.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що згідно наявних у відповідача повноважень, він уповноважений в межах своєї компетенції видавати нормативні акти індивідуальної дії або загальної дії у формі наказів, вносити до них зміни чи скасовувати. В свою чергу, Перелік нерухомого майна від 12.06.2002 - не є нормативним документом, а є фактично наведеним у ньому списком конкретного майна, що передається засновником за актом приймання - передачі до статутного фонду позивача, а акт приймання-передачі є первісною бухгалтерською документацією, внутрішньогосподарським документом між засновником і товариством при здійсненні ними корпоративних правовідносин акціонера, який фіксує дію - внесення вкладу до статутного фонду акціонерного товариства.
Згідно ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Згідно наявної у матеріалах справи виписки з реєстру власників іменних цінних паперів позивача станом на 25.05.10, власниками акцій позивача є Національна академія наук України - 12 763 543 акцій, або 81,5% статутного фонду; ТОВ "Експловелд" - 987 494 акції, або 6,3% статутного фонду; ТОВ "ВП “Інтерагротек”987 494 акції, або 6,3% статутного фонду та ДВАТ "Оргенергогаз" ВАТ "Газпром" -911 533 акції, або 5,83% статутного фонду, що сторонами станом на момент вирішення спору не заперечувалось.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що виключення згідно оскаржуваного наказу Фонду державного майна України № 369 від 17.03.2010, пункту 22 (Інв. №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а) з Переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона" від 12.06.2002, який є додатком до Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165, є підставою для вилучення у позивача майна, переданого як внесок держави до статутного фонду товариства, яке на час видання наказу вже було власністю позивача у відповідності до статті 12 Закону України «Про господарські товариства», а відтак наказ Фонду державного майна України № 369 від 17.03.2010 спрямований на здійснення відповідних управлінських функцій щодо позивача, що суперечить ч.5 ст.7 Закону України “Про приватизацію державного майна”, п.7 Положення та п.3 ч.1 Регламенту Фонду державного майна України затвердженого Наказом Фонду державного майна України 19 жовтня 2007 року №1684, згідно яких державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України і установчими документами цих підприємств.
Щодо тверджень відповідача про те, що Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а є гуртожитком, і, відповідно, не міг бути внесений до статутного капіталу позивача, суд зазначає наступне.
На момент прийняття Фондом державного майна України оскаржуваного наказу № 369 від 17.03.2010 норми абзаців 1 та 2 частини 2 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" діяли в наступній редакції: дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.
Отже, судом встановлено, що дія Закону України "Про приватизацію державного майна" не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду без будь-яких умов, в тому числі й умови належності цих об'єктів підприємству, що приватизується. В той же час, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" врегульовано питання приватизації гуртожитків, як частини державного житлового фонду. Так, відповідно до статті 2 вказаного Закону кімнати в гуртожитках не підлягали приватизації.
Оскільки питання приватизації державного житлового фонду, у тому числі й відомчого, врегульовано Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", то й дія Закону України "Про приватизацію державного майна" не поширюється на державний житловий фонд, у тому числі і на відомчий житловий фонд державних підприємств.
Згідно статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання: свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільній рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Пунктом 5 ст. 19 Господарського кодексу України забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду.
У відповідності із ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною першою ст. 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до статей 127 - 131 ЖК України та п. 3 Примірного положення про гуртожитки (затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208) гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Визначення “гуртожиток” надане у ст.127 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983, № 5464-X.
Так, відповідно до положень вказаної норми з доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 01.12.2005 р. N 3167-IV для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.
Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
В матеріалах справи наявні рішення Печерського районного суду міста Києва (№ в ЄДРСР 1891018) від 23.05.2008 у справі за позовом ЗАТ "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання" ім.Є.О.Патона до фізичної особи про виселення з гуртожитку та стягнення плати за користування гуртожитком і копію “Паспорта общежития Опытного завода института электросварки на 504 места по адресу К-42 Сапёрное поле-9а”, на які відповідча посилається як на документи, які встановлюють статус будівлі Адміністративно-побутового корпусу, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а як гуртожитку.
Відповідно до припису ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Відповідного клопотання про витребування документів на підтвердження власної позиції відповідач не заявляв. В силу ст.33 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Припис ст. 36 ГПК України встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до імперативної норми ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Положення ч.1 вказаної норми визначають також, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
Отже, враховуючи вищенаведені норми, судом встановлено, що належних і допустимих доказів в розумінні ст..ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України з зазначенням правового статусу та цільового призначення споруди (будівлі) за адресою по вул. Саперне поле, 9-а станом на 12.06.2002, іншої ніж адміністративно-побутовий комплекс -суду не надано, як цього не встановлює і наявна в матеріалах справи копія “Паспорта общежития Опытного завода института электросварки на 504 места по адресу К-42 Сапёрное поле-9а”, а рішенням Печерського районного суду міста Києва за позовом ЗАТ "Дослідний завод зварювальног устаткування Інституту електрозварювання" ім.Є.О.Патона до фізичної особи про виселення з гуртожитку та стягнення плати за користування гуртожитком не встановлювався факт чи є будівля за адресою по вул. Саперне поле, 9-а -гуртожитком.
Також, враховуючи те, що згідно статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, судом встановлено наступне.
Постановою вищого господарського суду України від 04.04.2011 зазначено, що під одним інвентарним номером - 100001 в Переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона" від 12.06.2002, який є додатком до Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165, значаться будівлі -корпус № 1 по вул. І.Кудрі,5 та адміністративно-побутовий корпус по вул. Саперне поле, 9-а.
Згідно Звіту про проведення експертної оцінки вартості ЦМК ДЗЗУ ІЕЗ Ім. Є.О. Патона від 15.03.2002, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Консалтингова фірма «Експерт-Сервіс», яке діяло на підставі Генеральної угоди з Фондом державного майна України від 22.12.2000р. №1997, згідно якого за результатами проведеної оцінки було встановлено, що Адміністративно-побутовий корпус по вул. Саперне поле,9-а оцінювався як окремий об'єкт нерухомості і мав балансову вартість 1 174 442 грн.
Згідно наданого позивачем Висновку до Звіту незалежних аудиторів, складений аудиторами ТОВ АФ «ОЛГА Аудит»від 15.08.2011, визначено, що Адміністративно-побутовому корпусу по вул. Саперне поле, 9-а у м. Києві правомірно призначено інвентарний номер -100001. Корпус №1 по вул. Івана Кудрі,5 (пункт 1 Переліку нерухомого майна від 12.0б.2002р.) має інвентарний номер -100011. В Переліку нерухомого майна, що передається у власність ЗАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона»від 12.06.2002р., Корпус №1 по вул. Івана Кудрі,5 (пункт 1 Переліку нерухомого майна від 12.06.2002р.) був помилково зазначений під інвентарним номером 100001.
В свою чергу, суд при вирішенні спору, враховує те, що інвентарний номер -це номер, який використовується для ведення бухгалтерського аналітичного обліку, організації контролю за наявністю та станом майнових цінностей, основних засобів, інвентарний номер не є визначальною (ідентифікуючою) ознакою об'єкту нерухомості у цивільному обороті, а отже перебування під одним інвентарним номером - 100001 будівлі - корпус №1 по вул. І.Кудрі, 5 та будівлі - Адміністративно-побутового корпусу по вул.Саперне поле, 9-а не приймається судом як доказ того, що Адміністративно-побутовий корпус по вул.Саперне поле, 9-а не передавався до статутного фонду позивача.
Крім того, судом приймається як належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 33, 44 Господарського процесуального кодексу України: Висновок до Звіту незалежних аудиторів, складений аудиторами ТОВ АФ «ОЛГА Аудит»від 15.08.2011, яким визначено, що Адміністративно-побутовому корпусу по вул. Саперне поле, 9-а у м. Києві правомірно призначено інвентарний номер -100001. Корпус №1 по вул. Івана Кудрі,5 (пункт 1 Переліку нерухомого майна від 12.0б.2002р.) має інвентарний номер -100011; в Переліку нерухомого майна, що передається у власність ЗАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О. Патона»від 12.06.2002р., Корпус №1 по вул. Івана Кудрі,5 (пункт 1 Переліку нерухомого майна від 12.06.2002р.) був помилково зазначений під інвентарним номером 100001, а також Звіт про проведення експертної оцінки вартості ЦМК ДЗЗУ ІЕЗ Ім.Є.О. Патона від 15.03.2002, складений суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Консалтингова фірма «Експерт-Сервіс», яке діяло на підставі Генеральної угоди з Фондом державного майна України від 22.12.2000р. №1997, згідно якого за результатами проведеної оцінки було встановлено, що Адміністративно-побутовий корпус по вул. Саперне поле,9-а оцінювався як окремий об'єкт нерухомості і мав балансову вартість 1 174 442 грн.
Також, суд враховує і те, що оскаржуваний наказ № 369 від 17.03.2010 про виключення пункту 22 (Інв. №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а) з Переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона" від 12.06.2002, який є додатком до Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165 - порушує права держави у статутному капіталі позивача, оскільки держава в особі Фонду державного майна України передаючи в статутний фонд позивач нерухоме майно, отримала в обмін на це певний розмір акцій, які є забезпеченими зокрема і статутним капіталом, до якого входить зокрема і Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а, а відтак виключення зазначеного майна з статутного капіталу позивача призведе до зменшення вартості активів товариства, а відтак і до зменшення статутного капіталу, яким забезпечуються і акції акціонерів позивача, одним з яких і є держава.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв оскаржуваний наказ № 369 від 17.03.2010 про виключення пункту 22 (Інв. №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а) з Переліку нерухомого майна, що передається у власність закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона" від 12.06.2002, який є додатком до Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165 - з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.19 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст.7 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст.ст. 3, 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.92 р. за N 2558-XII, Регламенту Фонду державного майна України затвердженого Наказом Фонду державного майна України 19.10.07 р. №1684, а також оскаржуваний наказ прийнято з перевищенням повноважень і він порушує право власності позивача на нерухоме майно, зокрема на Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а, а також інтереси держави в статутному капіталі позивача, а відтак зазначений наказ є нечинним і підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання нечинним та скасування наказу Фонду державного майна України №369 «Про виключення п. 22 (Інв. №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а) з Переліку нерухомого майна, що передається у власність Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона" від 12.06.0202, який є додатком до Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165»- є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним та скасувати наказ Фонду державного майна України №369 «Про виключення п. 22 (Інв. №100001, Адміністративно-побутовий корпус, адреса: м. Київ, вул. Саперне поле, 9-а) з Переліку нерухомого майна, що передається у власність Закритого акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. О.Є.Патона" від 12.06.0202, який є додатком до Акту прийому-передачі від 12.06.02 №165».
3. Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м.Київ, вул.Кутузова,18/9, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Приватного акціонерного товариства "Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона" (01042, м.Київ, вул. Івана Кудрі,5 код ЄДРПОУ 05417733) 85 (вісімдесят п'ять) 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
Дата складання повного тексту рішення -20.09.2011 р.