14 вересня 2011 року м. Київ К/9991/9589/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.І.
Маринчак Н.Є.
Пилипчук Н.Г.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області
на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 14.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2009
у справі №2а-1575/09/1230
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -
Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 14.04.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2009, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо нездійснення нарахування і належних виплат ОСОБА_1, як «дитині війни»недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 по 31.12.2007, та за період з 22.05.2008 по 31.12.2008. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 в сумі 1426,13 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права, зокрема, неправильного застосування положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та відсутністю коштів на ці виплати у державному бюджеті.
Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись зі збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»був прийнятий пізніше за Закон України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІУ від 18.11.2004 та не визнавався Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України. Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні спорів про підвищення пенсії дітям війни за 2006 рік застосуванню підлягають норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що право у позивача на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виникає відповідно до положень ч. 2 ст. 152 Конституції України, рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008, з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року відповідно.
Правильними є і рішення судів в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача при нарахуванні пенсії з 01.01.2009 враховувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також відсутність достатнього фінансування зазначених виплат, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для відмови в позові.
Станом на 09 липня 2007 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-ХІУ прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Тому, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області відхилити, а постанову Старобільського районного суду Луганської області від 14.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2009 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.І.Бившева
Н.Є.Маринчак
Н.Г.Пилипчук
М.О.Федоров
Суддя Л.В. Ланченко