"14" вересня 2011 р. м. Київ К-9214/08
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.І.
Маринчак Н.Є.
Пилипчук Н.Г.
Федорова М.О.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим
на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008
у справі № 2-16/8811-2007А
за позовом Державного підприємства «Керченський комбінат хлібопродуктів»Державного комітету України з держаного матеріального резерву
до Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним та скасування рішення, -
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008, позов ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів»задоволено. Визнано незаконними та скасовано рішення ДПІ у м.Керч від 30.03.2007 №0000162200/1, яким за порушення ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання»застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 400000 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем проведена перевірка з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим складений за її наслідками акт не може бути підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, крім того застосування адміністративного-господарських санкцій здійснено поза межами строків встановлених ст.250 ГК України.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.
Перевіривши під час письмового провадження повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень, виходячи з такого.
Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства при виконанні контракту №141196 від 14.11.1996, укладеного з фірмою «Internova Trading Company» (США), за результатами якої складено акт №229/23-1/00951994 від 16.02.2007.
За висновками перевірки позивачем допущено порушення ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»у зв'язку з використанням в розрахунках між резидентом та нерезидентом в рамках торгового обороту національної валюти України без наявності індивідуальної ліцензії НБУ.
На підставі акта перевірки прийнято рішення від 30.03.2007 №0000162200/1 про застосування штрафних (фінансових ) санкцій у сумі 400000 грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України.
Підстави та порядок проведення планових виїзних та невиїзних перевірок врегульовано положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності».
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що податковим органом не дотримано вимог вищезазначених законів щодо наявності підстав для проведення перевірки, яка за своєю суттю є позаплановою, у т.ч. щодо строків надсилання запрошення платнику податків для направлення його представників для перевірки правильності нарахування і своєчасності сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (п.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»), строків проведення перевірки (ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»), дійшли вірного висновку, що перевірка проведена з порушенням чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають застосуванню положення ч.3 ст.70 КАС України.
Правильними є і висновки судів, що штраф за здійснення розрахунків між нерезидентом і резидентом в межах торгового обороту у валюті України без отримання індивідуальної ліцензії НБУ є адміністративного-господарською санкцією, застосування якої здійснюється в межах строків встановлених ст.250 ГК України. Оскільки грошові кошти в сумі 400000 грн. перераховані нерезидентом на рахунок позивача за платіжним дорученням №32 від 20.11.1996, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за спірним рішенням.
Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.05.2008 -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.І.Бившева
Н.Є.Маринчак
Н.Г.Пилипчук
М.О.Федоров
Суддя Л.В. Ланченко