"26" серпня 2011 р. м. Київ К/9991/34487/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді
суддів: Тракало В.В.,
Загороднього А.Ф.,
Кобилянського М.Г.,
Стародуба О.П.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Київського апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання видати копію судового рішення,
У квітні 2011 року позивач звернувся до суду із позовом до Київського апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання видати копію судового рішення.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року, відмовлено у відкриті провадження у справі.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність Київського апеляційного адміністративного суду щодо не надіслання йому за результатами розгляду його апеляційної скарги копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року, в порушення вимог ч. 3 ст. 167 та ч.5 ст. 205 КАС України.
У пункті 1 частини 1 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено апеляційний та касаційний порядок оскарження судових рішень і відповідно до цього, дій або бездіяльності суддів з питань здійснення правосуддя.
Конституційний Суд України у пункті 4.2 Рішення від 23 травня 2001 року N 6-рп/2001 зазначив, що відповідно до частини 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина 1 ст. 129 Конституції України ). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Таким чином, звернення із позовом до іншого суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, тобто процесуальної діяльності, неможливий.
Тому, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі. Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: В.В. Тракало
А.Ф. Загородній
М.Г. Кобилянський
О.П. Стародуб
В.В. Юрченко
Суддя В.В. Тракало