20 вересня 2011 року м. Київ К-2422/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року
у справі № А38/140-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд»
до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2007 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд»(далі -позивач) до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі -відповідач) задоволено в повному обсязі. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0002162320/0 від 29 грудня 2006 року та № 0002172320/0 від 29 грудня 2006 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Мегатрейд»3,40 грн. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю у позивача належними чином оформлених видаткових накладних та податкових накладних, які підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Мегатрейд»та його контрагентами.
Не погодившись з постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2007 року відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року апеляційну скаргу Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області задоволено. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2007 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року та залишення в силі постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2007 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Мегатрейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої складено акт № 191/236/31002076ДСК від 20 грудня 2006 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002162320/0 від 29 грудня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 50 305,80 грн. (36 221,50 грн. -основний платіж, 14 084,30 грн. -штрафні (фінансові) санкції), та № 0002172320/0 від 29 грудня 2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 405,80 грн. (28 937,20 грн. -основний платіж, 14 468,60 грн. -штрафні (фінансові) санкції).
За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) та підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат та податкового кредиту сум, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та, відповідно, належним чином оформленими податковими накладними.
Крім того, судами встановлено, що між ТОВ «Мегатрейд»(покупець) та Приватним підприємством «Астон-Арома»(продавець) укладено договір купівлі-продажу № 19 від 01 грудня 2004 року, терміном дії до 31 грудня 2005 року.
На виконання умов договору ПП «Астон-Арома»виписано на адресу позивача видаткову накладну № 574 від 30 вересня 2005 року на суму 109 200,00 грн. та податкову накладну № 574 від 30 вересня 2005 року на суму 109 200,00 грн. ( в тому числі ПДВ -18 200,00 грн.).
Згідно умов договору № 19 від 01 грудня 2004 року оплата за придбаний товар здійснюється протягом семи днів з моменту отримання товару покупцем.
Крім того, між ТОВ «Мегатрейд»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техностар 2005» (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 13 червня 2006 року.
На виконання умов договору ТОВ «Техностар 2005»виписано на адресу позивача видаткову накладну № 98 від 13 червня 2006 року на суму 64 423,20 грн. та податкову накладну № 98 від 13 червня 2006 року на суму 64 423,20 грн. (в тому числі ПДВ -10 737,20 грн.).
Згідно умов договору від 13 червня 2006 року оплата за придбаний товар здійснюється протягом двадцяти банківських днів з моменту отримання товару покупцем.
Разом з тим, станом на 30 вересня 2006 року ТОВ «Мегатрейд»не перераховано грошові кошти на адресу ПП «Астон-Арома» та ТОВ «Техностар 2005».
Також, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем придбаний товар реалізовано в той же день, однак акти прийому-передачі від постачальників на адресу позивача не виписувались, а товарно-транспортні накладні на перевезення даного товару відсутні.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У відповідності з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статі 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а отже і підставою виникнення податкового кредиту з податку на додану вартість, є здійснення операції з поставки товарів та послуг, передачі об'єкту у лізинг тощо.
Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі -Закон № 996-XIV) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, видаткові накладні, отримані позивачем від контрагентів, не містять таких обов'язкових реквізитів як «місце складання»та «посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що видаткові накладні, отримані позивачем від ПП «Астон-Арома» та ТОВ «Техностар 2005», не можуть бути належним доказом здійснення господарської операції.
А тому, у зв'язку з відсутністю належних доказів здійснення операцій щодо придбання (оприбуткування) товарів та відсутністю факту понесення витрат на їх оплату, висновки відповідача про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість є обґрунтованими.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд»відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.
Суддя А.О. Рибченко