"15" вересня 2011 р. м. Київ К/9991/44996/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Конюшка К.В., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а-458/11/1206 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про перерахунок пенсії, -
У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок і виплату призначеної основної пенсії, як інваліду 2 групи, відповідно до ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшивши її розмір на 12% з 1 жовтня 2007 року на підставі Постанови КМУ № 894 від 13 липня 2004 року та у 2,5 рази на підставі Постанови КМУ № 1293 від 27 грудня 2005 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно вказаних постанов передбачене збільшення на 12% та у 2,5 рази пенсії по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яку відповідач не виконує.
Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 28 лютого 2011 року позов задоволений. Визнані незаконними дії управління пенсійного фонду в м. Первомайську Луганської області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 основної пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року та № 1293 від 27.12.2005 року. Зобов'язано відповідача провести з 01.10.2007 року перерахунок та виплату позивачу основної пенсії, призначеної відповідно до ст.54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшивши її на 12% згідно постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року та у
Справа № К-9991/44996//11 Доповідач: Леонтович К.Г.
2,5 рази відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року з 01.10.2007 р. з урахуванням проведених виплат.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 2 групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2008 року відповідача зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивачу, встановивши її на рівні 8 мінімальних пенсій за віком. Постанова набрала законної сили і виконана. Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року та № 1293 від 27.12.2005 року збільшити нараховану пенсію відповідно на 12% та у 2,5 рази, на його звернення про перерахунок пенсії отримав відмову.
Суд першої інстанції розглянув справу в порядку скороченого провадження та задовольняючи позовні вимоги не надав їх обґрунтування.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові послався відповідність дій відповідача законодавчим нормам при відмові в проведенні перерахунку пенсії за вказаними постановами КМ України.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновкам суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо застосування відповідачем положень до постанов Кабінету Міністрів України № 894 від 13 липня 2004 року та № 1293 від 27.12.2005 року, які передбачають підвищення пенсій відповідної категорії пенсіонерів.
Згідно п. 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 894 “Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачалося збільшення з 1 вересня 2004 року на 12% пенсії, призначені відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. Постановою № 1293, з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій, було прийнято рішення про збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону № 796: у 3,5 рази -пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей; у 2,5 рази -пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.
Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 540 гривень, II групи -500 гривень, III групи -467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи -440 гривень, II групи -400 гривень, III групи -370 гривень.
Вказана постанові відповідно п. 4 набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Згідно обставин справи позивачу за постановою суду від 29.08.2008 року виплачується пенсія відповідно вимог ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 894 “Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 № 1293 “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” носили разовий характер та підлягали виконанню відповідно у 2004 та 2006 роках.
Аналізуючи зміст постанов №894, №1293 не передбачається повторного збільшення пенсії після їх виконання та призначення нового розміру.
Згідно рішення суду від 29.08.2008 року позивачу пенсія встановлена у розмірі, який передбачений статтею 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто відповідно до вимог Конституції України, і підстав для застосування до цього розміру пенсії положень постанов №894, №1293 немає, оскільки це суперечить положенням як п. 6 статті 92 Конституції України, так і статті 54 Закону № 796.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про відсутність підстав задоволення позовних вимог.
Згідно ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Г. Леонтович