"20" вересня 2011 р. м. Київ К-22990/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої судді -Васильченко Н.В.
суддів : Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т, Леонтович К.Г., Калашнікової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2010 р. у справі за позовом ЗАТ "Виробниче об'єднання "Конті" до Східної митниці та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання неправомірними дій, -
ЗАТ "Виробниче об'єднання "Конті" звернулося до суду з позовом до Східної митниці та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці щодо видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарі і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020691, № 700000005/2008/000102, № 700000024/2008/020692 від 07.11.2008 року, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020691, № 700000005/2008/000102, № 700000024/2008/020692 від 07.11.2008 року, визнання недійсним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/014098 від 07.11.2008 року, стягнення з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “КОНТІ” суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 735 107.18 грн. шляхом зарахування її на поточний рахунок закритого акціонерного товариства “Виробниче об'єднання “КОНТІ”.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2010 р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Визнано дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарі і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020691, № 700000005/2008/000102, № 700000024/2008/020692 від 07.11.2008 року, протиправними. Визнано недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарі і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020691, № 700000005/2008/000102, № 700000024/2008/020692 від 07.11.2008 року, оформлені Східною митницею. Визнано недійсним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/014098 від 07.11.2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «КОНТІ»з Державного бюджету України надмірно сплачену суму у розмірі 735 107 (сімсот тридцять п'ять тисяч сто сім) гривень 18 копійок, перераховану в якості податку на додану вартість, шляхом перерахування на поточний рахунок ЗАТ «ВО «КОНТІ»(код ЄДРПОУ - 25112243) № 26009015110459 в АТ «Укрексимбанк»МФО 334817).
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Східна митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати прийняті по справі судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові з мотивів невірного застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її часткового задоволення.
Судами встановлено, що 01 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством “Виробниче об'єднання “КОНТІ” (Покупець) та компанією “Progida Tarim Urunleri San. Ve Ticaret A.S.” (Продавець) укладений контракт № PROG-03/2007-KON з відповідними Специфікаціями та додатковими угодами. 05.11.2008 року закрите акціонерне товариство “Виробниче об'єднання “КОНТІ” через свого митного брокера закрите акціонерне товариство “УКРСЕРВІС” (Декларант) подало до Східної митниці наступні декларації митної вартості, якими було задекларовано товар, поставлений також Компанією “Progida Tarim Urunleri San. Ve Ticaret A.S.” на підставі контракту № PROG-03/2007-KON від 01.03.2007 року та Специфікації № 16 від 13.10.2008 року до нього: ДМВ № 700000005/8/014091 від 05.11.2008 року, ДМВ № 700000005/8/014260 від 05.11.2008 року. 07.11.2008 року закрите акціонерне товариство “Виробниче об'єднання “КОНТІ” через свого митного брокера закрите акціонерне товариство “УКРСЕРВІС” (Декларант) подало до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/014098, якою задекларувало імпорт товару з метою його оформлення в режимі “Імпорт-40” (випуск у вільний обіг) натурального фундуку очищеного для кондитерської промисловості, розмір 13-14 мм, 11-12 мм, врожаю 2008 р., походження -Гірезун, Туреччина.
Судами встановлено перелік документів поданих позивачем до Східної митниці, що підтверджують митну вартість товару по ДМВ № 700000005/8/014091 від 05.11.2008 року, ДМВ № 700000005/8/014260 від 05.11.2008 року, ДМВ № 700000005/8/014085 від 05.11.2008 р., ДМВ № 700000005/8/014098 від 07.11.2008 р. Проте, у декларації митної вартості № 700000005/8/014098 від 07.11.2008 року посадовою особою Східної митниці було зазначено, що декларанту необхідно надати додаткові документи відповідно до вимог “Порядку декларування МВ товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766, а саме: висновок спеціалізованої установи по вартості товару; експортна ВМД; калькуляція виробника товару; прайс-лист виробника товару; комерційна пропозиція та інформація з мережі Інтернет. Позивачем на адресу митного органу була подані листи щодо правильності та доведеності заявленої митної вартості товару.
Разом з тим, Східна митниця відмовила в прийнятті декларацій митної вартості № 70000005/2008/014098, № 700000005/2008/014091, № 700000005/2008/014085, в підтвердження чого надав картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за №№ 700000024/2008/020691 від 07.11.2008 року /а.с. 87/, 700000005/2008/000102 від 07.11.2008 року /а.с. 107-108/ та 700000024/2008/020692 від 07.11.2008 року. На підставі картки відмови № 700000024/2008/020691 від 07.11.2008 року було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 07.11.2008 р. до ВМД № 700000005/8/014098 від 07.11.2008 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди не врахували, що відповідно до частини першої статті 265 Митного кодексу України (далі -МК) митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів” та від 20 грудня 2006 року № 1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження” дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
За таких обставин, відповідач має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару за наявності підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Колегія суддів також враховує ту обставину, що 09.09.2008 позивачем вже здійснювалось митне оформлення аналогічного товару, ввезеного за тим же контрактом, за митною вартістю, визначеною за першим методом, яка склала 9150 доларів за 10000 кг фундука (розміру 13-14мм).
З матеріалів справи вбачається, що у Митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару. При визначенні митної вартості товару за методом 3 Митниця мотивувала неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком судів про правомірність позовних вимог.
Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою прийняття незаконного рішення.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 232 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Східної митниці задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав в порядку та у строки, встановлені КАС України.