30 серпня 2011 року м. Київ К/9991/19880/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І.,
Мороз Л.Л.,
Ситникова О.Ф.,
Чумаченко Т.А.
розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя від 10 січня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі за позовом Кримського республіканського центру зайнятості ОСОБА_5 про стягнення витрат на професійне навчання , -
Кримський республіканський центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення витрат на професійне навчання.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року, адміністративну справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим .
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, ОСОБА_5 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кримський республіканський центр зайнятості звернувся до Київського районного суду м. Сімферополя з позовом до ОСОБА_5 про стягнення витрат на професійне навчання у сумі 1661,67 грн.
Передаючи справу з одного суду до іншого, суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір підсудний окружним адміністративним судам.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій зважаючи на наступне.
Стаття 18 Кодексу адміністративного судочинства визначає: місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Позивачами у даній справі є Кримський республіканський центр зайнятості і Сімферопольський міський центр зайнятості, тобто державні органи, тому висновок суду першої інстанції щодо підсудності спору окружному адміністративному суду є правильним.
Доводи касаційної скарги, про те, що судом передано справу без призначення її до попереднього розгляду, чим порушено права відповідача, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки, відповідно до п.2 ч.1 ст. 22 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого суду якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суді. З матеріалів справи вбачається, що провадження відкрито 23.12.2010.
Враховуючи викладене та відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм процесуального права, як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя від 10 січня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Суддя Л.Л. Мороз