Справа № 2-а- 1678/08
20 травня 2008 року18 год. 25 хв.м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін, які беруть участь у справі:
прокурора: не з'явився,
позивача: представник Бакун А.Ю.,
відповідача 1:представники Хазов Ю.М., Прищепа О.С., Занозовська В.С.,
відповідача 2: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Консюмерс-Скло-Зоря» до Державної податкової інспекції у Рівненському районі, Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області про визнання суми бюджетною заборгованістю з податку на додану вартість та стягнення податку на додану вартість в сумі 492538 грн.,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання бюджетною заборгованістю податку на додану вартість в сумі 4314365 грн. та відшкодування даної суми з державного бюджету. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Орган державного казначейства також наділений публічно-владними повноваженнями та є суб'єктом владних повноважень. Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1232, Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 N 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за N 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування і прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригінали п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій у разі здійснення експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Так, у відповідності до підпункту 7.7.5 пункту 7 статті 7 цього Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу, (підпункт 7.7.6 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Далі у позовній заяві позивач зазначив про те, що внаслідок порушення зазначених вище норм права відповідачі не провели підприємству відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень, липень, серпень та жовтень 2007 року на загальну суму 4314365 грн. Позивач просив визнати дану суму бюджетною заборгованістю та стягнути її на користь підприємства з державного бюджету.
Під час розгляду справи судом позивач скористався наданим статтею 135 КАС України правом, та змінив позовні вимоги, подавши до суду заяви від 06 травня 2008 року та 15 травня 2008 року (т. 1 а.с. 238, т. 2 а.с. 3-5). У судовому засіданні представники позивача ці вимоги підтримали. Пояснили суду, що в процесі розгляду справи Відповідачами було здійснено повернення бюджетної заборгованості з ПДВ в таких сумах: 8 лютого 2008 року - 146 571 грн., 18 лютого 2008 року - 367 781 грн., 9 лютого 2008 року - 183 060 грн., 24 березня 2008 року - 362 703 грн., 24 березня 2008 року - 961 027 грн., 26 березня 2008 року - 362 114 грн., 26 березня 2008 року - 695 561 грн., 27 березня 2008 року - 349 067 грн., 39 квітня 2008 року - 393 943 грн. Всього повернуто на розрахунковий рахунок 3 821 827 грн. Враховуючи той факт, що на момент подання позову сума бюджетної заборгованості з ПДВ становила 4 314 365 грн., то після відрахування суми повернутих коштів на даний час не повернуто 492 538 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ.
Крім того, позивачі пояснили, що за результатами проведеної звірки із ДПІ у Рівненському районі по невідшкодованих сумах з податку на додану вартість, невідшкодованою залишається сума бюджетного відшкодування в розмірі 492538,00 гривень. Ця заборгованість виникла за грудень 2006 року та січень і жовтень 2007 року на підставі таких податкових накладних: податкова накладна №51 від 21.11.2006р. на суму ПДВ - 6083,86 грн. (ПП «Атена-Макс») включено до складу податкового кредиту у листопаді 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у грудні 2006 року; податкова накладна №4220 від 30.11.2006р. на суму ПДВ - 382579,50 грн. (ЗАТ «Укрнадра-ресурс») включено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2007 року; податкова накладна №4 від 05.12.2006р. на суму ПДВ - 2574,02 грн. (ПП «Атена-Макс») включено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2007 року; податкова накладна №40 від 19.12.2006р. на суму ПДВ - 6903,77 грн. (ПП «Атена-Макс») включено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2007 року; податкова накладна №42/1 від 22.12.2006р. на суму ПДВ - 2396,60 грн. (ПП Атена-Макс») включено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2007 року; податкові накладні №5 віл 05.01.2007, №о23 від 15.01.2007р., №45 від 23.01.2007р. на загальну суму ПДВ - 92000,01 грн. (Концерн «Українські розподільчі газові мережі») включено до складу податкового кредиту у вересні 2007 року та заявлено до бюджетного відшкодування у жовтні 2007 року. Далі позивач зазначає, що правильність визначення податкового кредиту, правильність визначення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, а також достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за відповідні періоди підтверджується результатами проведених відповідачем-1 перевірок, що оформлено довідками від 16.02.2007 р., від 25.04.2007р. та від 25.12.2007 р. та від 25.12.2007 р. Враховуючи те, що ДПІ у Рівненському районі проводилась виїзна планова перевірка ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року і за результатами даної перевірки не змінено результати раніше проведених позапланових перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, позивач вважає, що заперечень з боку відповідача щодо сум ПДВ до відшкодування не виникало. Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами. Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про податок на додану вартість». До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10,11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»). За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість. Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.
Також Закон про ПДВ не ставив у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Відтак, на думку позивача, документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару є податкова накладна, а не акти зустрічних перевірок.
Відповідач - ДПІ у Рівненському районі - заперечив проти позову. Представники відповідача у судовому засіданні пояснили суду, що на час розгляду справи судом майже вся сума ПДВ, зазначена у позовній заяві, позивачу відшкодована. Не відшкодованою залишився податок на додану вартість за жовтень 2007 року в сумі 92000,01 грн., однак вже закінчені перевірки даної суми і найближчим часом буде прийнято висновок про її відшкодування.
Стосовно змінених позовних вимог позивача представники ДПІ у Рівненському районі пояснили, що за грудень 2006 року не відшкодовано ПДВ в сумі 6083,86 грн., за січень 2007 року не відшкодовано ПДВ в сумі 394453,89 грн. у зв'язку з тим, що на підставі Наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року №350 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» направлено запити на проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача - ПП «Атена-Макс» та ЗАТ «Укрнадра-ресурс». На даний час матеріали зустрічних перевірок у ДПІ в Рівненському районі відсутні, а тому податкова інспекція не може провести бюджетне відшкодування цих сум. Після підтвердження факту здійснення позивачем господарських операцій з даними контрагентами ПДВ буде відшкодовано. В задоволенні позову просять відмовити.
Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області позов не визнала. Пояснила суду, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість» органи державного казначейства проводять бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за наявності відповідного висновку органів державної податкової служби. Стосовно позивача проведено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на підставі всіх висновків, які отримані казначейством від ДПІ у Рівненському районі. Тому в задоволенні позову просить відмовити. Стосовно судових витрат представник відповідача вказує, що вони повинні стягуватись з винної у доведенні спору до суду сторони.
Прокурор надав суду пояснення та навів доводи аналогічні, що й представники відповідачів. Вважає, що позов є безпідставним.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» є платником податку на додану вартість, що стверджено відповідними свідоцтвами (т. 2 а.с. 105, 106). На час розгляду спору судом позивачу ДПІ у Рівненському районі та Головним управлінням Державного казначейства України в Рівненській області не відшкодовано за грудень 2006 року податок на додану вартість в сумі 6083,86 грн., за січень 2007 року не відшкодовано податок на додану вартість в сумі 394453,89 грн. та за жовтень 2007 року не відшкодовано податок на додану вартість в сумі 92000,01 грн., а всього на суму 492538 грн. Дані суми є сумою бюджетного відшкодування на підставі статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». До податкового кредиту ці суми у відповідних періодах віднесено на підставі таких податкових накладних: податкова накладна №51 від 21.11.2006р. на суму ПДВ - 6083,86 грн. (ПП «Атена-Макс») включено до складу податкового кредиту у листопаді 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у грудні 2006 року; податкова накладна №4220 від 30.11.2006р. на суму ПДВ - 382579,50 грн. (ЗАТ «Укрнадра-ресурс») включено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2007 року; податкова накладна №4 від 05.12.2006р. на суму ПДВ - 2574,02 грн. (ПП «Атена-Макс») включено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2007 року; податкова накладна №40 від 19.12.2006р. на суму ПДВ - 6903,77 грн. (ПП «Атена-Макс») включено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2007 року; податкова накладна №42/1 від 22.12.2006р. на суму ПДВ - 2396,60 грн. (ПП Атена-Макс») включено до складу податкового кредиту у грудні 2006 року та заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2007 року; податкові накладні №5 від 05.01.2007, №о23 від 15.01.2007р., №45 від 23.01.2007р. на загальну суму ПДВ - 92000,01 грн. (Концерн «Українські розподільчі газові мережі») включено до складу податкового кредиту у вересні 2007 року та заявлено до бюджетного відшкодування у жовтні 2007 року. Ці податкові накладні досліджені судом (т.2 а.с. 97-104). Відповідач підставою для невідшкодування податку на додану вартість за вказаними накладними зазначає те, що не проведені зустрічні перевірки продавців, які виписали податкові накладні, на предмет підтвердження факту здійснення зазначених у накладних господарських операцій. Перевірки призначені та проводяться на підставі Наказу ДПА України від 18 серпня 2005 року №350 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ».
Зазначені суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту у податкових деклараціях за грудень 2006 року, січень та жовтень 2007 року. Способом відшкодування цих сум з бюджету зазначено перерахування на банківський рахунок платника податку. Довідками ДПІ у Рівненському районі від 16.02.2007 року №21/23-309/22555135, від 25.04.2007 року №51/23-309/22555135 та від 25.12.2007 року №342/252/23-309/22555135 про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за грудень 2006 року, січень та жовтень 2007 року підтверджено суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказані періоди. Дані обставини стверджені дослідженими судом довідками про результати позапланової перевірки з доданими деклараціями за відповідний період, заявами про спосіб відшкодування ПДВ з бюджету (т.1 а.с. 161-201, т. 2 а.с. 6-96).
Відповідно до статті 19 Конституції України, частини 1 статті 9 КАС України органи державної влади повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В даному випадку відповідачі порушили зазначені принципи законності. Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади. Виходячи з аналізу статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 N168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.
Отже, органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції.
Органи державного казначейства також наділені публічно-владними повноваженнями та є суб'єктами владних повноважень. Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1232, Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 N 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України І 9.04.2006 за N 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування і прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій у разі здійснення експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Так, у відповідності до підпункту 7.7.5 пункту 7 статті 7 цього Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу, (підпункт 7.7.6 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). В даному випадку суд застосовував норми Закону України «Про податок на додану вартість», які були чинними на час спірних правовідносин.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про податок на додану вартість». До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10,11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»). За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є правом податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість. Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону. Крім того, Наказ ДПА України від 18 серпня 2005 року №350 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» не зареєстровано у встановленому порядку в Міністерстві юстиції України.
Також Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Відтак, документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару є податкова накладна, а не акти зустрічних перевірок. За наведених обставин позовні вимоги ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря» підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення, а заперечення відповідачів проти позову не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства про оподаткування податком на додану вартість.
Судові витрати по справі слід присудити позивачу з державного бюджету на підставі статті 94 КАС України в сумі 1703,4 грн. Доказом їх сплати до бюджету є платіжне доручення №879 від 26 лютого 2008 року (т.1 а.с. 1). При цьому суд виходить із того, що з часу звернення позивача з позовом до суду і до прийняття судом рішення по суті спору відповідачі відшкодували позивачу з бюджету податок на додану вартість в сумі 2367769 грн. (т.1 а.с. 220-228, 241-243, т.2 а.с. 110-135). В цій частині позивач зменшив позовні вимоги. Також судом приймається рішення про відшкодування з бюджету 492538 грн. Судовий збір від такої суми позову визначений пунктом 3 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України у розмірі 1 відсотка від суми вимог, але не більше 1700 грн. Також 3,4 грн. судового збору сплачено за вимогу немайнового характеру.
Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати 492538 (чотириста дев'яносто дві тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. бюджетною заборгованістю з податку на додану вартість перед ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря».
3. Надати Закритому акціонерному товариству «Консюмерс-Скло-Зоря» (35314, с.Зоря Рівненського району Рівненської області, вул.. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 22555135) бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 492538 (чотириста дев'яносто дві тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. шляхом перерахування коштів протягом п'яти банківських днів з дня набрання постановою суду законної сили з бюджетного рахунку на рахунок №260048213 в РОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 333227.
4. Присудити Закритому акціонерному товариству «Консюмерс-Скло-Зоря» (35314, с.Зоря Рівненського району Рівненської області, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 22555135) з державного бюджету 1703,4 грн. судового збору.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 22 травня 2008 року.
Головуючий: В.М.Шарапа