справа № 2-а- 1307/08
23 квітня 2008 року 17 год. 35 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
в колегіальному складі під головуванням судді Боймиструка С.В.
суддів: Шарапи В.М.
Юрчука М.І.
за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
представника позивача Рашко В.Г.
представника відповідача Гнатишин К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» до Рівненської митниці та до Головного управління державного казначейства України в Рівненській області про визнання рішення щодо відмови в прийнятті декларації протиправним та стягнення збитків в сумі 4 072 грн. 89 коп.,
Позивач- Відкрите акціонерне товариства «Рівнеазот» звернувшись з позовом до Рівненської митниці та до Головного управління державного казначейства України в Рівненській області просить визнати рішення щодо відмови в прийнятті декларації протиправним та стягнути з Державного бюджету збитки заподіяні неправомірними діями Рівненської митниці в сумі 4 072 гривні 89 копійок.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 03 грудня 2007 року, відповідно до контракту № 804-07-100 від 07.11.2007 року, укладеного з А.С.І. TRADING LIMITED, ВАТ „Рівнеазот " згідно накладних № 2151-468689, № 2151468371 та № 2151468363 отримало циклогексанол в кількості 175800 кг.
Згідно вимог митного законодавства, 11 грудня 2007 року, позивачем до Рівненської митниці подано декларацію ІМ 40. До декларації додано всі документи визначені Переліком документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 80 від 01.02.2006 року (далі - Переліком) в тому числі, передбачений п.21, податковий вексель на суму 313 284,13 грн. серії АА 0542832 від 03.12.2007 року .
11 грудня 2007 року згідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, № 204000002/2007/000530 відповідачем прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації. Рішення про відмову в прийнятті митної декларації з посиланням на ст.45 та 88 МК України, Постанову КМ України № 1344 від 21.11.2007 року, обґрунтовано тим, що позивачем неподані документи та відомості про те, що раніше платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України.
Позивач вважає, що така відмова у митному оформленні товару, винесена неправомірно, оскільки згідно п. п. 11.5. статті 11 ЗУ „Про податок на додану вартість", платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.
Вимога про надання відомостей про те, що платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 Порядку не ґрунтується на законі. Обов'язок щодо здійснення обліку податкових векселів покладено на органи митного контролю та державні податкові адміністрації. У позивача такої інформації не має, а відповідно до Порядку обміну інформацією, щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів Затвердженого наказом ДМС України та ДПА України № 494/383 від 8 липня 2007 року, обов'язок інформування на центральному рівні, щодо суб'єктів господарювання покладено на ДПА України, яка щодоби в електронному виді надходить в ДМС України.
Крім того зазначає, що відповідачем прийняте рішення, яке не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства яким завдано значної шкоди підприємству. В зв'язку з необхідністю використання у виробництві ввезеного товару, позивач змушений був сплатити суму податку на додану вартість коштами в сумі 305 473,78 грн. без застосування податкового векселя. У зв'язку з цим позивачем не було погашено кредит по існуючій кредитній лінії з ВАТ „Укрексімбанк" в результаті чого сплачено відсотки в сумі 4 072,98 грн. (16% річних за 30 днів користування кредитом з суми 305 473,78 грн.).
Позивач вважає, що сплачена сума в 4 072.98 грн. за користування кредитом є збитками, завданими протиправними рішенням відповідача про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Посилаючись на ст.. 1173 ЦК України просить зазначену суму стягнути з державного бюджету.
Представник відповідача- Рівненської митниці позов не визнав, просить в його задоволенні відмовити .
В заперечення позовних вимог зазначає, що картка відмови була винесена в порядку здійснення митної справи та забезпечення на території закріпленій за Рівненською митницею комплексного контролю за додержанням законодавства України, здійснення митної справи, на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Митним кодексом України, Законами України "Про Державний бюджет на 2007 рік", "Про податок на додану вартість", Порядком випуску, обігу та погашення, векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженим постановою КМ України від 01.10.97 р. № 1104 (зі змінами), Порядком здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим наказом ДМСУ від 20.04.05 р. № 314.
На виконання пункту 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" постановою Кабінету Міністрів України 01.10.97 р. № 1104 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України.
Відповідно до пункту 4 Порядку, податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає всім наведеним у даному пункті вимогам.
Згідно п.1.16 ст. 1 ЗУ "Про податок на додану вартість" податковий вексель являється письмовим безумовним грошовим зобов'язанням сплатити до бюджету відповідну суму коштів, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. Податковий вексель видається платником на відстрочення сплати ПДВ.
ст. 65 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" заборонено у 2007 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами.
Оскільки податковий вексель видається платником податку на відстрочення оплати ПДВ, то розрахунок за його допомогою є відстрочкою оплати податкового зобов'язання позивачем як суб'єктом господарювання, і відповідно, підпадає під дію ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
В даному випадку двома різними законами України запроваджено різні правила щодо регулювання одного питання - можливості сплати при ввезені товарів на територію України ПДВ шляхом видачі податкового векселя, а тому має діяти спеціальний закон - Про бюджет.
Представник відповідача- Головного управління державного казначейства України в Рівненській області позов не визнав та пояснив, що оскільки митним органом правомірно прийнято оспорюване рішення, підстав для відшкодування збитків та судових витрат не має.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідачем не доведена правомірність своїх дій, а позивачем доведено не всі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Як вбачається з картки відмови, підставою для відмови в прийнятті митної декларації е неподання декларантом на митницю для митного оформлення ввезеного циклогексанолу, документів та відомостей про те, що платник податків, яким є декларант та пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, ст. 45, 88 Митного Кодексу України, ПКМУ № 1344 від 21 листопада 2007 року.
Вмотивовуючи свої заперечення представник митниці відхилився від предмету спору тавдався до аналізу норм права, які не були підставою відмови в прийнятті митної декларації, тому суд їх до уваги не бере.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ст..45 МК України, особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Перелік документів та відомостей, необхідних для здійсненнямитного контролю, порядок їх подання визначаютьсяКабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.
Постановою КМ України № 80 від 1 лютого 2006 року встановлено вичерпний перелік документів, необхідних дляздійснення митного контролю та митногооформлення товарів і транспортних засобів,що переміщуються через митний кордонУкраїни.
Всі визначені в переліку необхідні документи позивачем були подані для митного оформлення.
п.21 Переліку передбачено подання векселя, однак будь яких додаткових документів чи відомостей проте, що платник податків чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів - цим Переліком не передбачено.
Відповідно доспільного наказу ДПА України і ДМС України від 08 липня 2004 року № 494/383 "Про затвердження Порядку обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки" в адресу ДМС України від ДПА України щоденно в централізованому порядку надається інформація про погашення податкових векселів в розрізі виду погашення кожного векселя.
Таким чином, Державна митна служба України щоденно володіє інформацією відносно кожного платника в якому порядку було погашено податкові векселі та про відповідність форми їх погашення пункту 19 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 01.10.97 року. А тому отримання будь-яких додаткових довідок про погашення податкових векселів є недоцільним та не передбачено нормативно-правовими актами.
За таких обставин вимоги працівників Рівненської митниці про надання інформації не передбаченої нормативними актами та яку декларант фактично не може отримати ніде на думку суду є неправомірною, а тому позов підлягає до задоволення.
Що стосується вимог про відшкодування завданої шкоди, то вони є не доведеними. Долучений до справи в підтвердження понесених витрат кредитний договір від 10 жовтня 2007 року укладений позивачем з банком за два місяці до винесення митницею картки відмови від 11 грудня 2007 року. Крім того, як вбачається з довідки ( а.с.22) оплата розмитнення циклогесанолу відбулась з наявної на рахунку суми грошових коштів - що спростовує відсутність коштів у позивача та необхідність отримання кредиту для проведення митних процедур й відповідно сплати відсотків за користування ним, які позивач вважає збитками.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Рішення Рівненської митниці, викладене в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 2040000002/2007/000530 від 11 грудня 2007 року - визнати протиправним.
Відкритому акціонерному товариству «Рівнеазот» в частині позовних вимог про стягнення збитків в сумі 4 072 грн. 89 коп. - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий:
Судді: