22 вересня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2149/11
11:05
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
при секретарі судового засідання -Самокішин М.І.;
з участю:
представника позивача -Мязіна М.В.;
представника відповідача -Тимирівського О.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сторожинецькому районі про стягнення заборгованості,-
В поданому до суду адміністративному позові управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області (далі - позивач) просив суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сторожинецькому районі Чернівецької області (далі - відповідач) витрати на виплату щомісячної грошової допомоги на проживання, індексації, державної адресної допомоги та витрати на їх доставку на загальну суму 87217,79 грн., за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року в т.ч. витрати за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а саме: з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року витрати за особовими справами ОСОБА_3 (п/с №104727) на суму 2292,00 грн., ОСОБА_4 (п/с №100927) на суму 2006,31 грн., ОСОБА_5 (п/с №107170) на суму 3042,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 01.04.2011 року - 30.06.2011 року для відповідача було підготовлено список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, але останнім не включені в акти щомісячних звірок.
В акти щомісячної звірки за квітень - червень 2011 року не включено витрати на виплату щомісячної грошової допомоги на проживання, індексації, державної адресної допомоги та витрати на їх доставку на загальну суму 87217,79 грн.
В тому числі з 01.04.2011 по 30.06.2011 не включені в акти щомісячних звірок суми виплачених пенсій: ОСОБА_3 (п/с № 104727) на суму 2292,00 грн.; ОСОБА_4 (п/с № 100927) на суму 2006,31 грн.; ОСОБА_5 (п/с № 107170) на суму 3042,00 грн.
Причиною відмови є отримання трудового каліцтва даними потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в Латвії, Казахстані та Росії.
Відповідно до пункту 8 статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV) у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Дана позиція узгоджується з листом Міністерство праці та соціальної політики України № 02-55-10 від 2002 року листом Міністерство Юстиції України № 26-39-222 від 17.06.2002 року.
Відносно невключених виплачених сум ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі повідомляє наступне, що відповідно до ст. 9 Закону № 1105-ХІV призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Право вибору пенсійних виплат визначено статтею 10 Закону № 1105-ХІV, в якій зазначено, що особа, яка має одночасно право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 45 ч. 2 п. 3 Закону № 1105-ХІV право переходу із одного виду пенсії на іншій (в даному випадку з пенсії по інвалідності на пенсію за віком) це сугубо індивідуальне право пенсіонера і здійснюються при бажанні пенсіонера з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
Станом на сьогоднішній день між позивачем і відповідачем існує спір, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій, щомісячної грошової допомоги на проживання, індексації, державної адресної допомоги та витрат на їх доставку за період квітень - червень 2011р., а саме не включено витрати на виплату щомісячної грошової допомоги на проживання, індексації, державної адресної допомоги та витрат на їх доставку на загальну суму 87217,79 грн.
Відповідач заперечення проти позову не надав.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на безпідставність вимог позивача та відсутність обов'язку у відповідача відшкодовувати вказані витрати.
Судом дослідженні письмові докази надані сторонами.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
В акти щомісячної звірки за квітень - червень 2011 року не включено витрати на виплату щомісячної грошової допомоги на проживання, індексації, державної адресної допомоги та витрати на їх доставку на загальну суму 87217,79 грн. В тому числі з 01.04.2011 по 30.06.2011 не включені в акти щомісячних звірок суми виплачених пенсій: ОСОБА_3 (п/с № 104727) на суму 2292,00 грн.; ОСОБА_4 (п/с № 100927) на суму 2006,31 грн.; ОСОБА_5 (п/с № 107170) на суму 3042,00 грн. (а.с. 9-29).
Позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати вказані витрати.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Підпунктами "г" і "д" пункту 1 статті 21 Закону № 1105-ХІV, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ (далі - Закон № 2272-ІІІ) Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Абзацом 2 пункту 5 статті 24 Закону № 1105-ХІV передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року N 5-4/4. В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа місяця, наступного за звітним (пункт 5).
Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).
Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України. Відповідно сторони у справі позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні, оскільки Порядком передбачені повноваження Пенсійного Фонду в районах і містах області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у цих районах і містах щодо складання акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії, а не здійснення відшкодування витрат.
Позивач необґрунтовано вимагає відшкодування виплаченої щомісячної державної адресної допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”. Оскільки, пунктом 4 Порядку відшкодування витрат визначено, які суми підлягають відшкодуванню, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержав вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Відшкодування саме щомісячної державної адресної допомоги документом, який регулює порядок відшкодування витрат позивачу не передбачено. Тобто, фондом відшкодовуються Пенсійному фонду України витрати на виплату пенсій, максимальний розмір яких становить 150 грн., а для осіб, які працювали на роботах, передбачених Списком № 1 - 200 грн., для тих, які зайняті під землею, залежно від стажу роботи, від 222,80 грн. до 275,80 грн.
Частиною 1 пункту 6 Прикінцевих положень Закону № 1105-ХІV передбачено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”. Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 р. №235 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік” виплата надбавок, підвищень до пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В ході судового розгляду позивач не довів належним чином правомірність своїх вимог, тому даний адміністративний позов не підлягає задоволенню як безпідставний.
Розподіл судових витрат, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 94 КАС України не здійснюється, оскільки відповідач не надав суду доказів про понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 79, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі складена 27 вересня 2011 року
Суддя О.В. Боднарюк