Справа: № 2а-1996/10 Головуючий у 1-й інстанції: Коцюрба М.П.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
"02" вересня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.,
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі м. Києва на постанову Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі м. Києва про зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати дії відповідача щодо нарахування позивачу пенсії, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи в значно меншому розмірі, ніж це передбачено статтями Закону України 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та нарахування відповідно до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком та стягнути на користь позивача недоплачені суми пенсії з 2007, 2008, 2009, 2010 роки та зобов'язати відповідача у подальшому проводити виплату позивачу основної та додаткової пенсії згідно Закону України № 796-12 від 28.02.1991 р. ст. 50, 54.
Постановою Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково: визнано дії відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу державної пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-і категорії, інваліду 2-ї групи з 03.05.10 року неправомірними та зобов'язати відповідача зробити перерахунок і виплату позивачу державної пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-і категорії, інваліду 2-ї групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з 03.05.10 року з урахуванням раніше здійснених виплат та з подальшим перерахунком.
Не погоджуючись із постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має статус особи 1 категорії, є інвалідом ІІ (посвідчення НОМЕР_1).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інваліду ІІ групи, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.54 вищезазначеного Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»28.12.2007 № 107-VI внесені зміни до ст. ст. 50, 54 Закону № 796, якими зменшено вищезазначений розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Посилання апелянта на Закон № 107-VI є безпідставними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест