Справа: № 2а-315/10 Головуючий у 1-й інстанції: Білий М.М.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
"31" серпня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо виплати у передбаченому законом розмірі щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни та зобов'язання здійснити її нарахування та виплату, -
ОСОБА_2 06.10.2010 року звернувся до Куликівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до УПФУ в Куликівському районі Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо виплати у передбаченому законом розмірі щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни та зобов'язання здійснити її нарахування з 05.10.2007 по 31.12.2007, а також з 22.05.2008 по 05.10.2010 рік.
Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року позовні вимоги за період з 07.04.2010 по 05.10.2010 рік задоволено. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.
Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”особам, що належать до соціальної категорії громадян “діти війни”, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік” збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року - 695,00 грн., з 01.04.2010 року - 706,00 грн., з 01.07.2010 року - 709,00 грн..
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Позивач має право на перерахунок з 07.04.2010 року, оскільки з даним позовом він звернувся 06.10.2010 року.
Отже, позовні вимоги за період з 05.10.2007 року по 07.04.2010 року включно, слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду, а не для відмови в позові.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність відмови в позові в цій частині, а тому постанова суду в цій частині підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в позові, та залишення позовних вимог без розгляду в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області - задовольнити частково.
Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову за період з 05.10.2007 року по 07.04.2010 року включно - скасувати, позовні вимоги в цій частині - залишити без розгляду.
В решті постанову суду - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі