Справа: № 2-а-333/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кисіль О.А.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
"25" серпня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів Хрімлі О.Г.,
Файдюка В.В.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області на постанову Яготинського районного суду Київської області 07 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007-2010 роки.
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язано здійснити перерахунок позивачу пенсії та забезпечити її виплату відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 24 липня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, щомісячно, з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися відповідно до мінімальної пенсії за віком.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що позивач має статус дитини війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, відповідач здійснює такі виплати у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не приписами постанови Уряду.
Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області - залишити без задоволення, постанову Яготинського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді Є.В. Чаку
В.В. Файдюк