Іменем України
12.09.11 місто Севастополь Справа №2а-2611/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді Прохорчук О.В.,
секретар судового засідання - Фімушкіна О.П.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України в особі Південного центру радіотехнічного спостереження про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України в особі Південного центру радіотехнічного спостереження про визнання бездіяльності щодо невиплати одноразової грошової винагороди за 15 календарних років безперервної військової служби у розмірі 1738,00 грн. протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка має стаж безперервної військової служби у Збройних Силах України 15 років та набула право на отримання винагороди за 15 років безперервної військової служби, проте фактично зазначена винагорода їй не виплачена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.08.2011 відкрито провадження у справі. Іншою ухвалою суду від 22.08.2011 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
У судове засідання 12.09.2011 позивачка не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 08.09.2011 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю та про підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 05.09.2011 надав суду заперечення проти позову, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити та розглянути справу за його відсутністю.
Враховуючи клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутністю, суд ухвалив розглянути справу у відсутність позивача та представника відповідача за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом Міністра оброни України № 138 від 02.02.2007 капітана ОСОБА_1, помічника начальника оперативного відділення, звільнено з займаної посади та на підставі клопотання генерального директора Національного космічного агентства України від 26.01.2007 № 382/9-7 відряджено до Національного космічного агентства України із залишенням на військовій службі (а.с.9).
Наказом виконуючого обов'язки начальника Південного центру радіотехнічного спостереження № 64-ос від 08.06.2011 майора ОСОБА_1, спеціаліста відділу кадрів, призначеного наказом генерального директора Національного космічного агентства України № 13ко від 04.05.2011 на посаду начальника відділу кадрів, вирашено вважати такою, що з 08.06.2011 приступила до виконання службових обов'язків за посадою. Встановлено посадовий оклад 1582 грн. 00 коп. на місяць по 15 тарифному розряду.
Наказом начальника Південного центру радіотехнічного спостереження № 72-ос від 23.06.2011, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 № 310 «Про внесення зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298»та на виконання наказу Національного космічного агентства України від 24.05.2011 № 123 «Про внесення змін до наказу Національного космічного агентства України від 20.09.2005 № 228», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 08.06.2011 за № 689/19427 та на виконання наказу начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів «Про внесення змін до наказу НЦУВКЗ від 28.10.2005 № 38»від 14.06.2011 № 34, майору ОСОБА_1, начальнику відділу кадрів, встановлено оклад по 15 тарифному розряду -1613 грн. 00 коп. на місяць, з 08.06.2011.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Пунктами 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється, зокрема, в порядку, що затверджується Міністерством оборони України. Крім того, вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців у розмірах згідно з додатками 25-28.
Згідно з додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби. Зокрема, за 20 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 1,5 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Преамбулою Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII від 20.12.1991 передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII зазначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
При цьому, частиною сьомою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329 та погодженим з Міністром праці та соціальної політики України, затверджено Інструкцію “Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, яка застосовується з 01.01.2008.
Згідно з пунктом 32.1 вказаної Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, яка становить за 15 років безперервної календарної військової служби 1 посадового окладу та окладу за військовим званням.
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).
У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.
Грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.
Як вбачається з адміністративного позову та доданих до нього документів розмір посадового окладу позивачки відповідно до 15 тарифного розряду складає 1613,00 грн., оклад за військовим званням -125,00 грн.
За таких обставин, розмір винагороди позивачці за безперервну військову службу протягом 15 років складає 1738,00 грн. (1613,00 грн. +125,00 грн. ), яка станом на день розгляду справи, позивачці не виплачена.
Відповідно до пункту 78 Положення “Про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України”, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 №1053, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вказана вимога закону відповідачем не виконана.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачці одноразової грошової винагороди за 15 календарних років безперервної військової служби.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України в особі Південного центру радіотехнічного спостереження щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за 15 календарних років безперервної військової служби.
3. Зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів Національного космічного агентства України в особі Південного центру радіотехнічного спостереження (990274, м. Севастополь, вул. Військових будівельників, 1, код 33719765) видати наказ про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за 15 календарних років безперервної військової служби та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) одноразову грошову винагороду за 15 календарних років безперервної військової служби у розмірі 1738,00 грн. (одна тисяча сімсот тридцять вісім гривень 00 коп.).
4. Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяО.В. Прохорчук
Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19 вересня 2011 року.