Справа № 2а/2570/4413/2011
05 вересня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Герасенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій в частині виведення в окреме провадження постанов про накладення штрафу від 17.06.2011 року та від 06.07.2011 року, а також про скасування постанови про виведення в окреме провадження від 04.08.2011 року. Свої вимоги обґрунтовують тим, що 04.08.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області в ході здійснення виконавчого провадження ВП № 26917403 при примусовому виконанні виконавчого листа 2-а-4423, виданого 28.04.2011 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області на користь ОСОБА_1 винесена постанова про виведення в окреме провадження постанов про накладення штрафу від 17.06.2011 року та від 06.07.2011 року. Вказану постанову про виведення в окреме провадження позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки 04.08.2011 року виконавче провадження № 26917403 з виконання вищезазначеного виконавчого листа закінчено та припинена чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду. Окрім того зазначають, що у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» штраф може бути накладено лише за невиконання рішення суду без поважних причин, однак таке невиконання відбулось з поважних причин, в зв'язку з чим накладення штрафу є протиправним.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення, в яких справу просив розглянути за його відсутності та зазначив, що позов не визнає, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, оскільки при примусовому виконанні рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області до боржника було застосовано штраф за невиконання рішення суду без поважних причин. Виконавче провадження було завершено відповідно до п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника, а виконавчий документ повернутий до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області. Однак постанови про накладення на боржника штрафу від 17.06.2011 року та від 06.07.2011 року залишились не виконаними, а відповідно до п. 7 ст. 17 Закону вони є виконавчими документами та підлягають примусовому виконанню, в зв'язку з чим останні були виведені в окреме провадження для подальшого виконання в примусовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у підрозділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області перебувало на виконанні виконавче провадження ВП № 26917403 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-4423, виданого 28.04.2011 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області.
В зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника було накладено штраф постановою від 17.06.2011 року та постановою від 06.07.2011 року.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Стаття 75 вищевказаного Закону передбачає, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до п.7 ч.2 ст. 17 Закону виконанню державною виконавчою службою підлягають постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Отже, постанови державного виконавця про накладення штрафу належить до певних видів відповідальності за невиконання рішення суду в добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі ч.1 ст. 49 Закону, в зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника, а виконавчий документ повернутий до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, однак постанови про накладення штрафу залишились не виконані.
З аналізу вищевказаних норм законодавства, враховуючи те, що постанова державного виконавця про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню, суд приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця.
Таким чином надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана позивачем постанова є правомірною та прийнята на підставі Закону України «Про виконавче провадження» з дотриманням всіх вимог, встановлених даним нормативно-правовим актом, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області - відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Клопот С.Л.