16 вересня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2054/11
10:01 год.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С..
представників сторін:
позивача - Ротар А.В.,
відповідач не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст» про стягнення санкцій,-
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Фінтраст» на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 12043,48 грн. та пеню в розмірі 480,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо забезпечення працевлаштування інвалідів та в силу ст. 20 цього Закону своєчасно не сплатив штрафні санкції в сумі 12043,48 грн., за що позивачем нараховано пеню у розмірі 480,53 грн. В добровільному порядку штрафні санкції та пеню відповідачем не було сплачено, що стало підставою звернення до суду із позовною заявою.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судове засідання відповідач вдруге не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено належним чином, про що свідчать телефонограма від 01.09. 2011 р. та відмітка про отримання рекомендованого поштового відправлення від 12.09.2011 р. Заяви про розгляд справи за його відсутності та письмових заперечень проти позову відповідач до суду не надав, правом наданим ст. 51 КАС України не скористався. Нез'явлення у судове засідання відповідача та ненадання заперечення проти позову, згідно ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст» (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 248-Б, ідентифікаційний код 32027369) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 01.07.2002 р. (а.с.14).
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно поданого товариством звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік № 2421 форми № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2010 році становила 23 осіб, а середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві інвалідів становила 0 осіб, в той час коли встановлений норматив складав 1 робоче місце, тобто не працевлаштовану 1 особу - інваліда. Фонд оплати праці штатних працівників склав 277 тис. грн. (а.с.3)
Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі ст. 181 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його бажань.
Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку із скоєнням правопорушення. У разі не доведення учасником господарських відносин про вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення на нього може бути покладена відповідальність за не працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст» протягом 2010 р. не направляло до Чернівецького міського центру зайнятості відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування 1-го інваліда. Фактично на підприємстві не було працевлаштовано інвалідів, а одне місце залишилося вакантним.
Частиною 8 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, у зв'язку із не виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.2011 р. на рахунок позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 12043,48 грн., тобто суму, що визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.
Проте, дана сума відповідачем не сплачена, у зв'язку з цим позивач звернувся до суду.
Так, згідно розрахунку адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 16.04.2011 р. за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст» станом на 26.08.2011 р. основний борг становить 12043,48 грн. та пеня в сумі 480,53 грн. (а.с.4).
Як видно із матеріалів справи, вказана заборгованість та пеня не погашені відповідачем.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним боргу та пені.
За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо несвоєчасної сплати адміністративно-господарської санкції і пені та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 94,158, 162, 160-167 КАС України, суд,-
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст» (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 248-Б, ідентифікаційний код 32027369) на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 12043,48 грн. та пеню в розмірі 480,53 грн.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Відповідно до ч. З ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 21.09.2011 р.
Суддя В.К. Левицький