10:50 год. 06 вересня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1093/11.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковтюк В.О.
секретаря судового засідання Білоуса В.В.
за участю :
представника прокурора - не з'явився
представника позивача - Чмоли І.І.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора м.Чернівці в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м.Чернівці до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова компанія» про стягнення заборгованості, суд -
Прокурор м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці (позивач) звернувся з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова компанія» (відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті пені по орендній платі за землю в сумі 4147,85 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що позивачем 28.10.10 року проведено невиїзну документальну перевірку відповідача щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань за результатами перевірки складено акт №3582/15-3/3147660, в якому зазначено, що відповідач належним чином не виконує вимоги ст. 14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року (далі - Закон №2535-ХІІ), а саме відповідач подав до ДПІ розрахунки орендної плати за землю на 2009 рік 02 лютого 2009 року, тоді як ці розрахунки подаються до 01 лютого поточного року; а також вимоги ст.17 Закону №2535-ХІІ та пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. № 2181-ІІІ (далі - Закон№2181-ІІІ, в редакції що діяла на момент виникнення заборгованості), тобто невчасно сплачував щомісячну орендну плату з липня по грудень 2009 року. Так, відповідач повинен був орендну плату за липень сплатити до 31 серпня, за серпень до 30 вересня, за вересень до 31 жовтня, а фактично сплатив 15 січня 2010 року; орендну плату за землю за жовтень до 30 листопада, за листопад до 31 грудня, за грудень до 01 лютого 2010 року, а фактично сплатив 26 лютого 2010 року.
За результатами розгляду акту та у відповідності до абз.2, 3, 4 пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ 01 листопада 2010 року до відповідача застосовані штрафні фінансові санкції та винесено податкові повідомлення-рішення №№ 0005560153/0; 0005570153/0; 0005580153/0 на загальну суму 4147,85 грн.
Відповідач у встановлений законом 10-денний термін вказані штрафні санкції не сплатив, тому позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, з мотивів наведених в письмовому запереченні, а саме 28 лютого 2005 року між відповідачем та Чернівецькою міською радою було укладено договір оренди землі на земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 3А з цільовим призначенням - обслуговування виробничих будівель, що знаходяться на даній земельній ділянці та були придбані ними як об'єкти незавершеного будівництва (цільовий майновий комплекс) згідно договору купівлі-продажу б/н від 11.12.03р.
16 жовтня 2008 року відповідач здійснив продаж вищевказаного об'єкту незавершеного будівництва відповідно до договору купівлі-продажу, який затверджений приватним нотаріусом від 16.10.08р. №4334. В зв'язку із наведеним вище, відповідач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин листом про розірвання договору оренди землі укладеного 28.02.05р. №1720, однак отримали негативну відповідь.
30 березня 2010 року рішенням 50 сесії V скликання Чернівецької міської ради було розірвано Договір оренди землі від 28.02.05р. №1720 у зв'язку із переходом права власності на нерухоме майно до Приватної «Білдінг» Компанії. Цим же рішенням Приватну «Білдінг» Компанію зобов'язано сплатити орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на нерухоме майно з 03 квітня 2009 року.
Виходячи з наведеного, Закону України «Про оренду землі» відповідач з 03 квітня 2009 року не являється платником орендної плати за земельну ділянку, оскільки відповідач не являється землекористувачем зазначеної ділянки. Не зважаючи на вище наведене, відповідач був змушений під тиском позивача сплатити орендну плату за 2009 рік згідно п. 2 додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 12.01.06р.
Таким чином, починаючи з квітня 2009 року орендну плату за земельну ділянку за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 3А сплачували відповідач та Приватна «Білдінг» Компанія.
В листопаді 2010 року до відповідача були застосовані штрафні санкції в розмірі 4147.85 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю за період з липня по грудень 2009 року, хоча з квітня 2009 року дана земельна ділянка вже не була в користуванні відповідача.
Також, відповідач зазначив, що його підприємницька діяльність протягом 2009-2011 років була збитковою.
Виходячи з наведеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Під час судового розгляду представник відповідача підтримав зазначене у запереченні та наполягав на відмові у задоволені позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, прокуратури та відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова компанія» відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстрована як суб'єкт підприємництва 11.06.2001 року (а.с. 13), а з 14.06.01р. відповідач взятий на облік як платник податків (а.с.7).
28 жовтня 2010 року представниками позивача було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт № 3582/15-3/31471660 та зазначено, що відповідачем було допущено один випадок затримання сплати орендної плати за землю на строк до 30 днів, 3 випадки затримки від 31 до 90 днів та 3 випадки затримки більше ніж на 90 днів (а.с. 15-16).
З наслідками розгляду акту, за порушення строків сплати орендної плати за землю 01 листопада 2010 року були винесені та направлені на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій №0005570153/0 в розмірі 1039,50 грн., №0005580153/0 в розмірі 2888,58 грн., № 0005560153 в розмірі 221,82 грн. (а.с.17). Дані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені позивачем.
Сума боргу підтверджується також першою податковою вимогою № 1/1361 від 12.11.10р. (а.с.14) та розрахунком заборгованості станом на 07.04.11р. (а.с.6).
При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені ним у запереченні, з огляду на наступне.
02 лютого 2009 року відповідачем було подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, де оренда плата розрахована помісячно у розмірі 2218.17 грн. з січня по грудень 2009 року (долучено в судовому засіданні).
Згідно платіжних доручень від 10.04.09р., 30.04.09р., 06.05.09р., 29.05..09р., 26.02.10р., 31.03.10р. (а.с.44-49) та квитанцій від 15.01.10р. та 20.08.09р. (а.с. 43,50) відповідачем проведено оплату орендної плати за землю за 2009 рік.
Як вбачається з матеріалів справи податкові повідомлення-рішення №№ 0005570153/, 0005580153/0, 0005560153/0 від 01.11.10р. щодо накладення штрафних санкцій відповідачем були отримані 01.11.10р., на момент звернення позивача до суду 17 травня 2011 року вказані повідомлення-рішення відповідачем не були оскаржені, тобто є узгодженими.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» 3 липня 1992 року № 2535-XII (діяв на момент виникнення заборгованості) (далі - Закон №2535), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пункт 5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III (діяв на момент виникнення правовідносин) від 21 грудня 2000 року (далі - Закон №2181-ІІІ), передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Разом з цим, згідно пункту 1.3 ст.1 Закону №2181-III податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону №2535, земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Таким чином, заборгованість відповідача станом на день розгляду справи склала 4147/85 грн. та на день винесення постанови не погашена.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми платником податків на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача суду, не подано.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова компанія» (вул. Канівська 1-А/32, м.Чернівці, інд.код.31471660) на користь місцевого бюджету в м.Чернівці - 4147 (чотири тисячі сто сорок сім) грн. 85 коп.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 12 вересня 2011 р. (11.09.2011р. - вихідний день).
Суддя В.О. Ковтюк