Копія
Справа № 2270/4320/11
29 квітня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.
при секретарі Васільєву С.В.
за участі:представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача Жиловської В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Начальника управління Пенсійного фонду в Старокостянтинівському районі Савіна О.М. про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф.2026 від 25.02.2011 року, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до начальника управління Пенсійного фонду в Старокостянтинівському районі Савіна О.М., в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ф.2026 від 25.02.2011 року. В обґрунтування свої позовних вимог зазначив, що 18 березня 2011 року він отримав вимогу про сплату страхового внеску в сумі 1288,8 грн. Не погоджуючись з даною вимогою зазначив, що з 19 травня 2008 року він працює за сумісництвом в Адвокатському Об'єднанні "Юридичній Компанії "Капітал" на посаді адвоката. Згідно ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальником є адвокатське об'єднання де він працює, яке нараховувало, обчислювало та сплачувало у встановленому строки страхові внески за ІІІ - ІV квартал 2010 року в розмірі 1777,56 грн., тому вважає винесену вимогу протиправною, та просить її скасувати.
Предстаквник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача проти позову заперечує, про що подала письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що ОСОБА_5 перебуває на солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є страхувальником в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно підпунктів 4 та 6 пункту 2 статті 17 Закону № 1058 - IV від 09.07.2003 року позивач як страхувальник - фізична особа- суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний подавати та подав звітність територіальному органу Пенсійного фонду України у строки , в порядку та за формою , встановленими Пенсійним фондом, а також зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Пунктами 3,4 та 6 статті 18 названого Закону передбачено , що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Згідно Закону № 1058 - IV від 09.07.2003 на адресу позивача була направлена вимога про сплату боргу № Ф.2026 від 25.02.2011 року в розмірі 1288,8 грн. Оскільки управлінням Пенсійного Фонду України в Старокостянтинівському районі правомірно винесено вимогу про сплату боргу, тому просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що обрав особливий спосіб оподаткування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV (далі-Закон)(в редакції, що діяла на момент виникнення спору) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно п.1 ст.14 Закону страхувальниками визначено: роботодавців: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. На виконання зазначеного Закону в п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року наведено такий же перелік платників страхових внесків.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що позивач як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV в редакції Закону України “Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року N 2461-VI фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунком як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст.1 Закону).
Частиною 3 ст.18 Закону визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.
З урахуванням зазначених вище положень Закону позивач зобов'язаний сплатити нараховані у порядку, визначеному пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, страхові внески за липень - грудень 2010 року. Розрахунок суми страхових внесків свідчить, що страхові внески за липень - грудень 2010 року сплачені позивачем не в повному обсязі.
За змістом ч.2. ст.106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Частиною 3 ст. 106 Закону визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (б) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків , то вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу. Факт наявності заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1288,80 грн. станом на 25.02.2011 року позивачем не спростований. Вимога про сплату боргу від 25.02.2011 року № Ф.2026 сформована відповідачем правомірно, в межах повноважень, наданих йому Законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведеного, управління Пенсійного фонду України в Віньковецькому районі при винесенні вимоги про сплату боргу від 25.02.2011 року № Ф.2026, діяло на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особа-підприємця ОСОБА_5 до Начальника управління Пенсійного фонду в Старокостянтинівському районі Савіна О.М. про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф.2026 від 25.02.2011 року відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Повний текст постанови виготовлено 04 травня 2011 року
Суддя/підпис/І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" СуддяІ.І. Тарновецький