73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
16 вересня 2011 р. Справа № 2-а-3974/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу реєстрації актів цивільного стану Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області про визнання протиправними дій та зобов'язання внести зміни в актовий запис про народження,
встановив:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач або ОСОБА_1) звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу реєстрації актів цивільного стану Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області (далі по тексту -відповідач або РАЦС) про визнання дій посадових осіб РАЦСу стосовно присвоєння її сину прізвища батька та внесення його до актового запису про народження дитини незаконними та зобов'язання відповідача внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_2, змінивши прізвище з “ОСОБА_2” на “ОСОБА_2”.
У судове засідання сторони не з'явились. Від позивача надійшла заява, згідно із якої позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без її участі у зв'язку із її неможливістю прибути у судове засідання. Представником відповідача надано заяву, згідно із змістом якої відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Виходячи з вищевикладеного та на підставі ч. 4, ст. 122 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до змісту позовної заяви та доданих до неї документів суть спору полягає у наступному.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3. При цьому, у шлюбі подружжя залишили собі прізвища, які вони мали до одруження. 09 січня 2010 р. їх шлюб було розірвано. Однак під час шлюбу ОСОБА_1 завагітніла і ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народила сина ОСОБА_2. На даний момент дитина перебуває на її утриманні. Звернувшись до РАЦСу з метою реєстрації народження сина вона висловила бажання присвоїти йому своє прізвище - ОСОБА_2. Згоди батька на присвоєння ОСОБА_2 прізвища матері вона отримати не змогла, оскільки його місцеперебування їй невідоме. До того ж, після розірвання шлюбу ОСОБА_3 вже більше півтора року не надає матеріальної допомоги на утримання своєї дитини, не бачиться з нею, не цікавиться її життям та не бере участі у її вихованні. Тому позивач не бажає, щоб її син мав прізвище батька. Всупереч її побажанням, відповідач присвоїв ОСОБА_2 прізвище “ОСОБА_2”.
29 липня 2011 р. позивач звернулась до РАЦСу із заявою про внесення змін в актовий запис про народження щодо зміни прізвища її сина з “ОСОБА_2” на “ОСОБА_2”, однак таку заяву не прийнято до розгляду. Підставою для відмови у прийнятті такої заяви стало те, що відповідно до п. 2.6 Положення про порядок зміни, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 26.09.2002 № 86/5 (далі по тексту - Положення), заяви батьків про виправлення (зміну) прізвища або власного імені дитини в актовому записі про її народження в зв'язку з тим, при реєстрації народження дитині присвоєне прізвище або власне ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами реєстрації актів цивільного стану, не пізніше одного року з дня народження дитини. Виходячи з вищевикладеного, позивач просить визнати дії відповідача стосовно присвоєння її сину прізвище “ОСОБА_2”, а не “ОСОБА_2” неправомірними та зобов'язати РАЦС внести зміни в актовий запис про народження її сина ОСОБА_2, змінивши прізвище з “ОСОБА_2” на “ОСОБА_2”.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.
Виходячи із змісту позову та доданих до нього документів спір між сторонами виник з приводу порядку визначення прізвища дитини під час державної реєстрації її народження. Виходячи з цього, суду необхідно дослідити підстави та порядок державної реєстрації народження дитини, присвоєння їй прізвища, та оцінити дії РАЦСу під час державної реєстрації народження ОСОБА_2 При цьому, дії РАЦСу щодо відмови у внесенні змін до актового запису про народження дитини стосовно зміни її прізвища не є предметом дослідження обставин справи, оскільки позивачем оскаржуються дії відповідача виключно під час присвоєння її сину прізвища. Для врегулювання правовідносин, що є предметом спору даної справи, застосовуються положення Цивільного кодексу України (далі по тексту -ЦК України), Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України), Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” від 01.07.2010 № 2398-VI (далі по тексту -Закон № 2398), наказ Міністерства юстиції України “Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні” від 18.10.2000 № 52/5 (далі по тексту -Правила реєстрації). При цьому Положення, зазначене позивачем у позовній заяві, втратило чинність на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Згідно із ч. 2 цієї ж статті народження фізичної особи є актом цивільного стану. Статтею 6 Закону №2398 передбачено, що державну реєстрацію актів цивільного стану, у тому числі народження фізичної особи, здійснюють відділи реєстрації актів цивільного стану. Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено здійснення державної реєстрації народження фізичної особи.
Судом встановлено, що 15.09.2009 громадянка України ОСОБА_1 взяла шлюб з громадянином Росії ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб (російською мовою: свидетельство о заключении брака) серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Усманського району, Липецької області, Російська Федерація. При цьому, після одруження подружжя залишили собі прізвища, які вони мали до шлюбу. 09.01.2010 зазначений шлюб розірвано, відповідне свідоцтво серії НОМЕР_2 видане тим же органом влади Росії, який видав свідоцтво про шлюб. На момент розірвання шлюбу подружжя не мало спільних дітей, які не досягли повноліття. Однак, під час шлюбу ОСОБА_1 завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_2.
Під час звернення позивача до РАЦСу для здійснення державної реєстрації народження своєї дитини вона вказала ОСОБА_3 як батька дитини, але висловила бажання про присвоєння сину свого прізвища - “ОСОБА_2”. При цьому згоду ОСОБА_3 як батька дитини на це вона отримати не змогла, оскільки його місце проживання їй невідоме, від народження сина він не цікавиться його життям, не бере участі у його вихованні та не надає матеріальної допомоги на його утримання. Всупереч побажанням ОСОБА_1, її сину присвоєно прізвище батька - “ОСОБА_2”, про що свідчить копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3, виданого РАЦСом 18.05.2010. Відповідний запис здійснено 18.05.2010 у книзі реєстрацій народжень 2010 р., про це зроблено актовий запис № 101. Суд вважає такі дії РАЦСу неправомірними виходячи із зазначених обставин справи та наступних положень нормативно-правових актів у сфері визначення імені фізичної особи.
Статтею 294 ЦК України встановлено право фізичної особи на ім'я. Відповідно до ст.28 ЦК України ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. При цьому, ім'я фізичній особі надається відповідно до закону. Тобто, ЦК України стосовно порядку надання фізичній особі імені містить бланкетну норму, яка відсилає до іншого закону. Таким законом є СК України.
Так, згідно із ст. 146 СК України ім'я дитини визначається за згодою батьків. Відповідно до ч.1 ст.145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Згідно п.21 Правил реєстрації при різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі «Для відміток» актового запису про народження, який засвідчується підписами обох батьків. За відсутності такої згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.
Судом встановлено, що мати та батько дитини - ОСОБА_2 після шлюбу мали різні прізвища, мати - ОСОБА_1, батько - ОСОБА_3, а отже для присвоєння того чи іншого прізвища новонародженій дитині мала бути їхня обопільна згода, а за відсутності її рішення органу опіки та піклування або суду про присвоєння прізвища.
Дослідженням документів, які стали підставою для внесення відомостей про дитину в актовий запис про народження №101 від 18.05.2010 року встановлено, що згоди батьків та присвоєння прізвища «ОСОБА_2» не було, так як і не було відповідного рішення органу опіки та піклування або суду про присвоєння прізвища. Також, встановлено, що в актовому записі про народження №101 від 18.05.2010 року відсутня повна інформації про батька дитини, що, на думку суду, свідчить про його відсутність на момент внесення відомостей до актового запису.
З таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при присвоєнні сину позивача прізвища батька та внесення його до актового запису про народження дитини діяв не у спосіб встановлений законом.
Стосовно позовної вимоги про внесення змін до актового запису про народження фізичної особи, то вона також підлягає задоволенню. При цьому суд бере до уваги і ту обставину, що батько дитини не здійснює своїх батьківських обов'язків щодо неї, та керується вимогою ч.3, ст.148 СК України, яка передбачає, що у випадку спору стосовно присвоєння прізвища дитині суд враховує участь кожного з батьків у її вихованні, а також застосовує аналогію закону (ст.135 СК України, п.18 Правил реєстрації) відповідно до якої, якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача внести зміни у актовий запис про народження сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2, змінивши його прізвище з “ОСОБА_2” на “ОСОБА_2”.
Відповідно до 136 КАС України у випадку визнання відповідачем адміністративного позову під час судового розгляду справи щодо правил прийняття рішення по справі застосовуються положення ст. 112 КАС України. Так, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Враховуюче, те, що відповідач адміністративний позов визнав у повному обсязі, а також вищезазначені обставини справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову у повному обсязі та приймає постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 112, 136, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу реєстрації актів цивільного стану Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області про визнання протиправними дій та зобов'язання внести зміни в актовий запис про народження задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії відділу реєстрації актів цивільного стану Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області стосовно присвоєння сину ОСОБА_1, ОСОБА_2, прізвища "ОСОБА_2" під час державної реєстрації його народження неправомірними.
Зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області внести зміни у актовий запис про народження ОСОБА_2 від 18 травня 2010 р. № 101, змінивши його прізвище з "ОСОБА_2" на "ОСОБА_2".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Анісімов О.В.
кат. 3.1.2