Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
31 серпня 2011 р. № 2-а- 2207/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю : представників позивача -Блохіна М.В., Кулаковської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень -рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра» звернулося до суду з позовними вимогами до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000042310 від 28 лютого 2011 року та № 0000052310 від 28 лютого 2011 року, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.
Згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення -рішення № 0000042310 від 28 лютого 2011р. позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105084,00 грн., в тому числі за основним платежем -84067,00 грн. та за штрафними санкціями 21017,00 грн. за порушення вимог пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1. п.п. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000052310 від 28 лютого 2011 р. застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 110389,86 грн. за порушення ст. 4 Указу Президента України від 16 березня 1995р. № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України».
Позивач вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення протиправними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
У судове засідання відповідач свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду клопотання з проханням проводити розгляд справи за відсутністю свого представника, надав суду письмові заперечення з урахуванням яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Фахівцями Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області в січні-лютому 2011 року було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 р. по 30 вересня 2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 р. по 30 вересня 2010 р.
За результатами перевірки складено акт № 166/23-21214188 від 18 лютого 2011 року, згідно якого зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1. п.п. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ним занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 84067 грн., в тому числі за листопад 2009 року на суму 46667,00 грн., за квітень 2010 року на суму 37058 грн., за червень 2010 року на суму 342 грн. Крім того перевіркою виявлено порушення ст. 4 Указу Президента України від 16 березня 1995 р. № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», яке полягає у тому, що позивач в період з 01 жовтня 2009 р. по 30 вересня 2010 р. перерахував інкасовану виручку в розмірі 136937 грн. від реалізації сільськогосподарської продукції, придбаної у товаровиробника агропромислового комплексу ТОВ «Воля»пізніше наступного дня після зарахування виручки на рахунок постачальника.
На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято повідомлення -рішення № 0000042310 від 28 лютого 2011р., згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105084 грн., в тому числі за основним платежем -84067 грн. та за штрафними санкціями 21017 грн. за порушення вимог пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1. п.п. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також податкове повідомлення-рішення № 0000052310 від 28 лютого 2011 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 110389,86 грн. за порушення ст. 4 Указу Президента України від 16 березня 1995 р. № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України».
Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність порушення в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, відповідач взяв до уваги ту обставину, що позивачем завищено суму податкового кредиту на 37400 грн. в квітні 2010 року за рахунок включення до його складу отриманої податкової накладної на придбання металобрухту від ПП «Донмасив»№200401 від 20 квітня 2010 р. на суму 224400 грн., в тому числі ПДВ 37400 грн. Проте дана податкова накладна підписана з використанням факсиміле замість оригінального підпису особи, в результаті чого за наслідками проведеної перевірки зменшено податковий кредит за квітень 2010 року з податку на додану вартість в сум 37400 грн.
Крім того, податковий кредит сформовано в зв'язку з господарськими правовідносинами, яки мали місце з ПП «Лувітек», з яким позивачем укладено договір про надання послуг б/н від 01 листопада 2009 р., згідно умов якого позивач (замовник) доручив ПП «Лувітек»(виконавець) виконання робіт з капітального ремонту печей електричних ИСТ в кількості 2 штуки; загальна вартість виконуваних робіт 280 000 грн.
При дослідженні в ході перевірки взаємовідносин щодо виконання зазначеного договору податковим органом було встановлено, що на виконання робіт сторонами складено акти виконаних робіт: № ОУ - 0000053 від 25 листопада 2009 р. на капітальний ремонт печі електричної ИСТ загальною вартістю 127541, 67 грн., крім того ПДВ 25508,33 грн.; № ОУ 0000054 від 11 листопада 2009 р. на капітальний ремонт печі електричної ИСТ загальною вартістю 105791,67 грн., крім того ПДВ 21158,33 грн., а також акти без номеру, дати та місця складення, які затверджено 11 листопада 2009р. директором позивача Блохіним П.В. та директором ПП «Лувітек»Білоусовим В.Ю. на суму виконаних робіт 126950,00 грн., в тому числі ПДВ 21158, 33 грн. та затверджений 25 листопада 2009 р. акт на суму виконаних робіт 153050 грн., в тому числі ПДВ 25508, 33 грн.
При цьому відповідачем було враховано, що згідно домовленості сторін весь обсяг робіт за договором виконується на обладнанні виконавця за місцем його розташування (м. Луганськ), згідно складених актів виконаних робіт роботи виконано, відремонтовані прибори (двигун електричної печі, генератор, конденсаторні батареї, індуктор, падина) було демонтовано, виконано їх ремонт, здійснено монтаж, виконано лабораторні іспити до та після ремонту, надано послуги з перевезення відремонтованих приборів). Проте до перевірки не було надано жодних документів, які б підтверджували перевезення (доставку) вантажу від замовника до виконавця робіт та в зворотному напрямку після виконання робіт з м. Луганськ до м. Куп'янськ.
Також згідно наданих первинних документів під час перевірки не виявлено таких документів, які є складовою частиною комплекту перевізних документів відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644 (зареєстровано в Мінюсті України 24 листопада 2000р. за № 863/5084).
Крім того при прийнятті рішення відповідачем враховано інформацію Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно яких ПП «Лувітек»згідно розрахунку комунального податку за 4 квартал 2009 року мав чисельність працюючих 3 особи, згідно інших відомостей не мало власних основних засобів для ведення господарської діяльності.
За таких обставин відповідачем зроблено висновок про не підтвердження позивачем належними документами факту виконання умов зазначеного договору та фактичного виконання і прийнятті робіт за ним, а також ознаки нікчемності укладеного правочину як такого, що суперечить моральним засадам суспільства та порушує публічний порядок, оскільки спрямований не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а надання безпідставної податкової вигоди контрагенту.
Суд з таким висновком податкового органу погоджується та зазначає, що підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пп. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних відносин не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Позивачем при проведенні перевірки та в ході судового розгляду не підтверджено належними доказами фактичне виконання робіт за договором, у зв'язку з яким ним в подальшому сформовано податковий кредит з ПДВ. Натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень-податковим органом, в ході проведеної перевірки правомірно та обґрунтовано встановлено відсутність належних документів, які згідно чинного законодавства та стандарту ведення бухгалтерського обліку підтверджують факти виконання укладеного договору та в повній мірі доведено в суді свою правову позицію з даного питання.
Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст. 4 Указу Президента України від 16 березня 1995 р. № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», суд відзначає наступне.
При проведенні перевірки відповідачем встановлено, що позивач придбав зерно пшениці 3 класу від сільськогосподарського виробника ТОВ «Воля»на загальну суму 481020 грн. Придбану пшеницю позивач реалізував СВК по виробництву яловичини на суму 267776 грн.
Відповідно до ст. 4 Указу Президента України від 16 березня 1995р. № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності перераховують інкасовану виручку від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, придбаних у товаровиробників агропромислового комплексу України, за вирахуванням торгової націнки, не пізніше наступного дня після зарахування виручки на рахунки постачальників, після чого платежі здійснюються у встановленому порядку. У разі використання цих коштів підприємствами оптової та роздрібної торгівлі для іншої мети чи залишення їх на рахунку або проведення різного роду операцій щодо не зарахування коштів на розрахункові рахунки товаровиробників агропромислового комплексу, органами державної податкової служби у безспірному порядку стягується до місцевого бюджету штраф в розмірі 50 відсотків від сум, не перерахованих у встановлені строки зазначеним товаровиробникам. Крім того, такими підприємствами сплачується пеня в розмірі 1,5 відсотка від суми платежу на користь товаровиробника сільськогосподарської продукції та продовольства і 1,5 відсотка від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу, якщо більший розмір не обумовлено угодою сторін, з подальшим спрямуванням нарахованих сум на підтримку товаровиробників сільськогосподарської продукції.
Проведеною перевіркою обґрунтовано встановлено, що в порушення зазначеної норми позивачем не дотримано встановлених нею термінів та несвоєчасно перераховано кошти постачальнику ТОВ «Воля», що підтверджується виписками банку по рахунку № 26005301560 Куп'янського ВОБ 0939 філія № 9.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та у їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті вірно застосовано норми чинного законодавства при правильному та повному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим судом не виявлено підстав для їх скасування.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 2, 3, 8-14, 17, 71, 72, 86, 94, 105, 157, 159, 160-164, 167, 185, 186, КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень -рішень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови в письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 05 вересня 2011 р.
Суддя О.В. Присяжнюк