Копія< >
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"23" серпня 2011 р. Справа № 2а-16543/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому, з урахуванням поданої заяви від 23.08.2011р., просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ N 0000142310/0 від 27.07.2010р., №0000142310/1 від 27.08.2010р., №0000142310/2 від 29.09.2010р. та №0000142310/3 від 13.12.2010р. про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 299047,00 грн. (за основним платежем у сумі 217310,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 81737,00 грн.).
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з посиланням в обґрунтування правомірності своєї позиції на положення пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 4.11 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327.
В наданих письмових поясненнях позивач та в судовому засіданні представник позивача зазначив, що контролюючим органом не встановлено та не доведено, що сплата платежів має обмеження на грошові надходження до підприємства платника податку, яке воно не може використовувати при цих платежах, тому не може погодитись із висновком відповідача щодо використання платником податків грошових коштів не за цільовим призначенням, адже такий висновок є безпідставний, незаконний, юридично нікчемний та ставлячий під сумнів об'єктивність та неупередженість посадової особи відносно своїх посадових обов'язків. На думку позивача, чинне законодавство не ставить право платника податку на валові витрати в залежність від того, які грошові кошти було використано товариством для поточних платежів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.
З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а оскаржувані рішення скасувати.
Відповідач в письмових запереченнях та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на той факт, що підприємством ТОВ ''Первомайськ-Агро" не відображено суми попередніх актів перевірок: 1) від 13.08.2007р. №785/23-201/32359066 (перевіряємий період з 01.07.2005р. по 03.2007р.), яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на 724728 грн.; 2) від 11.06.2009 року № 493/23-204 (перевіряємий період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року), яким підприємству зменшено збитки на 1107703,00 грн., в результаті чого підприємством завищені витрати по рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік на 1107703 грн, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9 Декларації) у І кварталі 2009 року та наступних податкових періодах 2009 року на 1107703 грн., у 1 кварталі 2010 року на 238460 грн.
Крім того, відповідач в обґрунтування своєї позиції, зазначив, що ТОВ «Первомайськ-Агро» не надавало заперечень до зазначених актів перевірок, якими підприємству було зменшене від'ємне значення об'єкту оподаткування та не оскаржувало вищезазначену суму в судовому порядку. На думку відповідача встановлені вищезазначеними актами перевірок порушення підприємство повинно було відкоригувати в наступних деклараціях з податку на прибуток, тому донарахування податкових зобовязань по зазначеним актам перевірок не відбувалося, а лише було зменшено збитки, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Лозівською ОДПІ не виносилось. По останньому акту перевірки № 517/23-304/32359066 від 04.07.2010р відбулося донарахування податкових зобов'язань та винесене податкове повідомлення-рішення N 0000142310/0 від 27.07.2010р.
Відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення N 0000142310/0 від 27.07.2010р., №0000142310/1 від 27.08.2010р., №0000142310/2 від 29.09.2010р. та №0000142310/3 від 13.12.2010р., якими позивачу донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 217310,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 81737,00 грн., прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та є такими, що не підлягають скасуванню.
23.08.2011 представником позивача до суду подана заява про розгляд справи без участі представника ТОВ «Первомайськ-Агро», у якій зазначено, що представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, у судове засідання 23.08.2011 свого представника не направив, про причини неявки, всупереч вимогам ч.2 ст.40 КАС України, суд не повідомив.
Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи викладене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фахівцями Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції, на підставі направлення від 17.06.2010 р. № 390, згідно з п. 1 ст. 11, ч.1 ст.11-1 3акону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 519-ХІІ (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин) та відповідно до плану-графіку проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро» (далі по тексту - ТОВ «Первомайськ-Агро») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по.31.03.2010 р.
За результатами перевірки ТОВ «Первомайськ-Агро» податковою інспекцією складено акт від 14.07.2010 року №517/23-304/32359066.
Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. встановлено їх завищення на загальну суму 1346163 грн., у т.ч. за І квартал 2009р. на суму 1107703 грн., за І півріччя 2009 р. на суму 1107703 грн., за 9 місяців 2009 року на суму 1107703 грн. та за 2009 рік на суму 1107703 грн., за І квартал 2010 року на суму 238460 грн.(т. 1 а.с. 16), а саме: перевіркою показників, відображених у рядку 04.9 Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» станом на 01.01.2009р. у сумі 1314946 грн., на 31.03.2010 р. у сумі 238460 грн. встановлено, що ТОВ «Первомайськ-Агро» не відображено сума попереднього акту перевірки (акт від 11.06.2009р. № 493/23-204/32359066) за результатами якого в порушення вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, в результаті безпідставного завищення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) по рядку 04.9 декларації з податку на прибуток за 2008 рік на 1107703 грн., завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9 Декларації) у І кварталі 2009 року та наступних податкових періодах 2009 року на 1107703 грн., у податкових періодах 2010 року на 238460 грн. Таким чином, перевіряючими зроблений висновок про заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за перевіряємий період всього на суму 217310 грн., у т.ч. за 2009 рік у сумі 217310 грн. та зменшено збитки за І квартал 2010 року в сумі 238460 грн.
На зазначений акт перевірки від 14.07.2010 року № 517/23-304/32359066 ТОВ «Первомайськ-Агро» до Лозівської ОДПІ у Харківській області були надані заперечення від 19.07.2010р. вих. № 120 (т. 1 а.с. 75).
Лозівською ОДПІ 22.07.2010р. № 6600/10/23-307 була надана відповідь про розгляд вищезазначених заперечень ТОВ «Первомайськ-Агро» (т. 1 а.с. 77), з якої вбачається, що за результатами попереднього акту перевірки від 11.06.2009р. № 493/23-204/32359066 підприємству було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2008 рік у розмірі 1107703 грн., але підприємством не враховані результати попереднього акту перевірки та не включено до рядка Декларації з податку на прибуток підприємств від'ємне значення попереднього року у сумі 1107703 грн., чим порушено п. 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, що в свою чергу призвело до донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 217310 грн., у т.ч. за 2009 рік у сумі 217310 грн. та зменшенню від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2010 року в сумі 238460 грн.
Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
На підставі зазначеного порушення Лозівською ОДПІ у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення N 0000142310/0 від 27.07.2010р., яким підприємству позивача визначено зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 299047,00 грн. (за основним платежем - 217310,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 81737,00 грн.).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та не погодившись з податковим повідомленням - рішенням, подав скарги до органів державної податкової служби, однак прийнятими рішеннями Лозівської ОДПІ у Харківській області, ДПА у Харківській області та ДПА України здійснені донарахування залишено без змін, а скарги директора ТОВ «Первомайськ-Агро» Загуменного В.І. - залишені без задоволення (т.1 а.с. 80-86, а.с.88-95, а.с.97-103).
З метою доведення до платника податків граничних строків сплати податкових зобов'язань, Лозівською ОДПІ у Харківській області були винесені та направлені на адресу платника податкові повідомлення-рішення № 0000142310/1 від 27.08.2010р., № 0000142310/2 від 29.09.2010р. та № 0000142310/3 від 13.12.2010р. (т. 1 а.с. 87 а.с. 96 а.с. 104).
Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205) за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідач в обґрунтування висновків акту перевірки від 14.07.2010 року за № 517/23-304/32359066 зазначає, що підприємством Позивача не відображено суми попередніх актів перевірок: 1) від 13.08.2007р. №785/23-201/32359066 (перевіряємий період з 01.07.2005р. по 03.2007р.), яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на 724728 грн.; 2) від 11.06.2009 року № 493/23-204 (перевіряє мий період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року), яким підприємству зменшено збитки на 1107703,00 грн., в результаті чого підприємством завищені витрати по рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік на 1107703 грн., завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9 Декларації) у І кварталі 2009 року та наступних податкових періодах 2009 року на 1107703 грн., у 1 кварталі 2010 року на 238460 грн.
Так, актом перевірки від 13.08.2007р. №785/23-201/32359066 (перевіряємий період з 01.07.2005р. по 03.2007р.), встановлене, що на порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2005 року на 153400 грн., за 2005 рік на 198600 грн., за І квартал а І квартал 2006 року на 73443 грн., за півріччя 2006 року на 216997 грн., за 3 квартали 2006 на 308259 грн., за 2006 рік на 369473 грн., за І квартал 2007 року на 355255 грн. та послідуючого завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попередньогоподаткового року (рядок 04.9 Декларації) у податкових періодах 2006 року на 198600 грн., у І кварталі 2007 року на 369473 грн., від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підлягає зменшенню за 3 квартали 2005 року га 153400 грн., за 2005 рік на 198600 грн., за І квартал 2006 року на 272043 грн., за півріччя 2006 року на 415597 грн., за 3 квартали 2006 на 506859 грн., за 2006 рік на 568073 грн., за І квартал 2007 року на 724728 грн.
Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством неправомірно включено до складу валових витрат з відображенням по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток вартості товарів, робіт та послуг, які придбані за кошти комітента - Підприємства з іноземними інвестиціями "Об'єднана елеваторна компанія", код 32597854, з яким у періоді, що перевірявся, ТОВ " Первомайськ-Агро" укладалися договори комісії №309/05-К від 04.07.2005р., №325/05-К від 13.07.2005р., №352/05-К від 10.08.2005р., № 375/05-К від 12.09.2005р., №431/05-К від 07.102005р , №451/05-К від 0З.11.2005р., №467/05-К від 01.12.2005р., №31/06-К від 21.02.2006р., № 51/06-К від 09.03.2006р., №78/06-К від 10.04.2006р., №100/06-К від 04.05.2006р., № 128/06-К від 05.06.2006р., № 157/06-К від 03.07.2006р., №190/06-К від 01.08.2006р., № 227/0 І-К від 08.09.2006р., № 262/06-К від.2006р., № 284/06-К від 02.11.2006р., № 315/06-К від 04.12.2006р. № 11/07-К від 12.01.2007р., №29/07-К від 01.02.2007р., №60/07-К від 05.03.2007р. Згідно з умовами вказаних догорів, ПП "Об'єднана елеваторна компанія"' виступало комітентом, а ТОВ "Первомайськ- Агро - комісіонером. Комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду вчинити угоди щодо придбання від свого імені та за рахунок комітента товару, а саме ячменю фуражного. Комітент зобов'язаний вчасно забезпечити комісіонера коштами для придбання товару. На виконання умов договорів комісії, комітентом перераховувалися кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Первомайськ - Агро", що і стверджується банківськими виписками суб'єкта господарювання по розрахунковому рахунку № 26005200248007 в АКБ "Сітібанк (Україна)".
Відповідно до п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону). При цьому п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення затрат на валові витрати.
Аналізуючи вищезазначені положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд приходить до висновку, що законодавець пов'язує витрати платника податків і віднесення цих витрат до валових з господарською діяльністю такого платника податків, а отже позивач правомірно відніс суми на придбання товару до складу валових витрат.
Відповідачем зроблено висновок, що товари (роботи, послуги) придбаваються комісіонером за кошти комітента і відповідно до ст. 1018 Цивільного Кодексу України є власністю останнього, комісіонер не може використовувати їх у своїй господарській діяльності. Таким чином, валові витрати підприємства у зв'язку з наведеним порушенням завищено на 564634 грн., у тому числі по періодах: III кв. 2005р. - на 112600 грн, І кв.2006р. - на 21167 грн, II кв.2006р. - на 91484 грн. III кв. - на 30408 грн, І кв.2007р. - на 308975 грн.
Крім того перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) підприємством до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації у періоді, що перевірявся віднесено вартість послуг інформаційно-сервісного обслуговування, придбаних у "Об'єднана елеваторна компанія" згідно договору № 22/04-с від 05.01.2004р. Оприбуткування послуг щомісячно здійснено на підставі актів виконаних робіт бухгалтерським записом Д-т рах.92 "Адміністративні витрати" К-т рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Обсяг придбаних послуг без ПДВ становить:
III кв.2005 року - 20833 грн;
IV кв.2005 року - 25000 грн;
I кв.2006 року - 32083 грн;
II кв.2006 року - 31877 грн;
III кв.2006 року - 46250 грн;
IV кв.2006 року -47714 грн.;
І кв.2007 року - 46250 грн.;
Всього за перевіряємий період - 250007 грн.
Відповідно до умов договору №22/04-С від 05 01.2004р., виконавець - ПП "Об'єднана елеваторна компанія" зобов'язується здійснювати і консультаційно-сервісне обслуговування замовника -ТОВ «Первомайськ-Агро». Відповідач вважає, що документи, що підтверджують виконання умов договору, тобто свідчення того, що виконавець у процесі надання послуг проводив відповідну роботу і одержав результати, котрі замовник використовує у власній господарській діяльності відсутні. У актах виконаних робіт не вказано вид наданих послуг відповідно до умов договору - організація комерційної діяльності замовника, організація фінансово-облікової роботи замовника, організація технічного та кадрового забезпечення діяльності замовника, чи організація інформаційно-юридичного забезпечення діяльності замовника, не вказано обсяг, складність та терміновість кожного виду послуг, отже зв'язок даних послуг з господарською і діяльністю суб'єкта господарювання, що перевіряється, підприємством, на думку відповідача, не доведено.
Суд не погоджується з висновками відповідача, оскільки положення вищевказаних договорів та додаткових угод до нього не визнані недійсними у встановленому законом порядку. Крім того, в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 року по справі № 22-а-6174/2008 за позовом ТОВ «Первомайськ-Агро» до Лозівської ОДПІ у Харківської області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень зазначено, що витрати по придбанню ТОВ «Первомайськ-Агро» сервісно-консультаційних послуг, зокрема, у спірний період, пов'язані із господарською діяльністю підприємства, оскільки ці послуги придбані ним на підставі дійсних договорів, укладених у відповідності до норм чинного законодавства. (т.1 а.с. 193).
Крім наведеного вище перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Позивачем до складу валових витрат у періоді, що перевірявся, віднесено вартість маркетингових послуг, придбаних у СПДФО ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, згідно договору № 01/07-05/П від 01.07.2005р. Оприбуткування послуг щомісячно здійснено на підставі актів виконаних робіт бухгалтерським записом Д-т рах.92 "Адміністративні витрати" К-т рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" з відображенням по рядку 04.1 декларація з податку на прибуток. Обсяг придбаних послуг становить:
III кв.2005 року - 19988 грн;
IV кв.2005 року-20193 грн;
I кв. 2006 року - 20193 грн;
II кв.2006 року - 20193 грн;
III кв.2006 року - 14604 грн;
IV кв.2006 року - 13500 грн;
Всього за період, що перевірявся - 108671 грн.
Відповідно до умов договору №01/07-05/П пд 01.07.2005р., замовник - ТОВ «Первомайськ-Агро» доручає, а виконавець - СПДФО ОСОБА_2, зобов'язується проводити роботи по наданню інформаційних послуг у сфері маркетингу з метою пошуку потенційних клієнтів для послідуючої реалізації продукції замовника. В підтвердження виконання даних умов договору під час проведення перевірки перевіряючим надавались акти виконаних робіт, що складались щомісячно, звіт про виконану роботу від 04.01.2006р., у якому вказано перелік робіт по наданню інформаційних послуг у сфері маркетингу з метою пошуку потенційних клієнтів для послідуючої реалізації продукції ТОВ "Первомайськ-Агро", які у відповідності до пункту 2.1 Договору №01/07-05/11 від 01.07.2005р. були виконані СПДФО ОСОБА_2 (всього 6 пунктів). У зв'язку із тим, що найбільшу питому вагу у структурі реалізованих товарів та послуг мають послуги елеватора, а у договорі № 01/07-05/П від 01.07.2005р., весь перелік послуг стосуються саме реалізації продукції, фахівцями ОДПІ робиться висновок, що дані документи не підтверджують зв'язок наданих послуг з господарською діяльністю ТОВ «Первомайськ-Агро». В результаті чого, перевіряючими зроблений висновок про порушення підприємством вимог чинного законодавства, а саме: завищено валові витрати на 108690 грн. у числі по періодах: III кв.2005 року - 20000 грн; IV кн.2005 року - 20200 грн; І кв. 2006 року і 93 грн; II кв.2006 року - 20193 грн; III кв.2006 року - 14604 грн; IV кв.2006 року - 13500 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 19 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV, із змінами та доповненнями, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Суд, беручи до уваги фактичні обставини у справі та з урахуванням норм права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин, вважає таке твердження відповідача помилковим, з огляду на наступне.
Згідно зі статтями 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.
Відповідачем не доведено, що сума обсягу реалізації є підставою вважати, що надані послуги не підтверджують їх зв'язок з господарською діяльністю і сума цих послуг неправомірно віднесена ТОВ «Первомайськ-Агро» до складу валових витрат.
Суд зазначає, що відповідно до підпунктів 2.4, 2.5 та 2.6 п. 2 Інструкції «Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої Наказом ДПА України від 17 березня 2001 р. N 110 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (пп.2.4); податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків: сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів; таке рішення приймається за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання; сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження (пп.2.5) ; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції (пп.2.6).
Відповідно до пп. 6.1.3. п. 6 зазначеної Інструкції, у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Суд зазначає, що за результатами проведених перевірок підприємства позивача (акт перевірки від 11.06.2009р. № 493/23-204/32359066, акт перевірки від 13.08.2007р. № 785/23-201/32359066), відповідачем податкові повідомлення-рішення не виносились.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, із змінами та доповненнями, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Суд також вважає, що з боку Відповідача порушені вимоги п. 4.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327, яким передбачено, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Відповідно до пп. 4.1.2 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Підпункт 4.2.1. п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначає, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пп.4.2.2. п.4.2 ст. 4 вищезазначеного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що в рішенні за результатами розгляду повторної скарги (а.с. 94) відповідач, обгрунтовуючи свою позицію щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначає, що актом перевірки від 11.06.2009 р. № 493/23-204/32359066 не встановлені факти, які б свідчили про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлені в податкових деклараціях, які тягнуть нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, а в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено лише завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування, то у відповідності до п. 6.1 ст. 6 вищезазначеного Закону податкове повідомлення-рішення платнику податків не направлялось. Відповідач стверджує, що підприємство ТОВ «Первомайськ-Агро», відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», мало змогу оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб, але заперечень до акту перевірки від 11.06.2009р. № 493/23-204/32359066, яким платнику було зменшено від'ємне значення обєкту оподаткування, товариством «Первомайськ-Агро»не надавались. Визначене актами перевірок: від 13.08.2007р. №785/23-201/32359066, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на 724728 грн., від 11.06.2009 року № 493/23-204, яким підприємству зменшено збитки на 1107703,00 грн., в результаті чого підприємством завищені витрати по рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік на 1107703 грн., підприємство в судовому порядку не оскаржувало.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
Суд не може погодитись з вищезазначеною позицією відповідача про те, що Позивач не скористався правом на оскарження результатів актів перевірок, зокрема акту перевірки від 11.06.2009 р. № 493/23-204/32359066, та вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. N 327, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.
Отже, приписами правових норм передбачено право субєкта господарювання звернутись зі скаргою або запереченнями, а не обов'язок вчинити відповідні дії.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 6 ст. 3 КАС України адміністративний позов -це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. До компетенції адміністративних судів відноситься, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.
Акт суб'єкту владних повноважень -це рішення уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Він оформлюється у встановленому законом випадку у вигляді письмового документа (акта-документа). Акт перевірки не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України. Тобто, предметом оскарження в адміністративному суді не можуть бути висновки акту перевірки, оскільки висновки акту перевірки не носять обов'язкового характеру для особи, яка перевіряється, не встановлюють, не припиняють та не змінюють правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжують правових наслідків.
Суд зазначає, що порядок та умови реалізації права на проведення перевірок податковими органами, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, конкретизовано у статтях 11-1, 11-2 вказаного Закону.
Зазначеними нормами податковим органам не надано право повторної перевірки одних і тих самих питань діяльності платника податків за один й той самий період.
Відповідно до приписів Закону України “Про державну податкову службу в Україні” право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується виключно з дотриманням порядку, встановленого законом.
Із матеріалів справи вбачається, що актом перевірки від 14.07.2010 року за № 517/23-304/32359066 відображені результати попередніх перевірок підприємства Позивача (акт перевірки від 13.08.2007р. №785/23-201/32359066 та акт перевірки від 11.06.2009 року № 493/23-204), за якими не приймались рішення про донарахування податку на прибуток підприємств. З матеріалів справи судом встановлено, що період останньої перевірки підприємства з 01.01.2009р. по 31.03.2010р.
Згідно до пп. 15.1.1 п. 15.1. ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень N 0000142310/0 від 27.07.2010р., №0000142310/1 від 27.08.2010р., №0000142310/2 від 29.09.2010р. та №0000142310/3 від 13.12.2010р., а його заперечення ґрунтуються на невірному тлумаченні та застосуванні норм чинного законодавства.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про те, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України “Про державну податкову службу”та “Про податок на прибуток підприємств”, висновки акта перевірки є необґрунтованими, отже, дії відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ N 0000142310/0 від 27.07.2010р., №0000142310/1 від 27.08.2010р., №0000142310/2 від 29.09.2010р. та №0000142310/3 від 13.12.2010р. про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 299047,00 грн. (за основним платежем у сумі 217310,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 81737,00 грн.) є незаконними, а позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000142310/0 від 27.07.2010 р., №0000142310/1 від 27.08.2010 р., №0000142310/2 від 29.09.2010 р. та №0000142310/3 від 13.12.2010 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" (64107, Харківська обл., м.Первомайський, вул.Лісозахисна, 1, код ЄДРПОУ 32359066) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис)< > Р.В. Мельников
З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >
Суддя< > Р.В. Мельников< >