Копія< >
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"31" серпня 2011 р. Справа № 2а-4034/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Сагайдак В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Русецького І.В.,
представника позивача - Філатова П.А.,
представника відповідача - Тарана М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень ,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківагроснаб”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Харкова № 0000140700 від 25.03.2011р. та № 0000170700 від 25.03.2011р..
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 25.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000170700, №0000140700 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 91017 грн., та визначено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 121 060 грн.
Зазначені податкові повідомлення -рішення позивач вважає незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.
Позивач зазначає, що їх прийнято податковим органом на підставі акту про результати виїзної планової перевірки № 347/07-004/25190036 від 16.03.2011 р., згідно висновків якого встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ "Фінвестбуд", яке згідно інформації ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова не в змозі здійснювати господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу.
Такі висновки відповідача позивач вважає передчасними та необґрунтованими, посилаючись на те, що при складанні акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова залишила поза увагою первинну документацію, що у повному обсязі підтверджує факти реальності виконання угод.
Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову та зазначив, що висновок ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо нікчемності укладених угод зроблені цілком правомірно, з урахуванням всієї наявної документації та інформації, наданої ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, де ТОВ "Фінвестбуд" перебуває на податковому обліку.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи його безпідставним, а оскаржувані в даній справі податкові повідомлення -рішення відповідача цілком законними та обґрунтованими.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідності відмови в їх задоволенні виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ фірма "Харківагроснаб" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.01.1998р. відповідно наданого витягу з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, відповідно довідки за формою №4-ОПП взято на облік ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 16.01.1998р. та на час виникнення спірних правовідносин мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.06.1998р.
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ фірми "Харківагроснаб" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010р. по 30.11.2010 року.
В ході перевірки ДПІ встановлено, що одним із основних постачальників підприємства у перевіряємий період було ТОВ "ФІНВЕСТБУД", по взаємовідносинам з яким позивач сформував власний податковий кредит, а саме:
- у листопаді 2010 року позивачем було віднесено до податкового кредиту податкові накладні по отриманню запчастин від ТОВ "ФІНВЕСТБУД" на загальну суму 746710,00 грн., в т.ч. ПДВ 124451,67 грн..
- у грудні 2010 року позивачем було віднесено до податкового кредиту податкові накладні по отриманню запчастин від ТОВ "ФІНВЕСТБУД" на загальну суму 1134423,00 грн. в т.ч. ПДВ 189070,50 грн..
Згідно листа ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 11.03.2011 року за № 1568/7/23-108 та доданого до нього акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Фінвестбуд" № 218/23-104/35331483 від 10.03.2011 року вбачається, що податкові зобов'язання підприємства у період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. сформовано на загальну суму 29246249 грн. за рахунок контрагентів-покупців (у тому числі ТОВ фірми “Харківагроснаб”). При цьому ТОВ "Фінвестбуд” не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань в т.ч.: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681«Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.
Враховуючи вищевикладене, а також первинну документацію, яка була надана позивачем до перевірки, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова дійшла висновку щодо фіктивного характеру угод, укладених між позивачем та ТОВ "Фінвестбуд”.
При прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач виходив з того, що всі операції ТОВ «Фінвестбуд»та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Фінвестбуд»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.
Додатковим підтвердженням вищевикладеного є той факт, що у ТОВ «Фінвестбуд»відсутні трудових ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, майно та інші матеріальні ресурси, що економічно та фактично необхідні для здійснення господарської діяльності.
В зв'язку із встановленими обставинами відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем п.3 ст.5, ст.7 Господарського Кодексу України, п.2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податкові зобов'язання всього на 27 774 974 грн., а також порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1, пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого неправомірно завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього у сумі 27572435,0 грн.
Також на підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Фінвестбуд», і як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, та визнано нікчемність вчинених ТОВ «Фінвестбуд»правочинів з контрагентами по ланцюгу до вигодо набувача.
Суд з такими висновками ДПІ у Ленінському районі м. Харкова погоджується та зазначає, що згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих і сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість").
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як вбачається судом з матеріалів справи, висновок відповідача про порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість ” є обґрунтованим так само як обґрунтованими є посилання на фіктивний характер укладених між позивачем та ТОВ «Фінвестбуд»угод, на підставі податкових накладних за якими в подальшому позивачем було сформовано податковий кредит. Доводи позовної заяви не спростовують висновків відповідача про те, що кількість працюючих на підприємстві ТОВ «Фінвестбуд», його виробничі потужності та матеріально-технічне оснащення не надавали йому можливість реального виконання угод, укладених з позивачем.
На підставі пояснень представника позивача та наданих до суду первинних документів спростовано думку позивача ТОВ фірма "Харківагроснаб" щодо реальності угод з ТОВ "Фінвестбуд".
Між ТОВ "Фінвестбуд" та ТОВ фірма "Харківагроснаб" підписано договір № 26/10-10 від 26.10.2010 року (т. 1 а.с. 74-75). Предметом даного договору є продаж трактору самохідне шасі СШ- 2540 з комплектом ЗІП, договірна вартість якого разом з ПДВ складає 105440 грн.. Відповідно до товарно -транспортної накладної від 06.12.2010 року (т. 1 а.с. 77), поставка ТОВ фірма "Харківагроснаб" здійснена з переадресуванням до ТОВ «Степногорський ГХК»(Казахстан) автомобілем АХ 2287 ВС/ АХ 9381ХХ, який зазначено також у вантажній митній декларації. Кошти за трактор були сплачені в сумі 105440 грн., в тому числі шляхом передплати, та від ТОВ "Фінвестбуд" отримані видаткова накладна (т. 1 а.с. 76), податкові накладні (т. 1 а.с. 189, 191).
Відповідно до паспорту (т. 1 а.с. 203), трактор СШ -2540 має дані -заводський номер 000862, дата випуску заводом -07.12.2010 року, двигун Д 120-44 № 65193, трансмісія № 278105, колір синій. Ці самі дані зазначені у ВМД № 807070007/2010/514025.
ТОВ фірма "Харківагроснаб" придбало цей трактор з метою його продажу ТОВ «Степногорський ГХК»(Казахстан) згідно контракту № 18 від 29.09.2010 року (т.1 а.с. 82-83). 09.12.2010 року відповідно до ВМД № 807070007/2010/514025 здійснено перевозку трактора за межі митної території України (т. 1 а.с. 79). Оригінал ВМД № 807070007/2010/514025 подано до ДПІ з метою повернення ПДВ.
Судом в ході розгляду справи від виробника трактору ТОВ «Завод самохідних шасі»(Харків) (т. 1 а.с. 232) отримано наступні дані.
ТОВ «Завод самохідних шасі»продало даний трактор ТОВ "Фінвестбуд", його вартість 74520,00 грн. (т. 1 а.с. 234, 239), які були сплачені по безрахунковому рахунку виробнику.
Даний трактор було отримано ТОВ "Фінвестбуд" відповідно до видаткової накладної № 72 від 07.12.2010 року (т. 1 а.с.239) та довіреності № 07/12 від 07.12.2010 року ТОВ "Фінвестбуд" (т. 1 а.с. 240). Трактор знаходиться у вільному продажу виробника за ціною 74520 грн. (т. 1 а.с. 242).
Судом встановлено, що ТОВ "Фінвестбуд" отримало трактор від виробника ТОВ «Завод самохідних шасі»(Харків) 07.12.2010 року.
Відповідно до товарно -транспортної накладної від 06.12.2010 року (т. 1 а.с. 77), видаткової накладної від 06.12.2010 року (т. 1 а.с. 76) цей трактор 06.12.2010 року вже було передано до ТОВ фірма "Харківагроснаб", тобто за день до його відвантаження заводом -виробником 07.12.2010 року.
На підставі наявних у справі документів судом встановлено, що позивач ТОВ фірма "Харківагроснаб" здійснило недоцільну угоду по придбанню трактора у ТОВ "Фінвестбуд" за 105440 грн. замість 74520 грн. разом з ПДВ.
У позивача ТОВ фірма "Харківагроснаб" відсутні перешкоди щодо придбання трактора у виробника за 74520,00 грн. разом з ПДВ, трактор знаходився у вільному продажу.
На підставі недоцільного придбання товару за 105440 грн. замість 74520 грн. судом встановлено відсутність цивільно-правових відносин з ТОВ "Фінвестбуд".
Суд вважає, що проведення безтоварних операцій позивачем ТОВ фірма "Харківагроснаб" здійснено з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, з метою податкової вигоди по операціях, які реально не здійснювалися та не були направлені на реальне настання обумовлених правочином наслідків (п. 5 ст. 203 ЦК України), а були оформлені лише документально.
В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги щодо реального настання правових наслідків є підставою недійсності правочину.
Відповідно до ч.2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом - нікчемний правочин. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Також позивачем до матеріалів справи не надані документи, що підтверджують якість та відповідність поставлених товарів, не вказано в якій упаковці або тарі товар поставлений і чи були до цієї упаковки претензії щодо її відповідності для даної групи товарів і яких саме, чи є вона поворотною або її вартість входила в ціну товару відповідно 5 пункту договорів.
Отже, в даній справі судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фінвестбуд»мали місце взаємовідносини щодо придбання позивачем товару, які не носили реальний характер. Переконливих доказів використання товару, придбаного позивачем у ТОВ «Фінвестбуд», у власній господарській діяльності, суду також не надано.
Враховуючи наведене суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, перевіривши відповідно до вимог зазначеної норми рішення відповідача, що оскаржуються в даній справі, судом встановлено, що їх прийнято з урахуванням вимог ст. 6 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Зокрема, приписами ст. 2, ст. 10 та ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", чинними на момент проведення перевірки, на державні податкові інспекції покладено завдання та функції контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, перевірки достовірності документів, пов'язаних з обчисленням податків, які реалізуються шляхом проведення документальних невиїзних, планових та позапланових виїзних перевірок.
Приймаючи рішення за результатами проведеної перевірки відповідач правильно встановив дійсні обставини справи, вірно застосувавши норми законодавства відповідно до виявленого порушення податкового законодавства.
Таким чином у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного в даній справі податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000140700 від 25.03.2011р. та № 0000170700 від 25.03.2011р.
На підставі викладеного, Закону України “Про податок на додану вартість” та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 05 вересня 2011 року.
Суддя (підпис)< > В.В.Сагайдак
З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >
Суддя< > В.В.Сагайдак< >