Харківський окружний адміністративний суд
08 вересня 2011 р. Справа № 2-а- 10893/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г.,
при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1726,80 грн. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд даної справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд даної справи без його участі, або про відкладення розгляду справи суду не надав.
Таким чином, на підставі ст.ст.41, 128 КАС України суд вважає, за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність на основі особливого способу оподаткування (єдиний податок), та зареєстрована в УПФУ в Київському районі м. Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за реєстраційним №14766.
Порядок нарахування, обчислення та строки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року.
Законом України, від 08.07.2010 року, №2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року, підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції:
"4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Судом встановлено, що заявлена позивачем вимога про стягнення коштів ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії у формі Вимоги від 06.05.2011 року №Ф-2365.
Згідно з ч.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
При цьому, як визначено абз.2 даної статті, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, і за приписами абз.3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.
Доказів виконання обов'язку за названою вимогою або доказів відсутності обов'язку виконувати названу вимогу в частині здійснення платежу внаслідок втрати вимогою юридичної сили в процедурі судового чи позасудового оскарження, через дефекти змісту, форми, підстав походження, або доказів направлення згаданої вимоги до органів державної виконавчої служби України чи доказів знаходження згаданої вимоги на виконанні в органах державної виконавчої служби України матеріали справи не містять.
Таким чином, слід дійти висновку про відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем у спірних правовідносинах обов'язку по здійсненню платежу.
Крім того суд зазначає, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року (абз.4 п.7); стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється (абз.5 п.7); на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом (абз.6 п.7).
Матеріали справи не містять фактичних даних, які б засвідчували зміну в установленому чинним законодавством порядку дати виконання відповідачем обов'язку по проведенню платежів у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідач не надав до суду доказів щодо сплати боргу.
За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (61022, м. Харків, Держпром, 2 під, 3 пов., код 22682017, р/р 250653122089 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1726.80 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Котеньов О.Г.