Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"02" вересня 2011 р. № 2а- 15030/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,
за участі секретаря - Беззубко А.О.,
за участі представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність № 294 від 01.08.2011р.);
за участі представника позивача -Шкоп А.А. (наказ № 1-К від 05.05.2010р.);
за участі представника відповідача -ОСОБА_3 (довіреність №1337/9/10-13 від 11.04.2011р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносинтез" до Державної податкової інспекція в Орджонікідзевському районі міста Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносинтез" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд :
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0001092330/2 від 22.11.2010 року.
- визнати недійсним та скасувати рішення за наслідками розгляду повторної скарги Державної податкової адміністрації в Харківській області № 4217/10/25-103 від 10.11.2010 року про зменшення від"ємного значення ПДВ на суму 244 236,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2011р. адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносинтез" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - закрито в частині вимог про скасування рішення за результатами розгляду скарги від 10.11.2010 року № 4217/10/25-103, прийнятого ДПА у Харківській області, оскільки рішення органів державної податкової служби про результати розгляду скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення не є актами реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності, тому не можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що за результатами документальної невиїзної перевірки, складено акт від 10.06.2010р. № 1425/23-306/32134561, спірне податкове повідомлення-рішення № 0001092330/2 від 22.11.2010 року винесено за результатами розгляду скарги та на підставі акту перевірки № 1425/23-306/32134561 . З висновками Державної податкової інспекція в Орджонікідзевському районі міста Харкова та Державної податкової адміністрації у Харківській області позивач не погодився посилаючись на обставини викладені у адміністративному позові. Позивач також зазначив ТОВ"Техносинтез" порушень вимог п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не допускало, валові витрати включено ним до декларацій з податку на прибуток з дотриманням вимог закону, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач 1- Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Харкова, проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в запереченні на адміністративний позов зазначаючи, що ТОВ "Техносинтез" вчинено порушення п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: за перевіряємий період виявлено безпідставне включення до складу валових витрат на суму 91 946,7 грн., оскільки не надано підтверджуючих документів. Посилаючись на перелічені обставини, представник відповідача в судовому засіданні просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідач 2- Державна податкова адміністрація у Харківській області, у судове засідання не прибув, але належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду не надав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2011р. зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи у зв"язку з призначенням судової експертизи по даній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2011р. поновлено провадження у справі на підставі одержання результатів експертизи . Згідно висновку експертизи судом встановлено, що заниження податку на прибуток на загальну суму 90090,0 грн. у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 90090,0 грн. внаслідок недотримання вимог п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994р. № 334/94-ВР законодавчо не обґрунтовано та наданими на дослідження документами не підтверджуються.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення проти нього, пояснення представників сторін, встановив наступне
Згідно акту перевірки № 1425/23-306/32134561 встановлено, що ТОВ "Техносинтез" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 21.08.2002 року, про що внесено запис про включення відомостей до ЄДР №04059243ю0027008 та перебуває на обліку в ДПІ з 02.09.2002 року № 720.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р., за результатами перевірки складено акт № 1425/23-306/32134561 від 10.06.2010 року. Спірне податкове повідомлення -рішення № 0001092330/2 від 22.11.2010р. , яким встановлено порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств " та нараховано зобов"язання по податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму - 90090 грн., за штрафними санкціями - 9009грн. усього на суму - 99099грн., винесено відповідачем, на підставі акту перевірки № 1425/23-306/32134561.
Відповідно до висновків акту перевірки 1425/23-306/32134561 від 10.06.2010 року в діяльності ТОВ "Техносинтез" податковим органом виявлено порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ", а саме: у 1 кварталі 2010 року завищені валові витрати на загальну суму 360 361 грн. (в тому числі за рахунок заниження у 4 кварталі 2008 року на суму 146262 грн., за рахунок завищення у 1 кварталі 2009 року на суму 42861 грн., за рахунок заниження у 2 кварталі 2009 року на суму 61941 грн., за рахунок завищення у 3 кварталі 2009 року на суму 259621 грн., за рахунок заниження у 4 кварталі 2009 року на суму 248431 грн., за рахунок завищення у 1 кварталі 2010 року на суму514513 грн.) та занижено податок на прибуток за 1 квартал 2010 року у сумі 90090 грн.
Оскільки спір по справі виник з приводу правильності обрахування податку на прибутку підприємств, то суд вважає за потрібне керуватись нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.3-5.8 цієї статті.
п.п.11.2.1 вказаного вище Закону зазначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника додатку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, але сплачують податок на прибуток за ставкою нижчою, ніж зазначена у ст. 10 цього Закону, або сплачують цей податок у складі єдиного фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, є дата фактичного отримання робіт (послуг) від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати. Тобто мова тут йде про дату збільшенні валових витрат по даті і фактичного отримання платником податків результатів робіт (послуг).
Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно зі ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку .
Розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена у цілях бухгалтерського обліку, у першу чергу є первинні документи.
За змістом п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що всі надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Техносинтез»за період 1 квартал 2008р.- 1 квартал 2010р. (накладні, акти виконаних робіт, розрахунково-платіжні документи) оформлені у відповідності до ст.9 Закону Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укрїні»№996-ІV від 16.07.1999р. та п.2.4 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, а саме мають такі обов'язкові реквізити, мають відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення, та відповідно є підставою для відображення у бухгалтерському обліку та податковому обліку ТОВ «Техносинтез»здійснених фінансово - господарських операцій.
Таким чином у даному випадку первинними документами, що підтверджує факт надання послуг контрагентами позивача є двосторонні документи -акти виконаних робіт, доказами понесення позивачем витрат є приєднані до справи копії платіжних доручень.
З матеріалів справи вбачається, та підтверджується висновком експертно - економічного дослідження № 6478 від 31.08.2010р., що на підставі п.2.1 ст.2 Порядку складання декларації по податку на прибуток, затвердженого наказом ДПАУ за № 143 від 29.03.03р., ТОВ «Техносинтез»самостійно , до проведення планової перевірки виявило у перевіряємому періоді помилки , які у подальшому уточнені підприємством та включені до валових витрат в рядку 04.1 податкових декларацій за наступні податкові періоди.
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів.
Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" від 29.03.03 N 143 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.04.03 за N 271/7592, зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №143) .
Згідно з п. 2.1 сг. 2 Порядку встановлено, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.
Якщо після подачі декларації за звітний період, згідно з п. 2.2 ст. 2 Порядку, платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання - декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону N 2181, не застосовуються.
Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів,зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 ст. 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.
При дослідженні наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Техносинтез»судом встановлено наступне.
Відповідач під час перевірки виявив порушення позивача виключно на підставі документів бухгалтерського обліку звітного податкового періоду без врахування документів , що підтверджують валові витрати попередніх податкових періодів , що не відповідає вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 зі змінами та доповненнями , Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. та "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства", затвердженому наказом ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємств та Порядку її складання" від 29.03.03р. зі змінами та доповненнями.
Судом не знайдено підстав щодо визнання недійсними первинних документів бухгалтерського та податкового обліку , виписаних контрагентами на адресу ТОВ "Техносинтез", відсутні докази , які вказують на те, що товари (роботи, послуги) в період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р. придбано не для використання в подальшому у власній господарській діяльності ТОВ "Техносинтез".
Виходячи з наведеного, суд погоджується з висновком судово - економічної експертизи № 4568 від 21.06.2011р., що висновки акту ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 1425/23-306/32134561 від 10.06.2010р. в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 90090,0 грн. у тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 90090,0 грн. внаслідок недотримання вимог п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994р.№ 334/94-ВР законодавчо не обґрунтовані та наданими документами не підтверджуються.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідачами не доведено юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином відповідачем-1 не доведено правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення № 0001092330/2 від 22.11.2010 р .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0001092330/2 від 22.11.2010 р. винесено Відповідачем-1 не обґрунтоване та прийняте всупереч чинному законодавству України, на підставі чого, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, Законом України «Про ПДВ», ст.ст.8-4 ст.ст.158-164,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносинтез" до Державної податкової інспекція в Орджонікідзевському районі міста Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним -задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова № 0001092330/2 від 22.11.2010 року
Постанова може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 07.09.2011 року.
Суддя Шляхова О.М.