Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
31 серпня 2011 р. №2а-4614/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.
при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.
за участю сторін: позивача ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Синюшко С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -
Позивач, ФОП ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова, в якому просила суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення №00001331702 від 18.04.2011 року в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 2986,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами, згідно вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 рік, якою встановлено порушення п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, ст.2 Указу Президента України №727/98від 03.07.98 р. зі змінами та доповненнями. За результатами перевірки складено акт від 06.04.2011 року №961/172/29036616567, на підставі висновків якого винесені податкові повідомлення-рішення №0001311702 від 18.04.2011 року, №00001331702 від 18.04.2011 року. Позивач зазначив, що твердження відповідача про наявність між ОСОБА_2 та позивачем трудових відносин не відповідають фактичним обставинам справи. Також позивач, посилаючись на п.п.14.1.222 п.1 ст.14 ПК України, просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача ОСОБА_4 до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач зазначив наступне. В ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без укладення трудових угод отримали заробітну плату в сумі 1500,00 грн. кожна за період з 20.02.2011 р. по 27.02.2011 р. Згідно пояснень ФОП ОСОБА_1 в цей період вищезазначені особи проходили стажування. Також, відповідач вказав, що ОСОБА_2 є найманою особою ФОП ОСОБА_1 з 13.10.2008 року на підставі доручення ВКГ №508851 від 13.10.2008 року. Таким чином, посилаючись на п.167.1 ст.167, п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 ПК України, ст. 2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.98 р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач ФОП ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові обставини.
Представника позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що їй дійсно було видано довіреність на представлення інтересів позивача з питань реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця та питань підприємницької діяльності, проте фактично представник позивача ОСОБА_2 не працювала у позивача, а лише допомогла в оформленні як ФОП у 2008 році, а потім як представник позивача у 2011 році підписала акт перевірки ДПІ від 06.04.2011 року та отримала податкові повідомлення-рішення від 18.04.2011 року. Представник позивача зазначила, що ці дії вона вчиняла без отримання винагороди, оскільки є дальньою родичкою позивачу.
Представник відповідача - Синюшко С. О. просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради, 16.10.2008 року №24800000000103109, є платником єдиного податку згідно свідоцтва серія Е №583475, перебуває на обліку у ДПІ Московського району м.Харкова.
Фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами, згідно вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 рік.
За результатами перевірки складено акт від 06.04.2011 року №961/172/29036616567, висновками якого встановлено порушення, зокрема:
- п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України - не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 450,00 грн.;
- ст.2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.98 р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами та доповненнями - відповідно довідок на осіб, що перебували у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 сума становить 3229,00 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у Московському районі м.Харкова винесені податкові повідомленні-рішення форми "Р" №0001311702 від 18.04.2011 року про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 450,00 грн. - основний платіж, 112,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції); №00001331702 від 18.04.2011 року про визначення податкового зобов'язання по єдиному податку, а саме: 3229,00 грн. - за основним платежем (за використання праці найманих працівників (реалізаторів) ОСОБА_5 та ОСОБА_7 без належного оформлення у сумі 243,00 грн., за використання праці найманої особи (за довіреністю) ОСОБА_2 без належного оформлення у сумі 2986,00 грн.).
Сума податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №0001311702 від 18.04.2011 року в розмірі 562,50 грн. позивачем була сплачена в повному обсязі в ході розгляду справи, зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржується позивачем. Сума податкового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №00001331702 від 18.04.2011 року в розмірі 243,00 грн. також була сплачена позивачем добровільно.
Позивач не погодився з частиною суми податкового зобов'язання в розмірі 2986, 00 грн., яке донараховано відповідачем, як вбачається з розрахунку та письмових пояснень представника відповідача - за використання праці найманої особи (за довіреністю) ОСОБА_2 без належного оформлення, згідно податкового повідомлення-рішення №00001331702 від 18.04.2011 року.
В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 видане доручення ВКГ №508851 від 13.10.2008 року, громадянці ОСОБА_2 (мешкає за адресою АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_1, виданий 18.04.1997 року) строком на три роки, до 13.10.2011 року, оформлене приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_8 За даним дорученням гр. ОСОБА_2 уповноважується представляти інтереси ФОП ОСОБА_1 в усіх установах, організаціях, та ...., а також виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності. Таким чином, громадянка ОСОБА_2 є найманою особою ФОП ОСОБА_1 з 13.10.2008 року на підставі зазначеного доручення.
ДПІ у Московському районі м. Харкова зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 2 Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та за результатами перевірки до бюджету донараховано єдиного податку за період з 13.10.2008 р. по 06.04.2010 р. у сумі 2986, 00 грн. за використання праці найманої особи (за довіреністю) ОСОБА_2, згідно податкового повідомлення-рішення №00001331702 від 18.04.2011 року.
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п. 4 Указу Президента від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", зі змінами та доповненнями, визначено, що за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва-юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку.
Згідно ч. 2 ст. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 від 03.07.1998 р. суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Як вбачається з копії довіреності від 13.10.2008 року (бланк - ВКГ №508851), яку посвідчено нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за № 3169 (а.с. 32), позивач уповноважує ОСОБА_2, зокрема, представляти її інтереси в усіх установах, організаціях, підприємствах, незалежно від форми власності та підпорядкування, перед усіма фізичними та юридичними особами, з правом оскарження їх дій, з питань реєстрації як фізичної особи-підприємця та з питань підприємницької діяльності, для чого надано ОСОБА_2 відповідні права. На підставі зазначеної довіреності ОСОБА_2 надано право, зокрема, одержувати необхідні довідки та документи, патенти, дозволи, ліцензії, одержувати печатку та штампи, подавати на реєстрацію трудові угоди з найманими працівниками та їх розірвання, сплачувати державне мито та інші платежі, подавати від імені позивача звіти (декларації), представляти інтереси при проведенні перевірок підприємницької діяльності, відкривати та закривати рахунки в банках, подавати та одержувати банківські документи. Термін дії довіреності, виходячи з її змісту, визначено позивачем з 13.10.2008 року по 13.10.2011 року. Крім того, в тексті довіреності міститься зауваження щодо видачі довіреності без права передоручення третім особам, з посиланням на усний договір доручення.
Поняття «найманої особи»міститься Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб", відповідно до п. 1.8. ч. 1 ст. 1 встановлено, що найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.
З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавцем ототожнено поняття «доручення» та «трудового договору»як підстави для уособлення «найманої особи».
Відповідно до глави 68 Цивільного кодексу України, якою врегульовано порядок укладання та виконання договорів доручення, встановлено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін та такі послуги. Таким чином, договір доручення має ознаки оплатного договору.
Крім того, Цивільним кодексом України встановлено вимоги щодо змісту доручення. Зокрема, передбачено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному.
Як вбачається з тексту довіреності, виданої позивачем ОСОБА_2, зазначена довіреність надана саме такого змісту, тобто з чітким визначенням юридичних дій, які належить вчинити повіреному. Крім того, зі змісту довіреності встановлено, що ОСОБА_2 має повноваження діяти як представник саме з питань підприємницької діяльності, що також підтверджує оплатний характер взаємовідносин між нею та ФОП ОСОБА_1 навіть за відсутності документів, які підтверджують такі платежі. При цьому суд зазначає, що позивачем на вимогу суду не надано доказів перебування з ОСОБА_2 у родинних відносинах з позивачем.
Згідно ст.2 Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" - у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу.
Відповідно до ст.2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.98 р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" - ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду їх діяльності і не може становити менше 20,00 грн. та більше 200,00 грн. на місяць.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 є найманої особою ФОП ОСОБА_1, через що висновок ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення позивачем ст.2 Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»є обґрунтованим, а донарахування єдиного податку правомірним.
Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII, до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів обов'язкових платежів.
Згідно п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України - документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідачем правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби виявлені здійснені позивачем порушення вимог податкового законодавства, через що відповідачем обґрунтовано донараховано єдиного податку у сумі 2986, 00 грн. за використання праці найманої особи за договором доручення ОСОБА_2, згідно податкового повідомлення-рішення №00001331702 від 18.04.2011 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення №00001331702 від 18.04.2011 року діяв в межах своєї компетенції, обґрунтовано та законно, зазначене рішення прийняте з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, є правомірним та не підлягає скасуванню, через що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.
Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення №00001331702 від 18.04.2011 року в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 2986,00 грн. - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова виготовлена у повному обсязі 05.09.2011 року.
Суддя Л.М. Мар'єнко