Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"23" серпня 2011 р. № 2а- 7352/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонова М.О.
за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП - 2001"
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова
про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення ,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САТП - 2001" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова № 0002191520/0 від 24.11.2009 року.
В обґрунтування позову вказано, що відповідачем за спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані штрафні санкції внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та у зв'язку з тим, що податковим органом за даними облікової картки здійснений перерозподіл сум ПДВ, що самостійно сплачені позивачем за платіжними дорученнями, без врахування "Призначення платежу".
Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, спрямовується на погашення податкових забов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків.
Судом встановлено, що 24 листопада 2009 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Харкова на підставі акту № 1845/15-02-36 від 10.11.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002191520/0 від 24.11.2009р. на суму 40924,68 грн., про що свідчить корінець податкового повідомлення-рішення.
Перевіркою встановлена несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 220355.91 грн. Згідно наданих до ДПІ податкових декларації:
- за березень 2009 року за реєстраційним номером 21110 (граничний термін сплати 30.04.2009 р.).
- за квітень 2009 року, наданої до ДПІ 20.05.2009 р. за реєстраційним номером 30609 (граничний термін сплати 01.06.2009 р.).
- за травень 2009 року, наданої до ДПІ 22.06.2009 р. за реєстраційним номером 33928 (граничний термін сплати 30.06.2009 р.).
- за червень 2009 року, наданої до 20.07.2009 р. за реєстраційним номером 43603 (граничний термін сплати 30.07.2009 р.).
- за липень 2009 року, наданої до ДПІ 20.08.2009 р.. за реєстраційним номером 51292 (граничний термін сплати 30.08.2009 р.).
Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, ДПІ частину коштів, які були сплачені підприємством в погашення поточного боргу, спрямовувала на погашення попередньої недоїмки, що значилася за підприємством.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державним цільовими фондами” (далі Закон - 2181) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.
Як визначено підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону -2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 ст. 7 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин суд приходить до висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Як було встановлено судом та не заперечувалось відповідачем по справі, згідно платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи, позивачем здійснено платіж ПДВ за березень-липень 2009 року.
В реквізиті "призначення платежу" у цих платіжних дорученнях зазначені відповідні податкові періоди і назва податку (платіж по ПДВ за відповідний період).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач самостійно визначивши та перерахувавши суми податкових зобов'язань з ПДВ, виконало своє зобов'язання за визначеними ним періодами, що виключає до нього застосування штрафних санкцій, передбаченими пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. за № 2181-ПІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями).
Також судом встановлено та підтверджується даними містящимися в особистій картці платника податку, а також самим відповідачем, що вказані вище платежі у зазначеній період відповідачем самостійно частково зараховувалися на погашення податкового боргу позивача зі збору за ПДВ минулих періодів.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0002191520/0 від 24.11.2009 року прийняте Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП - 2001" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова № 0002191520/0 від 24.11.2009 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 26 серпня 2011 року.
Суддя Спірідонов М.О.