"09" серпня 2011 р. м. Київ К-36478/09
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівГоловчук С. В.,
Зайця В. С.,
Кочана В. М.,
Цвіркуна Ю. І.,
секретаря судового засідання Парадюка А. І.,
за участю: представника відповідача -Тотієва А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, третя особа -Краснодонська районна рада про зобов'язання вжити заходи по відшкодуванню збитків,
встановив:
Контрольно-ревізійне управління в Луганській області звернулось з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області про зобов'язання вжити заходи щодо відшкодування збитків, завданих державі, в сумі 104 858 грн 28 коп.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2009 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, просив ці рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами встановлено, що позивачем проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за ІІ півріччя 2006 року та 2007 року.
Результати ревізії оформлені актом від 27 лютого 2008 року № 07-21/003.
На підставі цього акту позивач направив відповідачу вимогу від 14 березня 2008 року № 28.3-14/2028, якою зобов'язав відшкодувати незаконні витрати, з яких: незаконно сплачена матеріальна допомога -700 грн 00 коп., премії -15 650 грн 00 коп., безпідставно покриті витрати сторонніх юридичних осіб -3 080 грн 00 коп., зайво сплачені бюджетні кошти внаслідок завищення обсягів робіт -97 970 грн 00 коп. (визначити винну особу та відшкодувати незаконні витрати згідно із ст. ст. 132-133 КЗпП України); звернутися до ОКП «Компанія «Луганськвода»за необхідності ініціювати позов до суду щодо відшкодування - 49 700 грн 00 коп. безпідставно списаних за неналежним чином оформленими первинними документами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 2 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 10 цього Закону головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
В зв'язку з невиконанням відповідачем вимоги від 14 березня 2008 року № 28.3-14/2028 КРУ звернулося з цим позовом до суду.
В позові КРУ ставить питання про зобов'язання відповідача вжити заходів щодо виконання вимоги щодо відшкодування збитків, завданих державі у сумі 104 858 грн 28 коп., з яких: 695 грн 64 коп. -безпідставно нарахованої та сплаченої матеріальної допомоги та 251 грн 82 коп. -зайво нарахованих та сплачених до Фондів соціального страхування, 5 800 грн 00 коп. -зайво нарахованих та сплачених премій та 5 665 грн 30 коп. - зайво нарахованих та сплачених до Фондів соціального страхування, 4 426 грн 64 коп. - недоотриманих фізичними особами, 49 685 грн 68 коп. -зайво сплачених ОКП «Компанія «Луганськвода»коштів державного фонду, 38 333 грн 20 коп. - оплаченої завищеної вартості та обсягів робіт.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позов підлягає задоволенню.
Висновки судів є передчасними.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що сторонами визнані виявлені порушення та факт невиконання в повному обсязі відповідачем станом на 20 січня 2009 року вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 14 лютого 2008 року.
В мотивувальній частині рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.
Такі висновки не відповідають встановленим судами фактичним обставинам справи.
Так, суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що відповідач у судовому засіданні позов визнав, уточнивши, що вимога КРУ залишилась не виконаною на 18 545 грн 00 коп.
В касаційній скарзі відповідач надає аналогічні пояснення та посилається на те, що суду надавалися платіжні доручення, якими частково перераховані кошти відповідно до вимоги позивача
Між тим, встановивши такі обставини, суд першої інстанції позов задовольнив повністю на суму 104 858 грн 28 коп.
В порушення норм процесуального права щодо законності та обґрунтованості судового рішення, суди не дали оцінки по кожній вимозі позивача окремо на предмет їх правильності та обґрунтованості. Крім того, враховуючи часткове виконання вимоги, суди не встановили, яка саме її частина виконана позивачем.
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що судами неповно з'ясовані обставини справи, що відповідно до частини 2 статті 227 КАС України є підставою для скасування рішень судів та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: