"16" березня 2011 р. м. Київ К-25889/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Гашицького О.В.,
Лиски Т.О. (доповідач),
Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І.
Ситникова О.Ф.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом прокурора міста Армянськ в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити підвищення до пенсії як дитині війни, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2009 року, -
У листопаді 2008 року прокурор міста Армянськ в інтересах ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни починаючи з 09.07.2007 року.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2009 року, позов прокурора міста Армянськ в інтересах ОСОБА_1. задоволено частково.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2009 року, постанову суду першої інстанції змінено, викладено резолютивну частину постанови суду першої інстанції в іншій редакції. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за період з листопада по грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни, а тому згідно ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов'язковим до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Правові підстави вирішення позовних вимог щодо 2008 року також були правильно визначені судом апеляційної інстанції.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову за 2008 рік, суд попередньої інстанції вірно виходив з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції змінена апеляційним судом, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтею 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: