Справа № 9779/10/1570
31 серпня 2011 року м.Одеса
11год.27хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Жаворонковій М.О.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю №969/02 від 22.03.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю 13-944 від 14.03.2011р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення,-
До суду надійшла адміністративна позовна заява Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якій позивач просить суд скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 636 від 28.10.2008 року Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваного рішення з огляду на наступне. Перевірка була проведена не у пунктах пропуску через державний митний кордон України Державної екологічної інспекції в Одеській області, як то було зазначено у наказі на перевірку, посвідченні та повідомленні, у місці де розташована Державна екологічна інспекція в Одеській області (м.Одеса, вул.Канатна, 83). В акті ревізії не зазначено нормативні акти, які порушено позивачем, не деталізовано механізм скоєння правопорушення, відсутній детальний розрахунок необґрунтовано одержаної виручки з посиланням на документи первинного обліку. Підрахунок одержаної виручки здійснений відповідачем помилково у зв'язку з неправильним тлумаченням механізму надання окремих екологічних послуг. Позивач є платником податку на додану вартість, а отже ним правомірно включався до вартості робіт податок на додану вартість. Питання нарахування та сплати ДЕІ в Одеській області ПДВ як встановленого законодавством обов'язкового платежу не є компетенцією Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області. Позивач наголошує на наявності неточностей у підрахунку необґрунтовано одержаної виручки з огляду на неодержання в реальності певних сум, зазначених в акті перевірки. Відповідачем порушено порядок затвердження плану перевірки, в план перевірки на 2008р. не була включена перевірка позивача чи його окремих підрозділів, планова перевірка була здійснена на підставі наказу Державної інспекції з контролю за цінами.
Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, зазначаючи, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджуються матеріалами перевірки, а отже оскаржуване рішення не підлягає скасуванню. Чинним законодавством не заборонено відповідачу розширення предмету перевірки. Відповідач зазначає, що розрахунок необґрунтовано отриманої позивачем виручки не формувався за рахунок включення до вартості робіт податку на додану вартість. Розрахунок необґрунтовано отриманої виручки здійснений відповідачем відповідно до наданих позивачем документів та з урахуванням приписів чинного законодавства.
У судовому засіданні представники сторін підтримали викладені позиції по суті спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 26.08.2008р. по 15.09.2008р. на підставі наказу №366 від 26.08.2008р. та посвідчення від 26 серпня 2008р. №406 відповідно до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови КМУ від 13.12.2000р.№1819 "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" та відповідно до пункту 10 Плану роботи на III квартал 2008р., проведена планова перевірка дотримання вимог чинного законодавства з питання дотримання порядку застосування тарифів на платні послуги, які надаються Державною екологічною інспекцією в Одеській області за період з 01.04.2007р. по 01.09.2008р. Про проведення перевірки позивач був повідомлений 15.08.2008р. листом від 15.08.2008р.
За результатами перевірки 15.09.2008р. відповідачем було складено акт №000781, яким встановлено безпідставне стягнення коштів за екологічні послуги, що надавались Державною екологічною інспекцією в Одеській області у загальному розмірі 64923,50грн.
Як вбачається з акту перевірки та наголошується позивачем, порушення формування вартості платних послуг екологічного характеру були встановлені Інспекцією по цінам стосовно відділу інструментально-лабораторного контролю -структурного підрозділу позивача, що діє на підставі відповідного Положення. До акту перевірки складений розрахунок додатково одержаної виручки з 01.09.2007р. по 01.09.2008р., згідно якого необґрунтовано стягнуто Відділом за надання платних послуг 46585грн. (45536+1050), ПДВ 13063грн., оцінка якості та кількості 1050грн.
28.10.2008р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області прийнято рішення №636 «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін», яким на підставі ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вирішено вилучити у Державної екологічної інспекції в Одеській області в доход державного бюджету необґрунтовано одержану виручку у сумі 59858грн. та штраф у сумі 119716грн., у зв'язку з встановленням застосування позивачем завищених розмірів плати за надання послуг екологічного характеру та порушенням вимог наказу Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.03.2002р. №110/73 «Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів».
Позивачем оскаржено рішення №636 від 28.10.2008 року до начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області. Відповідачем листом від 27.09.2010р. №11-3771 відмовлено у задоволенні скарги позивача.
Не погодившись з рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №636 від 28.10.2008 року, позивач оскаржив його в судовому поярдку.
В силу ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.8 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування з фінансових питань, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а також з адміністративних та інших відносин управління, крім організаційно-господарських, в яких орган державної влади або орган місцевого самоврядування є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, приймаються від імені цього органу і в межах його владних повноважень. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.19 Господарського кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, зокрема, у сфері цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги.
За приписами ст.192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»№507-ХІІ від 03.12.1990р. (із змінами та доповненнями) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями..
Згідно п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. №1819 (із змінами та доповненнями) державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. Держцінінспекція має територіальні органи -державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.
Згідно п.п.1,5 п.5 Положення про Інспекцію Держцінінспекція має право проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Згідно з п.6 Положення про Інспекцію начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної суб'єктами господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі.
Відповідно до п.4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування; надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів; застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); здійснює також інші функції, передбачені п.4 згаданого Положення. Згідно зі ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Відповідно до вимог Закону України “Про ціни і ціноутворення” розроблено Інструкцію про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затверджену Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. №298/519, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за №1047/6238 (надалі - Інструкція).
Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що відповідно до Закону України “Про ціни і ціноутворення” необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Відповідно до п.1.4. Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п.п.1.6., 1.7. Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства. Вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.
Згідно з п.3.8 Інструкції відповідно до наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено.
Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.2007р. №55, Державна екологічна інспекція в Одеській області (далі - Інспекція) е спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі - Держекоінспекція). Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Одеської області.
Одним з основних завдань Інспекції є участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території Одеської області (п.3).
Згідно з п.24 ч.5 Положення, Інспекція має право надавати відповідно до законодавства платні послуги екологічного характеру юридичним та фізичним особам.
Пунктом 14 Положення встановлено, що Інспекція утримується за рахунок Державного бюджету України у межах коштів, передбачених на утримання Мінприроди.
Вказані вище приписи щодо Державної екологічної інспекції закріплені також у Положенні про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, від 19 грудня 2006 р. №548.
Як вбачається з акту перевірки №000781 від 15.09.2008р., рішенням №43-15-0116 від 26.03.2007р. Держекоінспекція в Одеській області внесена до Реєстру неприбуткових організацій (установ).
Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ст.2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
Державним класифікатором України, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року № 97, господарська діяльність визначена як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконування робіт чи надавання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход).
З аналізу вищевикладених положень Закону України “Про ціни і ціноутворення” та Інструкції вбачається, що рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій може бути прийнято по відношенню суб'єкта господарювання, який отримав необґрунтовану виручку, дохід.
Між тим, судом встановлено, що відповідно до свого Положення позивач є бюджетною неприбутковою установою, не є суб'єктом господарювання у розумінні ст.55 ГК України та виходячи з положень ст.ст.2,8 Господарського кодексу України, оскільки є спеціальним підрозділом органу державної влади -Мінприроди України.
Згідно з п. 6 ч.1. ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Таким чином, позивач при наданні платних послуг екологічного характеру не одержує прибуток.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених нормативно-правових актів та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення №636 від 28.10.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у Інспекції -бюджетної неприбуткової установи, необґрунтовану одержану виручку в доход державного бюджету в сумі 59858грн. та штраф у сумі 119716грн., прийняте відповідачем без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, та без дотримання необхідного балансу між його наслідками для інтересів позивача та цілями, на досягнення яких воно спрямоване.
Поряд з цим, позивач обґрунтовано звертає увагу на ту обставину, що перевірка його діяльності здійснена не на підставі плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на ІІІ квартал 2008р., затвердженого начальником Інспекції та погодженого першим заступником голови Одеської обласної державної адміністрації, наявного в матеріалах справи.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Згідно з абз. 5-6 ч.2 ст.5 цього Закону залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом. У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).
Судом встановлено, що на виконання листа першого заступника начальника Держцінінспекції від 14.08.2008р. №200/6-11/2912 наказом начальника Держцінінспекції в Одеській області від 15.08.2010р. (тобто після затвердження плану роботи та спливу 1,5 місяців з початку ІІІ кварталу 2008р.) №19 вирішено внести до плану роботи Держцінінспекції в Одеській області на ІІІ квартал 2008р. зміни на виконання окремого доручення заступника начальника Держцінінспекції шляхом доповнення переліку заходів та об'єктів перевірок, а саме, додатково п.10 «Перевірка з питань ціноутворення регіональними службами екологічного контролю, які здійснюють екологічний контроль у пунктах пропуску через державний митний кордон України», п.п.1.1. -Державна екологічна інспекція в Одеській області.
Про здійснення перевірки позивача повідомлено в той же день -15.08.2008р., та сама перевірка розпочалась 26.08.2008р.
Встановлене, на думку суду, надає підстави для висновку, що перевірка Держекоінспекції не може за таких обставин вважатись плановою.
Відповідачем всупереч приписам ч.2 ст.71 КАС України не спростовані твердження позивача про порушення порядку включення Держекоінспекції до плану перевірки на ІІІ квартал 2008р. як об'єкту перевірки, не обґрунтована з позицій норм закону правомірність внесення змін до плану та підстави окремого доручення.
Також відповідачем не доведена законність зміни предмету перевірки, що був визначений у п.10 наказу №19 від 15.08.2008р. -перевірка з питань ціноутворення регіональними службами екологічного контролю у пунктах пропуску через державний митний кодон України.
Оскарженим рішенням визначена сума економічних санкцій за порушення, які встановлені стосовно Відділу інструментально-лабораторного контролю ДЕІ в Одеській області, котрий не є регіональною службою екологічного контролю у пункті пропуску через державний митний кордон, а є структурним підрозділом позивача та територіально розташований у м.Одесі.
З акту перевірки від 15.09.2008р. вбачається, що за наслідками перевірки Відділу екологічного контролю та радіаційної безпеки на держкордоні Держекоінспекції в Одеській області, який також є структурним підрозділом позивача, діє на підставі свого положення та має завданням контроль за додержанням підприємствами, організаціями та установами вимог природоохоронного законодавства при перетинанні державного контролю, відповідач не встановив будь-яких порушень у формуванні цін на платні послуги, оскільки плата за здійснення контролю у пунктах пропуску не надходила на рахунок позивача.
В акті перевірки також зазначено, що у штатному розпису цього відділу затверджено 20 постів еко-контролю на митній території за місцем розташування по Одеській області, перевірка діяльності яких власне мала бути предметом перевірки згідно наказу №19 від 15.08.2008р.
Єдиним аргументом Держцінінспекції в Одеській області на користь правомірності «розширення предмету перевірки»є відсутність заборони на це в нормативних актах, проте принцип дозволу робити все, що не заборонено законом, не розповсюджується на державні органи, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Крім того, така позиція відповідача взагалі позбавляє сенсу його ж дії з підготовки, складання та затвердження плану роботи на ІІІ квартал 2008р., розділом 2 якого завчасно визначено перелік заходів, у т.ч. об'єкти перевірок та перелік питань, що входять до предмету перевірки.
Відповідно до п.2.1 розділу 2 Розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15 березня 2002 р. N 110/73, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N 323/6611, при виконанні робіт з відбору проб води, промислових викидів, ґрунтів та відходів; вимірювання параметрів газопилового потоку; лабораторних визначень у відібраних пробах умісту забруднюючих речовин у природних водах, скидах, викидах, ґрунтах та відходах; визначення токсичності природних та стічних вод застосовується плата у розмірі 20 -50грн. у залежності від обсягів і складності (за одну пробу).
Встановивши при стягненні плати за надані послуги її завищення у зв'язку з застосуванням плати не за одну відібрану пробу, а за лабораторні визначення кожного з показників, Інспекція по цінам не навела ані в акті, ані в розрахунку виручки підстав, з яких розмір плати в кожному окремому випадку (наприклад, стосовно ТОВ «Армсервіс») відповідачем визначено виходячи з мінімальної ціни -20грн. за одну пробу, без врахування обсягів і складності, тобто специфіки лабораторних визначень у відібраних пробах умісту забруднюючих речовин, тощо.
За цих обставин, розрахунок сум, які слід було на думку Інспекції нарахувати за надані послуги, не можна визначати обґрунтованим, відповідно, необґрунтованим є і розрахунок зайво одержаної виручки.
Встановлені в ході судового розгляду справи обставини виключають правомірність оскарженого рішення№636 від 28.10.2008р. та обґрунтованість його висновків щодо порушення Держекоінспекцією в Одеській області вимог чинного законодавства у сфері дотримання державної дисципліни цін, що є підставою для його скасування як протиправного і задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції в Одеській області
Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення задовольнити.
Скасувати Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 636 від 28.10.2008 року Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку передбаченому ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або в порядку ч.3 ст.254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 05.09.2011р.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
05 вересня 2011 року