Справа № 2а/1570/2789/2011
05 вересня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Глуханчука О.В.,
судді -Танцюри К.О.,
судді -Самойлюк Г.П.
при секретарі -Арсенюк А.О.
за участю: позивача -ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідачів -Фаніної І.В.
третя особа -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Південної митниці, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору -ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу № 508-к від 23.03.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1, зобов'язання поновити на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Іллічівськ" Південної митниці та зобов'язання виплатити заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу, -
06.04.2011 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної митної служби України та Південної митниці, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору -ОСОБА_4, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ № 508-к від 23.03.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1, зобов'язати поновити на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Іллічівськ" Південної митниці, зобов'язати виплатити заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу.
Позивач звернувся з даним позовом до суду в обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 14.12.1994 року по 23.03.2011 року він працював в органах Державної митної служби України та йому було присвоєно спеціальне звання, а з 20.10.2010 року його було переведено на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці. Позивач зазначає, що наказом Державної митної служби України № 508-к від 23.03.2011 року було припинено його перебування на державній службі в митних органах України. Позивач вказує на те, що зазначений наказ № 508-к від 23.03.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ”Південної митниці приймався із суттєвим порушенням норм діючого законодавства України та є незаконним за наступних підстав.
Позивач зазначає, що наказом Державної митної служби України за № 508-к від 23 березня 2011 року його було звільнено з державної служби в митних органах з 23.03.2011 року відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України “Про державну службу” за порушення Присяги державного службовця. Підставою для звільнення його та інших працівників була доповідна записка за результатами перевірки, яка проведена згідно наказу Державної митної служби України №175 від 09.03.2011 року. При цьому службове розслідування щодо нього відповідачами не проводилось. Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки він не допускав порушення Присяги державного службовця, і крім цього, звільнення відбулось з грубим порушенням вимог Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України № 2805-ІV від 06.09.2005 року “Про дисциплінарний статут митної служби України”, Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, відповідно до яких службове розслідування є обов'язковим у разі звільнення посадових осіб зі служби, тоді як службова перевірка проводиться з метою з'ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, з'ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення. Позивач також зазначив, що при його звільненні порушені вимоги ст. ст. 27, 31 Закону України № 2805-ІV від 06.09.2005 року “Про дисциплінарний статут митної служби України” щодо відповідності дисциплінарного стягнення тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи, врахування обставин, за яких воно було вчинено, попередньої поведінки посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах. Також, позивач вважає, що ним не порушувались вимоги п. 2.6 та п. 2.9 Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, затвердженого наказом Держмитслужби від 01.04.2002 року № 174, оскільки він не був присутній при здійсненні ідентифікаційного огляду товарів та в їх огляді участі не приймав.
Виходячи з викладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 23.03.2011 року № 508-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці; зобов'язати поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці та виплатити заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що твердження позивача про те, що проведення перевірки, а не службового розслідування свідчить про визнання Держмитслужбою того, що з боку позивача порушення були незначними, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до наказу від 09.03.2011 року №175 проводилась не службова перевірка дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства під час здійснення ним службової діяльності, а перевірка правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси суб'єктів ЗЕД -ТОВ “Мета-Плюс”, ПП “Сідіософтпром” та ПП “Сідісофтпром” в зоні діяльності Південної митниці. Представник відповідачів зазначив, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 40, 41 Митного кодексу України, п.п. 2.6, 2.9 Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 01.04.2001 року № 174, Технологічної схеми здійснення митного контролю при проведенні ідентифікаційного огляду товарів декларантом в зоні діяльності Південної митниці, затвердженої наказом Південної митниці від 02.07.2008 року № 255, недотримання вимог п. п. 2.1, 2.3, 2.8 та 2.11 своєї посадової інструкції.
Крім того, представник відповідачів зазначив, що порушення позивачем норм Митного Кодексу України, нормативно-правових актів з питань здійснення митного контролю та митного оформлення, положень своєї посадової інструкції, є порушенням Присяги державного службовця, що у відповідності до ст.30 Закону України „Про державну службу", є підставою для припинення державної служби.
На підставі вищевикладеного, представник відповідачів просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, повноважного представника у судове засідання не направив. Про місце, час та дату судового розгляду справи третю особу було повідомлено належним чином, що підтверджується розпискою (а.с.75).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
20.10.2010 року наказом Південної митниці № 818-к ОСОБА_1 було переведено на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці (а.с. 22-24).
Згідно листка непрацездатності серії АБЮ № 611396 від 22 березня 2011 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 22 березня 2011 року по 24 березня 2011 року (а.с. 25).
Наказом Державної митної служби України № 508-к від 23.03.2011 року “По особовому складу митних органів” позивача було звільнено з державної служби в митних органах з 23.03.2011 року відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України “Про державну службу” за порушення Присяги державного службовця (а.с.64-68).
Зазначений наказ було прийнято на підставі доповідної записки, складеної за результатами перевірки щодо правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адресу суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Мета-Плюс”, ПП “Сідіософтпром” та ПП “Сідісофтпром” в зоні діяльності Південної митниці, яка здійснена відповідно до наказу ДМСУ від 09.03.2011 року №175 “Про проведення перевірки”, в ході якої було встановлено порушення позивачем вимог ст.ст.40, 41 Митного кодексу України, п.п.2.6 та 2.9 Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, затвердженого наказом Держмитслужби від 01.04.2002 року №174 та Технологічної схеми здійснення митного контролю при проведенні ідентифікаційного огляду товарів декларантом в зоні діяльності Південної митниці, затвердженої наказом Південної митниці від 02.07.2008 року №255, а також пунктів 2.2, 2.5, 2.10, 2.11 Посадової інструкції, затвердженої начальником Південної митниці 04.01.2010 року .
Статтею 408 Митного кодексу України визначено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регламентується ним, Законом України “Про державну службу”.
Згідно з ст. 410 Митного кодексу України порядок і умови прийняття на службу до митних органів, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах визначаються законодавством України.
Дисциплінарний статут митної служби України, затверджений Законом України № 2805-ІV від 06.09.2005 року “Про дисциплінарний статут митної служби України”, визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України “Про державну службу України”.
Таким чином, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним Кодексом України, Дисциплінарний статут митної служби України, на який безпосередньо вказується у Митному кодексі України, а в частині, що не регламентується цими законами, - Законом України “Про державну службу” та КЗпП України, посилання на який міститься у Законі України “Про державну службу”.
З цих підстав суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідачів на не розповсюдження на спірні правовідносини з позивачем положень Дисциплінарного статуту митної служби України. При цьому суд враховує, що саме статути про дисципліну, як нормативно-правові акти в системі законодавства України щодо регулювання трудових відносин, встановлюють особливості такого регулювання в залежності від галузі його застосування. Таким чином, застосування при звільненні підстав, передбачених Законом України “Про державну службу” не виключає обов'язку Митної служби України, як державного органу, щодо застосування та дотримання процедури звільнення, передбаченої для посадових осіб митних органів.
Пунктом 1 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено, що службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборони, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління. Пунктом 4 передбачені обов'язки посадової особи митної служби, у тому числі обов'язок додержуватись Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України, додержуватись порядку та умов проходження служби в митних органах, не допускати вчинків, не сумісних із статусом посадової особи митної служби.
Протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України, є згідно з п.21 Дисциплінарного статуту митної служби України порушенням службової дисципліни.
З аналізу положень ст.ст. 5, 10, 17 Закону України “Про державну службу”та п.п.1-4, 21 Дисциплінарного статуту митної служби України вбачається, що зміст Присяги державного службовця відповідає поняттю та змісту службової дисципліни державного службовця митних органів України.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що доводи відповідачів в обґрунтування правомірності звільнення позивача, які полягають у тому, що припинення державної служби за порушення Присяги державного службовця відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України “Про державну службу” не є дисциплінарним стягненням і не пов'язано з порушенням службової дисципліни, є помилковими, оскільки є очевидним, що припинення державної служби за зазначеною нормою не є видом заохочення працівника, і застосовується за вчинені цим працівником порушення службової дисципліни.
При цьому визначальним при прийнятті рішення про припинення державної служби працівника є факт порушення ним службової дисципліни, встановлення якого відповідно до ст.19 Конституції України повинно здійснюватися у нормативно визначеному порядку.
Оскільки Закон України “Про державну службу” регламентує правовий статус посадових осіб митної служби України лише в частині, яка не визначена іншими нормами, і цей Закон не містить в собі порядку встановлення факту порушення державним службовцем дисципліни, суд вважає, що встановлення цього факту повинно здійснюватися відповідно до Дисциплінарного статуту митної служби України та “Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України”(далі Інструкція), затвердженої наказом ДМСУ №918 від 13.08.2010 року, якими цей порядок і врегульовано.
Відповідно до п.31 Дисциплінарного статуту митної служби України з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
Пунктом 1.2 Інструкції встановлено, що службове розслідування -це комплекс заходів, що здійснюється з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. Відповідно до п.1.4 Інструкції з'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю, Закону України “Про державну службу”, Дисциплінарного статуту митної служби України та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.
Відповідно до п.2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є, зокрема, недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого статтями 21, 22, п. п. 1, 3-6 ст.28 Дисциплінарного статуту митної служби України, або іншого діяння, визначеного законодавством України, як порушення службової дисципліни.
Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, а також те, що наказом Державної митної служби України № 508-к від 23.03.2011 року припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця, відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України “Про державну службу”, а саме за неналежне та несумлінне виконання ним своїх службових обов'язків - пп.2.2,2.5,2.10,2.11 його посадової інструкції, тобто за порушення службової дисципліни, такому звільненню обов'язково повинно передувати проведення службового розслідування, за наслідками якого повинні бути встановлені наявність чи відсутність фактів порушення ним службової дисципліни.
Судом встановлено, що в порушення вимог законодавства службове розслідування щодо дотримання позивачем вимог законодавства під час проходження служби в митних органах не проводилося. Також не було проведено і службової перевірки діяльності позивача, висновком якої відповідно до п.1.2 Інструкції може стати встановлення обставин вчинення незначного правопорушення, або наявності підстав для проведення службового розслідування, що не заперечував представник відповідачів.
Крім того, суд встановив, що позивача було звільнено з органів митної служби 23 березня 2011 року, що є порушенням вимог п. 26 Дисциплінарного статуту митної служби України, яким визначено, що дисциплінарне стягнення не застосовується у разі відсутності посадової особи митого органу на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, оскільки позивач з 22 березня 2011 перебував на лікарняному.
Таким чином, звільнення позивача відбулось з порушенням встановленого порядку, тобто без дотримання обов'язкової процедури, яка передує звільненню, отже відповідачами фактично не було встановлено у передбаченому законом порядку факту порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.
Крім цього, не містить в собі конкретних фактів порушення позивачем службової дисципліни і службова записка за результатами перевірки правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси суб'єктів ЗЕД -ТОВ “Мета-Плюс”, ПП “Сідіософтпром” та ПП “Сідісофтпром” в зоні діяльності Південної митниці, яка здійснена відповідно до наказу ДМСУ від 09.03.2011 року №175 і яка стала підставою для прийняття спірного наказу про припинення державної служби ОСОБА_1
У судовому засіданні встановлено, що позивачу не доручалося проведення огляду 54 контейнерів, які надійшли на адресу ТОВ “Мета-Плюс” і ПП “Сідіософтпром” та були оглянуті комісією підчас перевірки, він не здійснював їх митне оформлення, і в ході розгляду справи відповідачами не було надано суду будь-яких пояснень стосовно того, які ж саме службові обов'язки та вимоги Митного кодексу Україні були порушені позивачем.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що наказ Державної митної служби України № 508-к від 23.03.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці Державної митної служби України, винесено неправомірно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України № 508-к від 23.03.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці Державної митної служби України; поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці Державної митної служби України та стягнення з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2011 року по день поновлення на посаді..
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 поновлюється на роботі, та у відповідності до п.3 ч.1 ст. 256 КАС України постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці Державної митної служби України та в частині стягнення з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 01 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись Законом України № 2805-ІV від 06.09.2005 року “Про дисциплінарний статут митної служби України”, Законом України “Про державну службу”, Митним Кодексом України , ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Південної митниці, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору -ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу № 508-к від 23.03.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1, зобов'язання поновити на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Іллічівськ" Південної митниці, зобов'язання виплатити заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 508-к від 23.03.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці Державної митної служби України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці Державної митної служби України.
Стягнути з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2011 року по день поновлення на посаді.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці Державної митної служби України та в частині стягнення з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано колегією суддів 09 вересня 2011 року.
Головуючий суддя О.В.Глуханчук
Суддя К.О.Танцюра
Суддя Г.П.Самойлюк